Рішення № 78617332, 17.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2018 року № 826/10114/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А. С., розглянувши письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Аеробуд"

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві

про визнання протиправними та скасування постанов від 06.06.2018,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "Аеробуд" із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коломойцева К.В. про стягнення виконавчого збору від 06.06.2018 року у виконавчому провадженні № 55038254; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коломойцева К.В. про стягнення виконавчого збору від 06.06.2018 року у виконавчому провадженні № 54855564; визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коломойцева К.В. про стягнення виконавчого збору від 06.06.2018 року у виконавчому провадженні № 54856854.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.

У судовому засіданні, що відбулося 10.12.2018 суд закрив підготовче провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконанні у державного виконавця перебували виконавчі провадження №56568802, №56568803, №56568805. У зв'язку із находженням заяв стягувачів у вищевказаних виконавчих провадженнях про повернення виконавчого документа, відповідачем було прийнято постанови від 06.06.2018, якими повернуто виконавчі документи без виконання на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Одночасно з цим, державним виконавцем було стягнуто із позивача виконавчий збір. Позивач вважає вказані дії протиправними, оскільки рішення суду було виконано позивачем добровільно, в той час як виконавець не вчинив жодних дій для примусового виконання судових рішень.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що згідно вимог ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі письмової заяви стягувача про повернення виконавчого документу, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. У зв'язку з тим, що державним виконавцем не було стягнуто виконавчий збір при відкритті виконавчого провадження, останній відповідно до вимог закону стягнув його у постанові про закриття виконавчого провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві перебувало зведене виконавче провадження №56292359 до складу якого входили: виконавче провадження №55038254 по примусовому виконанню судового наказу №207/2271/17, виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська 29.09.2017 про стягнення з ПрАТ «Аеробуд» заборгованості по заробітний платі на користь ОСОБА_2 у розмірі 149326,26 грн.; виконавче провадження №54856854 по примусовому виконанню виконавчого листа №2/756/2531/17 виданого Оболонським районним судом м. Києва 04.10.2017 про стягнення з ПрАТ «Аеробуд» заборгованості на користь ОСОБА_3 у розмірі 20790,23 грн; виконавче провадження №54855564 по примусовому виконанню виконавчого листа №2/756/2531/17 виданого Оболонським районним судом м. Києва 04.10.2017 про стягнення з ПрАТ «Аеробуд» заборгованості на користь ОСОБА_3 у розмірі 93719,30 грн.

06.06.2018 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві надійшли письмові заяви стягувача ОСОБА_3 та стягувача ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

06.06.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломойцевим К.В. винесено постанови про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження.

06.06.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломойцевим К.В. винесено постанову про повернення виконавчого документу ОСОБА_4 за виконавчим листом №2/756/2531/17.

06.06.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломойцевим К.В. винесено постанову про повернення виконавчого документу ОСОБА_2 за виконавчим листом №207/2271/17.

06.06.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломойцевим К.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №54855564 у сумі 9371, 93 грн.

06.06.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломойцевим К.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №54856854 у сумі 2079, 02 грн.

06.06.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломойцевим К.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №55038254 у сумі 14 932, 63 грн.

Позивач, вважаючи, що ним вчинено всі дії для добровільного виконання рішення суду, а постанови про стягнення виконавчого збору протиправними, звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом, що здійснює регулювання правовідносин, які склалися в процесі судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів є Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст.3 Закону № 1404-VIII визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Статтею 40 Закону 1404-VIII передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.42 Закону №1404 кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення. (ч. 4 ст. 42 Закону 1404-VIII).

Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 №1302/29432 (далі - Інструкція), визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.

Згідно з вимогами розділу VІ Інструкції постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.п. 1 - 4, 6, 7 і 9 ч. 1 ст. 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 ч. 1 ст. 39 Закону.

Тобто, виконавчий збір стягується на підставі постанови, яка виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника сум або закінчення виконавчого провадження згідно ст.39 Закону в розмірі 10 % від суми, що фактично стягнута, повернута стягувачу або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Згідно із пунктом 21 Розділу ІІІ Інструкції у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Аналіз зазначених норм у сукупності дає підстави вважати, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови.

Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 по справі № 816/823/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанови від 06.06.2018 про стягнення виконавчого збору у виконавчих провадженнях №56568802, №56568803, №56568805 є такими, що прийняті в межах та на підставі Закону України «Про виконавче провадження».

Положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Аеробуд" (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4. Код ЄДРПОУ 21598792) відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.Відповідно статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя А.С. Мазур