Рішення № 78617105, 11.12.2018, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1414/15-ц

Номер провадження 2/194/4/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Солодовник І.С.,

при секретарі – Сафоновій А.Г.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості, в якій зазначає, що відповідно до укладеного кредитного договору № DNQTG100000195 від 07.09.2007 року позивач зобов’язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 12000 доларів США на термін до 07.09.2022 року, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановлених кредитним договором.

Позивач свої зобов’язання за договором та угодою виконав, а саме видав ОСОБА_1 кредит у розмірі 12000 доларів США.

В порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 26.06.2015 року має заборгованість – 10105,10 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом – 9050,37 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом – 433,25 доларів США, заборгованість по комісії за використання кредитом – 96,00 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором - 33,05 доларів США, штраф (фіксована частина) - 11,80 доларів США, штраф (процентна складова) - 480,63 доларів США.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором було укладено договір поруки з поручителем ОСОБА_2.

Відповідно до п. 5 умов договору поруки, позивачем на адресу відповідачів було направлено письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов’язань за кредитним договором № DNQTG100000195.

Вимога, що була пред’явлена до поручителів щодо виконання забезпеченого зобов’язання, залишена без задоволення.

У зв’язку з чим, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № DNQTG100000195 від 07.09.2007 у розмірі 10105,10 доларів США, що за курсом 21,19 відповідно до службового розпорядження НБУ від 26.06.2015 року складає 214127,10 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (т. 2 а.с. 46а, 49-49в, 54-59), однак раніше надавав до суду письмові заяви, в яких зазначив та просить суд розглянути справу за відсутності представника банку за наявними у справі доказами та в разі неявки в судове засідання відповідача, проти винесення заочного рішення не заперечує, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (т. 1 а.с. 45, 54, 57, 60, 70, 72, 77, 83, 176).

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представник відповідачів - адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, однак представник відповідачів адвокат ОСОБА_3 надала до суду письмову заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу без участі відповідачів та представника відповідача, при цьому зазначивши, що 10.10.2018 року до суду надійшов висновок експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 01.10.2018 року № 2649 за результатами проведення судово-економічної експертизи, з результатів якого вбачається, що розрахунок проведений експертом був здійснений за відсутності графіку погашення кредиту, посилання на який міститься в п. 16 Договору поруки. Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 29.11.2016 року було зобов’язано позивача надати до суду завірений належним чином графік погашення кредиту, посилання на який міститься в п. 16 Договору поруки, однак представник позивача надав відповідь суду, що графік погашення заборгованості взагалі відсутній та помилково вказаний позивачем. З результатів висновку експерта від 01.10.2018 року № 2649 видно, що в зв’язку з відсутністю повного обсягу документів, в т.ч. графіку погашення заборгованості та інформації стосовно страхових платежів в межах наданих матеріалів не можливо встановити обґрунтований розмір щомісячних платежів; у наданому банку розрахунку виявлено документально необґрунтоване збільшення заборгованості за основним боргом на загальну суму 613,85 доларів США; у розрахунку не відображено суми погашення основного боргу та загальних розмірів здійснених платежів по кредиту. Крім того, умовами договору на момент його укладення та Додаткової угоди не визначено детальної інформації стосовно погашення заборгованості (в т.ч. відсутній графік платежів у розрізі погашення основного боргу, відсотків та щомісячної винагороди); у розрахунку заборгованості станом на 26.06.2015р. банком при нарахуванні відсотків застосовувалися ставки, не передбачені умовами кредитного договору, що не узгоджується з п.п. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.п. 2.3, 3.5 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Також, представник відповідачів - адвокат ОСОБА_3 зазначила, що ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 року задоволено її клопотання та витребувано у АТ КБ «Приватбанк» копії документів за кредитним договором, однак станом на 27.11.2018 року та 11.12.2018 року інформація, що була витребувана судом позивачем не надана, у зв’язку з чим, вважає, що позивачем не додано жодного обґрунтованого та законного підтвердження щодо стягнення з відповідачів заявленої у позовній заяві суми (т. 2 а.с. 60-61).

Крім того, представник відповідачів раніше надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що 07.09.2007 року між банком та відповідачем – ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, в забезпечення виконання зобов’язань за яким 07.09.2007 року з ОСОБА_2 укладено договір поруки. Даний договір поруки має посилання на додаток №1 кредитного Договору, а саме – Графік погашення кредиту (п. 16). На вимогу адвоката надати зазначений графік погашення кредиту позивачем до суду була надана інформація про відсутність такого графіку взагалі. Отже за відсутністю графіку погашення платежів та водночас посилання на нього у позові неможливо всебічно дослідити усі обставини справи та письмові докази, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і не суперечністю між собою. Також, представник відповідачів у письмових поясненнях зазначила, що з матеріалів справи, навпаки, вбачається суперечливість доказів, наданих позивачем між собою, а саме: згідно з позовною заявою відповідач має заборгованість за кредитним договором у сумі 10105,10 доларів США, з яких - 9050,37 доларів США – заборгованість за кредитом; 433,25 доларів США – заборгованість по процентам за користування кредитом; 96,00 доларів США – заборгованість по комісії; 33,05 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; 11,80 доларів США – штраф (фіксована частина); 480,63 доларів США – штраф (процентна складова). Дана заборгованість існувала станом на 26.06.2015р. – тобто на момент подачі позову. Проте, згідно з листом - вимогою позивача від 06.08.2016 року за № 236, який отриманий відповідачами восени 2016 року, вбачається, що заборгованість по кредитному договору (основна – із розрахунку отриманого кредиту у сумі 12000,00 доларів США) складає станом на 22 липня 2016 року – 4083,25 доларів США, в т.ч. – 1081,04 доларів США – заборгованість по договору; 1815,99 доларів США – заборгованість відсотки; 802,22 доларів США – заборгованість пеня; 384,00 доларів США – заборгованість комісія. Таким чином, заборгованість на отриману за одним і тим самим кредитним договором суму у розмірі 12000,00 доларів США у 2015 р. складає – 10105,10 доларів США, а у 2016 році – 4083,25 доларів США, при цьому, жодних платежів відповідачі з лютого 2015 року не проводили.

Окрім цього, представник відповідачів зазначила, що тіло кредиту згідно з умовами договору (1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом – п. 7.1. Договору) має зменшуватися, а відтак і зменшуватися сума чергових платежів, проте за розрахунками позивача тіло кредиту зменшується лише в окремих випадках і на меншу суму, а ніж різниця між обов’язковим платежем та дійсним, що підтверджується зменшенням поточного сальдо (тіла кредиту) лише у грудні 2007 року до 11984,46 доларів США згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості.

У сторони відповідача є спір щодо правильності розрахунку заборгованості за кредитним договором, з боку позивача жодних доказів щодо правильності розрахунку, наведених у позові та розрахунків, наданих у вимозі від 06.08.2016 року на протязі всього розгляду справи – не надано. Тому, наведені вище докази дають об'єктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню. Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права, оскільки з боку позивача відсутня деталізація розрахунку заборгованості, відповідність їй вимозі від 06.08.2016 року за № 236, що перешкоджає повному, всебічному та об’єктивному розгляду справи.

У зв’язку з чим, представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 просить суд відмовити у задоволенні позову банку в повному обсязі у зв’язку з його недоведеністю та необґрунтованістю (т. 1 а.с. 125-127).

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановлено, що 07 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNQTG100000195, згідно з умовами якого банк зобов’язується надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 12000 доларів США на придбання квартири, на строк до 07 вересня 2022 року, зі сплатою страхових платежів, відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу. Щомісячна сплата позичальником коштів для погашення заборгованості за кредитом складає 169,31 доларів США (т. 1 а.с. 21-23).

Також, 07 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № DNQTG100000195, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався перед позивачем відповідати за виконання ОСОБА_1 умов щодо сплати кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Договір поруки діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, порука за цим договором припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором. Погашення за кредитним договором здійснюється в строк з 07.09.2007 року по 07.09.2022 року, або у строки згідно Графіку погашення кредиту (додаток 1 до кредитного договору) (т. 1 а.с. 24).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530, ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В порушення умов договору відповідачі зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконували, у зв'язку з чим, станом на 26.06.2015 року мають заборгованість у розмірі 10105,10 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом - 9050,37 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом - 433,25 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом - 96,00 доларів США; пені за несвоєчасність виконання зобов’язань - 33,05 доларів США, штрафу (фіксована частина) - 11,80 доларів США; штрафу (фіксована складова) - 480,63 доларів США (т. 1 а.с. 12-16).

Згідно з поштовим реєстром та чеком від 14.08.2015 року ПАТ КБ «Приват Банк» надіслав на адресу відповідачів повідомлення від 27.06.2015 року за вих. № 30.1.0.0/2 - 028 про погашення простроченої заборгованості в термін не пізніше 5 календарних днів (т. 1 а.с. 18-20).

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами.

Відповідно до ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, враховуючи заперечення представника відповідачів - адвоката ОСОБА_3 щодо суми заборгованості за кредитним договором та за клопотанням останньої ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 року призначалася судова економічна експертиза, проведення якої доручено Київській незалежній судово-експертній установі, згідно з висновком якої встановлено, що у розрахунку заборгованості за договором № DNQTG100000195 від 07.09.2007 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 виявлено: документальне необґрунтоване збільшення заборгованості за основним боргом (надання кредитних коштів) на суму 613,85 доларів США; у розрахунку заборгованості не відображено суми погашення основного боргу та загальних розмірів здійснення платежів по кредиту, крім того, умовами кредитного договору № DNQTG100000195 від 07.09.2007 року та додаткової угоди від 24.09.2010 року не визначено детальної інформації стосовно погашення заборгованості (відсутній графік платежів у розрізі погашення основного боргу, відсотків та щомісячної винагороди); у розрахунку заборгованості станом на 26.06.2015 року банком при нарахуванні відсотків застосовувались ставки, не передбачені умовами кредитного договору № DNQTG100000195 від 07.09.2007 року, що не узгоджується з п.п. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.п. 2.3, 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту; у розрахунку не відображено повного обсягу сплачених позичальником коштів в погашення пені; відсутній повний обсяг документів бухгалтерського обліку та інших документів, які відображають облік здійснених операцій за кредитним договором за досліджуваний період (з 07.09.2007р. по 26.06.2015р.) та підтверджують заборгованість, зазначену у розрахунку заборгованості; відсутній повний обсяг документів бухгалтерського обліку ПАТ КБ «Приватбанк» та інших документів, у зв’язку з чим, неможливо в повній мірі дослідити відповідність розрахунку заборгованості умовам кредитного договору; відсутній повний обсяг документів бухгалтерського обліку та інших документів, які відображають облік здійснених операцій за кредитним договором за досліджуваний період (з 07.09.2007р. по 26.06.2015р.) та підтверджують заборгованість, зазначену у розрахунку, в т.ч. відсутній графік погашення заборгованості (з відображенням щомісячних платежів у розрізі погашення основного боргу, відсотків та винагороди за надання фінансового інструменту), а також в межах матеріалів експертизи неможливо встановити дійсний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 26.06.2015 року, неможливо встановити документально обґрунтований розмір щомісячних платежів (в т.ч. за кредитом, процентів за користування кредитом, комісії, страхових та інших платежів) (т. 2 а.с. 1-30).

Крім того, з листа ПАТ КБ «Приватбанк» від 28.12.2016 року № 20.1.0.0.0/7-20161208/4869 видно, що в договорі поруки була здійснена помилка. Графік погашення заборгованості не передбачений умовами кредитного договору (т. 1 а.с. 118).

Окрім цього, з метою всебічного та повного розгляду справи, ухвалами Тернівського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 року та від 27.11.2018 року було задоволено клопотання відповідачів та витребувано у позивача копії документів, а саме: розрахунок суми заборгованості за кредитним договором без врахування відсотків на прострочену заборгованість та суми збільшення заборгованості згідно з висновком експерта Київської незалежної судово-експертної установи від 01.10.2018 року № 2649 у сумі 613,85 дол. США; документи щодо розміру відсоткових ставок застосованих на залишок простроченої заборгованості на весь період її нарахування за позовом та зазначити правові підстави його змін згідно умов кредитного договору; графік погашення заборгованості (з відображенням щомісячних платежів у розрізі погашення основного боргу, відсотків та винагороди) (т. 2 а.с. 45-46, 52-53).

Позивачем зазначені ухвали суду отримані, однак до теперішнього часу не виконані, витребувані докази суду не надано, а отже суд позбавлений можливості перевірити правові підстави звернення до суду з позовом та відповідність й узгодженість нарахованої суми заборгованості матеріалам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, та приймаючи до уваги те, що відповідачі та представник відповідачів заперечують щодо суми стягнення з них заборгованості за кредитним договором, позивач на вимогу суду не надав витребуваних судом доказів на її підтвердження, а тому у суду відсутні підстави вважати розрахунок заборгованості за кредитним договором наданий до суду позивачем обгрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що суд позбавлений можливості перевірити правові підстави звернення до суду позивача з даним позовом та обґрунтованість і відповідність нарахованої заборгованості умовам договору, її розмір та складові частини, а також ту обставину, що експерт був позбавлений можливості повно та всебічно провести судово-економічну експертизу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, є не доведеними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивачеві відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі, що виключає стягнення судових витрат з відповідачів в силу ст. 141 ЦПК України, тому вимога позивача про стягнення на його користь сплаченого судового збору з відповідачів, також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76, 81, 141, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України,ст.ст. 526, 527, 530, 553, 554, 629, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості– відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Тернівський міський суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони справи:

Позивач: ПАТ КБ «Приватбанк», адреса: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ14360570 .

Відповідачі:

ОСОБА_1, адреса: 51500, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

ОСОБА_2, адреса: 51500, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2.

Повний текст рішення виготовлений 18.12.2018 року.

Суддя: І.С. Солодовник