Рішення № 78616059, 29.11.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1142/18

29 листопада 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді : Шульгача М.П.,

при секретарі: Музиці О. М.,

за участю:

представника відповідача: Гуменюк М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії, а саме просить визнати незаконними рішення та дії Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови перерахувати йому пенсію з 13.03.2018 року, врахувавши до заробітку для обчислення пенсії період з 01.1 1.1980 року по 30.11.1985 року, відповідно до архівної довідки центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 27.10.2003 року № 2/291284 без будь якого обмеження та зобов'язати Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області перерахувати пенсію з 13.03.2018 року, врахувавши до заробітку для обчислення пенсії період з 01.11.1980 року по 30.11.1985 року, відповідно до архівної довідки центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 27.10.2003 року № 2/291 284 без будь якого обмеження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 20.07.2012 року призначено пенсію по інвалідності, дану пенсію обчислено від заробітку, за період з 01.09.1988 року по 31.10.1993 рік.

Проте позивачем надавалася архівна довідка центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 27.10.2003 року № 2/291284, відповідно до якої він отримував заробітну плату в російських рублях та в чехословацьких кронах.

Таким чином, якщо врахувати до заробітку для обчислення пенсії період з 01.06.1983 року по 31.05.1988 року без обмеження, індивідуальний коефіцієнт заробітку буде більшим та відповідно і буде більший розмір пенсії, а тому позивач звернувся із заявою 13.03.2018 року до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в якій просив перерахувати пенсію, врахувавши до заробітку для обчислення пенсії період з 01.06.1983 року по 31.05.1988 року, відповідно до архівної довідки центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 27.10.2003 року № 2/291284 без будь-якого обмеження, врахувавши зарплату в Чеських кронах.

Однак листом від 26.03.2018 року № 5/В-11 відповідачем відмовлено йому у перерахунку пенсії.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про розгляд справи без його участі та позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечив та пояснив, що на час роботи позивача за кордоном було чинним Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.72 р. (із змінами), п. 129 якого було передбачено, що під час визначення середньомісячного заробітку робітників і службовців, які були направлені із СРСР на роботу за кордон, ураховувалося 100% заробітної плати, яку вони одержували до направлення за кордон, а непрацюючим до направлення за кордон - 100% окладу, встановленого в СРСР за посадою, яку особа обіймала за кордоном, або за іншою аналогічною посадою.

Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти:

ОСОБА_2 з 20.07.2012 року призначено пенсію по інвалідності, дану пенсію обчислено від заробітку, за період з 01.09.1988 року по 31.10.1993 року.

Як вбачається з позовної заяви позивачем надавалася пенсійному фонду архівна довідка центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 27.10.2003 року № 2/291284, відповідно до якої він отримував заробітну плату в російських рублях та в чехословацьких кронах в період з 01.06.1983 року по 31.05.1988 року, а тому позивач вважає, що якщо врахувавши дану архівну довідку то індивідуальний коефіцієнт заробітку буде більшим та відповідно і буде більший розмір пенсії, таким чином позивач звернувся із заявою 13.03.2018 року до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в якій просив перерахувати пенсію, врахувавши до заробітку для обчислення пенсії період з 01.06.1983 року по 31.05.1988 року, відповідно до архівної довідки центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 27.10.2003 року № 2/291284 без будь-якого обмеження, тобто з врахуванням зарплати в Чеських кронах.

Однак листом від 26.03.2018 року № 5/В-11 відповідачем відмовлено йому у перерахунку пенсії.

Згідно з п.2 ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), одержуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до раніше чинного законодавства нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися такі внески (збір), - у межах сум, які відповідно до раніше чинного законодавства включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день одержання таких сум.

Частиною першою статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі Закону № 1788) встановлено, що до заробітку для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

За правилами статті 72 Закону № 1788 при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64 - 67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а саме: обчислюється з розрахунку середньомісячного заробітку працівників відповідної професії та кваліфікації в Україні на час призначення пенсії (за даними відповідної профспілки), а за умови сплати повністю необхідної суми страхових внесків до ПФУ - на загальних підставах.

Згідно з пунктом 129 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.72 р. при визначенні середньомісячного заробітку робітників і службовців, які працювали у закладах СРСР за кордоном або в міжнародних організаціях та схемою оплати праці яких передбачаються мінімальні та максимальні оклади в радянській валюті, враховується 200 % максимального окладу по займаній посаді (зі встановленими надбавками) в радянській валюті. При цьому та частина заробітної плати, яка виплачується в іноземній валюті, не враховується. При визначенні середньомісячного заробітку інших робітників і службовців, направлених із СРСР на роботу за кордон, враховується 100 % заробітної плати, яку вони отримували до направлення за кордон.

На підставі системного аналізу вищезазначених норм суд дійшов висновку, що законодавством України, зокрема Законом № 1788, не передбачено обчислення розміру пенсії особам, які працювали за кордоном в установах колишнього СРСР чи УРСР або за відрядженням цих установ, із заробітку із врахуванням частини заробітної плати отриманої в іноземній валюті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 17 жовтня 2017 року.

Виходячи з вище викладеного суд вважає, що підстав для задоволення позову немає, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 04 грудня 2018 року.

Головуючий суддя Шульгач М.П.

копія вірна

Суддя Шульгач М.П.