Рішення № 78617320, 05.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 грудня 2018 р. № 2040/5677/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника відповідача - Чернищук К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (61002, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області , у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 151-2031-тр/2 від 06.03.2018 року про визначення фізичній особі ОСОБА_2 суми податкового зобов`язання за платежем "Транспортний податок 18011001" у розмірі 4166,67 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.03.2018 ОСОБА_2 рекомендованим поштовим відправленням № 6115861091442 отримано податкове повідомлення-рішення № 151-2031-тр/2 від 06.03.2018 року про визначення позивачу суми податкового зобов`язання за платежем "Транспортний податок 18011001" у розмірі 4166,67 гривень, дане податкове повідомлення-рішення, винесене контролюючим органом вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву, у якій просив розглядати справу за його відсутності за наявними у матеріалах справи документах. Представник відповідача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов зазначив, що доводи позовної заяви є безпідставними та помилковими, а позов не підлягає задоволенню, оскільки у посадових осіб контролюючого органу були всі підстави для нарахування транспортного податку на автомобіль позивача, а тому дії Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області відповідають вимогам законодавства.

Суд вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач є власником транспортного засобу марки " PORSHE" модель " CAYENNE S", дата реєстрації - 27.12.2012 , державний знак - НОМЕР_2.

Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 06.03.2018 року № 151-2031-тр/2 , відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 4166,67, яке отримано позивачем 28.03.2018 року рекомендованим поштовим відправленням.

Згідно даного повідомлення-рішення позивачу нараховано транспортний податок в розмірі 4166,67 грн. , який необхідно сплатити протягом 60 днів з моменту отримання податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до пояснень відповідача вказаним рішенням позивачу нарахований транспортний податок за 2 місяці 2017р., в зв'язку з тим, що на думку податкового органу, оскільки перша реєстрація автомобіля " PORSHE" модель " CAYENNE S", державний знак - НОМЕР_2 на території України, згідно з даними "НАІС ДДАІ" МВС України відбулась 22.02.2012р., отже і п'ятирічний термін, передбачений п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, спливає саме 22.02.2017р. На думку відповідача датою випуску вказаного автомобіля є 22.02.2012р.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1ст.267 Податкового кодексу України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до пунктів 267.5та 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року) (п.п.267.6.2 п.267.6 статті 267 Податкового кодексу України). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Згідно статті 10 Податкового кодексу України транспортний податок належить до місцевих податків.

З приписів наведеної норми чітко слідує, що законодавцем запроваджено дві умови, за одночасної наявності яких у особи, як потенційного платника податку на майно (транспортного податку), і виникає податковий обов'язок стосовно конкретного належного йому на праві приватної власності легкового автомобіля, а саме: 1) вік автомобіля - існування (не закінчення, тривання, продовження) періоду часу в п'ять років від року випуску автомобіля, 2) перевищення показником середньоринкової вартості автомобіля межі у 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року.

При цьому, підпунктом 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дата першої реєстрація автомобіля, на території України не співпадає з датою випуску транспортного засобу.

Крім того, суд зазначає, що відповідачів не надано суду доказів того, що вказаний транспортний засіб має дату випуску саме 22.02.2012р.

Натомість матеріали справи містять копію свідоцтва про реєстрацію зазначено транспортного засобу, в якому вказаний рік випуску 2012 та довідку Приватного підприємства "ПРЕСТИЖ МОТРОС" від 11.05.2018 року, з якої вбачається, що автомобіль Porshe Cayenne S, VIN № НОМЕР_3, ДВИГУН № НОМЕР_4 , який належить позивачу на праві власності був виготовлений 12.12.2011 року.

Таким чином, з урахуванням положень п.п.14.1.220 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, письмових доказів, суд приходить до висновку, що з року випуску автомобіля марки " PORSHE" модель " CAYENNE S", дата реєстрації- 27.12.2012 , державний знак - НОМЕР_2 станом на 1 січня 2017 року минуло п`ять років, а тому суд дійшов висновку, що вказаний автомобіль не є об`єктом оподаткування транспортним податком, передбаченим статтею 267 ПК України, у 2017 році.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, податкове повідомлення-рішення № 151-2031-тр/2 від 06.03.2018 року про визначення фізичній особі ОСОБА_2 суми податкового зобов`язання за платежем "Транспортний податок 18011001" у розмірі 4166,67 грн., прийняте без врахування всіх обставин, а отже є протиправним та підлягає скасуванню .

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 151-2031-тр/2 від 06.03.2018 року про визначення фізичній особі ОСОБА_2 суми податкового зобов`язання за платежем "Транспортний податок 18011001" у розмірі 4166,67 гривень.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (61057 м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_2 (61002, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) у розмірі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17.12.2018 р.

Суддя Рубан В.В.