Ухвала суду № 78616335, 18.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 грудня 2018 року м. Київ № 640/20794/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області

до

Міністерства оборони України

про

визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Городоцька селищна рада Радомишльського району Житомирської області (12265, Житомирська область, Радомишльський район, селище міського типу Городок, вул. Поштова, 23, код ЄДР: 38455781) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДР: 00034022), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 03.03.2015 № 90 «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальної громади селища Городок»;

стягнути з Міністерства оборони України на користь Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області понесені витрати на правничу допомгу в розмірі 15 000,00 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення від 03.12.2018 № 214 про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Разом з тим, зі змісту вказаного платіжного доручення видно, що позивачем сплачено судовий збір за наступними реквізитами: отримувач УК у Печер. Р-ні/Печерс. р-н, код 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) м. Київ, код банку 899998, рахунок отримувача – 31219207026007, які не відповідають реквізитам для сплати судового збору при зверненні до ОАС м. Києва

Згідно з інформацією, викладеної на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (https://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/gromadyanam/tax/), платіжні реквізити для перерахування судового збору за розгляд справи Окружним адміністративним судом міста Києва такі:

Отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н,

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача 34310206084021

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви позивачем не додано документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви видно, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 03.03.2015 № 90 «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальної громади селища Городок». Отже, позивачем заявлено 1 (одну) вимогу немайнового характеру.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2018 – 1762,00 грн.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 1762,00 грн. на реквізити ОАС м. Києва.

Також, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вже було зазначено судом позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 03.03.2015 № 90 «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальної громади селища Городок».

В той же час, суд зазначає, що до суду позивач звернувся 08.12.2018, вказана дата проставлена на конверті Укрпошти Експрес зі штриховим ідентифікатором № 0304908714643, в якому дану позовну заяву було направлено до суду.

Тобто, з даним позовом позивач звернувся із значним терміном пропуску строку.

Разом з тим, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить.

Між тим, у позовній заяві позивач зазначив, що офіційний та повний текст оскаржуваного наказу ним було отримано 30.11.2018, з огляду на що, за висновком позивача, строк звернення до суду останнім не пропущений.

В той же час, як вбачається із сайту Міністерства оборони України (http://www.mil.gov.ua/content/other/MOU90_2015.pdf), спірний наказ було опубліковано на сайті Міністерства у 2015 році. Тобто такий наказ був у вільному доступі, а зважаючи на те, що спірні питання щодо передачі державного майна у комунальну власність територіальній громаді селища Городок тривали у період, починаючи з 2013 року, позивач мав би усвідомлювати, що відповідачем буде прийнято відповідний наказ та відстежувати його.

Суд звертає увагу позивача на те, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Більш того, суд вважає за необхідне також зазначити, що при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано жодних у розумінні ст. 73 КАС України доказів того, що починаючи з 2015 року останнім вживались будь-які заходи дізнання щодо існування спірного наказу.

За таких обставин, підсумовуючи вказане, суд дійшов висновку про порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом та пропонує позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наданням доказів поважності причин такого пропуску.

Крім того, у вступній частині позову позивач визначає третіх осіб по даному спору Макарівське квартирно-експлуатаційну частину району та Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України.

У той же час, відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно частини п’ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проте, позов не містить заяви про залучення третіх осіб до участі у справі із зазначенням на яких підставах останніх належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов'язки цих осіб може вплинути рішення у справі.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1762,00 грн. (за вірними реквізитами);

2) заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням доказів поважності причин його пропуску;

3) заяви про залучення третіх осіб до участі у справі, із зазначенням у ній на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов'язки цих осіб може вплинути рішення у справі.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін