Ухвала суду № 78617500, 17.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 грудня 2018 року м. Київ № 640/20920/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1доГоловного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича провизнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича, в якому просить:

- визнати неправомірним рішення Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича - винесення постанови від 25.06.2018 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №759/4140/15-а, виданого Святошинським районним судом м. Києва 02.11.2016 року на виконання постанови Святошинського районного суду м. Києва (суддя Величко Т. О.) в адміністративній справі № 759/4140/15-а від 27.05.2016 року;

- скасувати постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича від 25.06.2018 року про закінчення виконавчого провадження та зобов'язати його невідклано виконати виконавчий документ - виконавчий лист №759/4140/15-а, виданий Святошинським районним судом м. Києва 02.11.2016 року на виконання постанови Святошинського районного суду м. Києва (суддя Величко Т. О.) в адміністративній справі № 759/4140/15-а від 27.05.2016 року, якою Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Корольова, буд. №5-а, м. Київ, 03148, Україна) зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як особі льотного екіпажу повітряних суден цивільної авіації відповідно до її середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років, одержуваного перед її припиненням у розмірі, передбаченому ч. 1-3,6 ст. 19, 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно п. п. 6,7- б, в Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.1995 року №418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації льотно-випробувального складу", починаючи з 07.07.2008 року, з урахуванням вже виплачених сум і заборгованості.

Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. З ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В той же час, позивач звернувся до суду із клопотанням про відстрочення сплати судових витрат.

Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить із наступного.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі - Закон N 3674-VI).

Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Натомість, проаналізувавши матеріали позовної заяви суд зазначає, що останні не містять жодних належних доказів, які б надали суду можливість пересвідчитись, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, що перешкоджає вирішенню питання щодо розстрочення позивачу сплату судового збору.

Суд звертає увагу позивача на те, що сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.

Крім того, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання позивача відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі - Закон N 3674-VI) судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

У той же час, згідно з п. З ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2018 - 1762,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 704,80 за кожну немайнову вимогу та надати суду докази такої сплати.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Як видно з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд, 1) - визнати неправомірним рішення Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича - винесення постанови від 25.06.2018 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №759/4140/15-а, виданого Святошинським районним судом м. Києва 02.11.2016 року на виконання постанови Святошинського районного суду м. Києва (суддя Величко Т. О.) в адміністративній справі № 759/4140/15-а від 27.05.2016 року; 2)скасувати постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича від 25.06.2018 року про закінчення виконавчого провадження та зобов'язати його невідклано виконати виконавчий документ - виконавчий лист №759/4140/15-а, виданий Святошинським районним судом м. Києва 02.11.2016 року на виконання постанови Святошинського районного суду м. Києва (суддя Величко Т. О.) в адміністративній справі № 759/4140/15-а від 27.05.2016 року, якою Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Корольова, буд. №5-а, м. Київ, 03148, Україна) зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як особі льотного екіпажу повітряних суден цивільної авіації відповідно до її середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років, одержуваного перед її припиненням у розмірі, передбаченому ч. 1-3,6 ст. 19, 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно п. п. 6,7- б, в Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.1995 року №418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації льотно-випробувального складу", починаючи з 07.07.2008 року, з урахуванням вже виплачених сум і заборгованості.

Разом з тим, з прохальної частини позовної заяви не можливо чітко встановити позовні вимоги позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).

Вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (далі - установи), включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням встановлено Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 (далі -Типова інструкція).

Відповідно до пунктів 71 та 72 Типової інструкції напис про засвідчення документа у паперовій формі складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені і прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа "Підпис". Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку та не надано копії позовної заяви з додатками для відповідача.

Наведене свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) доказів сплати судового збору;

2) уточненої позовної заяви із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог;

3) належним чином засвідчених додатків до позовної заяви;

4) примірника позовної заяви з додатками для відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 цієї ж статті).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Васильченко