Рішення № 78614522, 06.12.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 р. Справа № 818/2411/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчук О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - Пишного Р.Ю., Ладенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_5), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2018 №0014851303 про донарахування ФОП ОСОБА_5 податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 434 291 грн. та 108 572,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2018 №0014911303 про донарахування ФОП ОСОБА_5 податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 489435,27 грн. та 122358,82 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2018 №00149813303 про застосування до ФОП ОСОБА_5 санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів не своєчасно нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в розмірі 39458,97 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2018 №00151713303 про донарахування ФОП ОСОБА_5 військового збору в розмірі 37667,07 грн. та 9419,27 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.02.2018 №0015,011303 про донарахування ФОП ОСОБА_5 зобов'язань по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 3208,13 грн. та 802,03 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- визнати протиправною та скасувати вимогу від 26.02.2018 №0014971303 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в розмірі 155291,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем за результатами документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.15 по 31.12.16, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.1.15 по 31.12.16 року прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.02.18 № 0014851303 про донарахування ФОП ОСОБА_5 податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 434 291 грн. та 108 572,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 26.02.18 № 0014911303 про донарахування ФОП ОСОБА_5 податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 489 435,27 грн. та 122 358,82 грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 26.02.18 №00149813303 про застосування до ФОП ОСОБА_5 санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів не своєчасно нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в розмірі 39 458,97 грн.; від 26.02.18 №00151713303 про донарахування ФОП ОСОБА_5 військового збору в розмірі 37 667,07 грн. та 9 419,27 грн. штрафних (фінансових) санкцій; від 26.02.18 № 0015011303 про донарахування ФОП ОСОБА_5 зобов'язань по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 3 208,13 грн. та 802,03 грн. штрафних (фінансових) санкцій та вимога від 26.02.18 № 0014971303 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в розмірі 155 291,26 грн.

Зазначені податкові повідомлення - рішення та вимога про сплату недоїмки були оскаржені ФОП ОСОБА_5 до ДФС України, проте рішенням ДФС України від 25.05.18 від 25.05.18 №7609/71/99-99-11-02-01-14 про результати розгляду скарги в її задоволенні відмовлено.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки від 27.12.17 №4507/18-28-13-15/НОМЕР_5/263, податковими повідомленнями - рішеннями від 26.02.18 № 0014911303, від 26.02.18 № 00149813303, від 26.02.18 № 00151713303, від 26.02.18 № 0014851303, від 26.02.18 № 0015011303 та вимогою від 26.02.18 №0014971303 про сплату недоїмки, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню оскільки в акті перевірки не відображено належним чином зміст виявлених порушень та розрахунок штрафних санкцій .

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Крім того даною ухвалою суду встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що під час документальної планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 було встановлено порушення норм податкового законодавства. Зокрема перевіркою було встановлено розбіжності в кількості придбаного, використаного зерна, що знаходиться на залишках платника. Проведеною документальною перевіркою з питань правильності нарахування ПДВ відповідно вимог Податкового Кодексу у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 встановлено заниження задекларованих суб'єктом підприємницької діяльності показників податкового зобов'язання декларацій з податку на додану вартість на суму 434 291,00 грн., в тому числі по періодам, у т.ч. за грудень 2016 року. Крім цього, проведеною перевіркою встановлено відсутність Книги обліку доходів і витрат за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, чим порушено п.44.1 ст.44 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-У1, тобто у нього фактично відсутній облік доходів та витрат від здійснення господарської діяльності. Також встановлено, що не включаються до складу витрат фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення визначених ст. 177 Податкового Кодексу України. Перевіркою питань щодо подання податкової декларації з плати за землю встановлено порушення вимог п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, оскільки позивачем до Роменської ОДПІ не надано податкової декларації з плати за землю на 2015 рік. Перевіркою правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету плати за землю (земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року встановлено порушення вимог п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, оскільки земельний податок ФОП ОСОБА_5 не нараховувся та не перераховувався до бюджету (а.с. 206-215, 1т). Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 року продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів.

24.09.2018 року до канцелярії суду представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зокрема зазначено, що визначення кількості і вартості залишків гречки та зерновідходів здійснено відповідачем на підставі відомостей отриманих виключно з податкових накладних без врахування видаткових накладних в зв'язку з чим такий розрахунок не може відповідати фактичним обставинам. Визначення вартості залишків гречки та зерновідходів податковим органом здійснено по максимальним цінам їх придбання, без врахування вартості кожної придбаної партії, що нівелює такі розрахунки відповідача.. Визначення будівельних матеріалів, вартість яких на думку податкового органу неправомірно віднесена ФОП ОСОБА_5 до витрат 2015-2016 року відповідачем не здійснювалось (а. с. 45-46, 1т.).

В подальшому представником позивача подано додаткові пояснення по справі, в яких зокрема зазначено, що згідно даних акту перевірки та розрахунку встановлено, що станом на 31.12.2015 залишок зерна (гречки) на складі складає 124,19 т. по ціні 12,33 грн. на загальну суму 1 531 262,7 грн. Ціна залишків гречки податковим органом не встановлювалась, первинні документи не досліджувались, останнім для визначення залишків гречки взято максимальну ціну придбання однієї із партій гречки за ціною 12 333,33 грн. Фактично станом на 31.12.2015 року за даними обліку ФОП ОСОБА_5 залишок зерна (гречки) складав 34,94 т. по ціні 7,91 грн. на загальну суму 276 375,4 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою та відомостями по руху зерна у 2015 році. Таким чином, податковий орган неправомірно зменшив витрати по придбанню зерна (гречки) ФОП ОСОБА_5 за 2015 рік на суму 1 254 887,30 грн. (1 531 262,7 - 276 375,4 =1 254 887,30). Також, при розрахунку витрат податковим органом не було взято до уваги вартість витрат ФОП ОСОБА_5 понесених на придбання будівельних матеріалів та оплати порядних робіт в розмірі 691 138,67 грн. Крім цього податковим органом не включено до витрат підприємця витрати понесені на відрядження працівників на загальну суму 90 000,0 грн., що підтверджується наказами "Про відрядження" за 2015 рік та відомостями на виплату відрядних (а.с. 110-114, 2т.).

Представником відповідача також було подано додаткові пояснення у справі, в яких зокрема зазначено, що за даними проведеної перевірки ФОП ОСОБА_5 не знайшли свого документального підтвердження включені до складу валових витрат за 2015 суми коштів у розмірі 2182031,58 грн., а у 2016 проведеною перевіркою валові витрати навіть збільшено на 22558,41 грн., так як надані платником первинні документи не підтверджують понесення ним попередньо задекларовані сум валових витрат за вказані періоди (а.с. 1-9, 3 т.).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

05.12.2018 року представником відповідача також було подано додаткові пояснення по справі, в яких додатково зазначено, що всі висновки перевірки зроблені на підставі документів, які були надані самостійно платником на перевірку. Дані документи відображені в акті перевірки та описані в додатку до акту. Крім цього, звернув увагу суду на той факт, що позивачем було подано заперечення від 13.02.2018 року на акт перевірки, проте, як вбачається зі змісту заперечень, платником не додано жодного первинного документа (а.с. 17-19, 3т.).

Разом з тим, представником позивача в додаткових поясненнях, наданих суду в судовому засіданні 06.12.2018 зокрема зазначено, що за результатами акту перевірки від 24.04.2015 № 171/18-13-17-212/НОМЕР_5 податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005971701 від 25.05.2015 року відповідно до якого ФОП ОСОБА_5 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 6 761, 40 грн., у тому числі 5 137,12 грн. за основним платежем та 1 624,28 грн. за штрафними санкціями. Підставою для визначення зазначеного вище податкового зобов'язання стали: не надання ФОП ОСОБА_5 податкових декларацій з плати за землю за 2013-2014 роки, та не перерахування до бюджету земельного податку.8 грн. за штрафними санкціями. Проте після оскарження вище зазначено податкового повідомлення-рішення, визначені податковим органом грошові зобов'язання по земельному податку були сплачені ФОП ОСОБА_5 у повному обсязі, доказом чого є відомості банківської виписки АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" по рахунку НОМЕР_6 за період з 01.01.15 по 06.12.2018 року. Також факт оплати земельного податку за 2015 рік підтверджується платіжним дорученням від 22.02.2016 року №2312 (а.с. 20-22, 3 т.).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши доводи представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_5 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.15 по 31.12.16, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.1.15 по 31.12.16 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.12.2017 № 4507/18-28-13-15/НОМЕР_5/263 (а.с. 15-57, 1т.).

Перевіркою встановлено порушення:

1) п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в наслідок відсутності у платника книги обліку,

2) п.177.1, п.177.2 п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, в наслідок чого приватному підприємцю проведеною перевіркою було нараховано до сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб загалом за період перевірки 489435,27 гри., у т.ч.: за 2015 рік = 431111,99 гри., за 2016 рік = 58323,28 грн.

3) ст. 7 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-ІУ, в наслідок чого донараховано суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті за 2015 р. у розмірі 84007,24 грн., за 2016 р. у розмірі 71284,02 грн.

4) п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, що призвело до нарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 3062,99 грн., в т.ч. за 2015 р. 1544,39 грн., за 2016 р. 1518,60 грн.

5) п.п. 163.1.1 п.163.1 ст.163, п. 176.1 ст.176, п.п. 16 1 п.10 р.20 Податкового Кодексу, що призвело до заниження сплати до бюджету сум військового збору з доходів від підприємницької діяльності у розмірі 37677,07 гри., у т.ч. за 2015 р. на 32816,79 грн. та за 2016 р. на 4860,28 грн. та з доходів, виплачених на користь фізичних осіб у розмірі 280,99 гри., в т.ч. по періодах: за 2015 р. на суму 154,44 грн. та за 2016 р. 126,55 грн.

6) п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010р.№2755-УІ, не надання податкової декларації з плати за землю на 2015 рік.

7) п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, не нарахування та не перерахування до бюджету земельного податку за 2015 рік в сумі 3208,13 грн.

8) п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI в наслідок не подання ф. 20 ОПП.

8) ст.198, п.199.1 ст.199, пп.200.1, пп.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, встановлено заниження ПДВ та було донараховано до сплати в бюджет податку на додану вартість 434291,00 гри., у тому числі по періодах: грудень 2016-434291,00 грн.

Не погодившись з висновками акту, позивачем було подано до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області заперечення на акт перевірки від 27.12.2017 № 4507/18-28-13-15/НОМЕР_5/263 (а.с. 58-60, 1т.)

Листом від 22.02.2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Сумській області надало відповідь позивачу, в якій зазначено, що за результатами розгляду заперечення на акт перевірки встановлено, що зазначені в ньому порушення відповідають вимогам законодавства України та є правомірними, а підстави вважати дії перевіряючих неправомірними, відсутні (а.с. 61-72, 1 т.).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 26.02.18 № 0014851303 про донарахування ФОП ОСОБА_5 податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 434 291 грн. та 108 572,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- від 26.02.18 № 0014911303 про донарахування ФОП ОСОБА_5 податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 489 435,27 грн. та 122 358,82 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- від 26.02.18 №00149813303 про застосування до ФОП ОСОБА_5 санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів не своєчасно нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в розмірі 39 458,97 грн.;

- від 26.02.18 №00151713303 про донарахування ФОП ОСОБА_5 військового збору в розмірі 37 667,07 грн. та 9 419,27 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- від 26.02.18 № 0015011303 про донарахування ФОП ОСОБА_5 зобов'язань по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 3 208,13 грн. та 802,03 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- та вимога від 26.02.18 № 0014971303 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в розмірі 155 291,26 грн. (а.с. 73-82, 1т.).

Зазначені податкові повідомлення - рішення та вимога про сплату недоїмки були оскаржені ФОП ОСОБА_5 до ДФС України (а.с. 83-96, 1 т.).

Рішеннями ДФС України від 26.04.2018 року № 6112/н/99-99-11-02-02-25 та від 25.05.18 № 7609/71/99-99-11-02-01-14 про результати розгляду скарги, оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимога залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 100-112, 1т.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Так, зі змісту акту перевірки судом встановлено, що відповідачем нараховано позивачу зобов'язань по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 3 208,13 грн. та 802,03 грн. штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку з не наданням ФОП ОСОБА_5 податкових декларацій з плати за землю за 2015рік, та не перерахуванням до бюджету земельного податку (а.с. 53 том.1).

Проте, суд вважає помилковими наведені податкового органу, виходячи з наступного.

Згідно з п.286.2 ст. 286 Земельного кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.01.2008 позивачу належить 2/5 частини нежитлової будівлі (консервний цех) по вул. Прокопенка 43/13 в місті Ромни Сумської області. Наведена будівля належить позивачу, як фізичній особі, а тому обов'язку подання декларації у нього не виникає.

Крім того, суд наголошує, що Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 року у справі №818/3741/15 позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0005971701 від 25.05.2015 в частині збільшення позивачу суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 6761, 40 грн. (5 137,12 грн. за основним платежем та 1624, 28 грн. за штрафними санкціями).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 року виправлено описку у наведеному вище рішенні, а саме в резолютивній частині Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 по справі № 818/3741/15, виклавши абзац другий резолютивної частини постанови у наступній редакції: "Скасувати податкове повідомлення-рішення Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області № 0005971701 від 25.05.2015 в частині збільшення Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 5 818, 20 грн. (4 654, 56 грн. за основним платежем та 1 163, 64 грн. за штрафними санкціями)".

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.02.16 по справі №818/3741/15 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.16 по справі №818/3741/15 скасовано. В задоволенні позовних вимог відмовлено.

22.02.2016 року ФОП ОСОБА_5 грошові зобов'язання по земельному податку були сплачені у повному обсязі, доказом чого є відомості банківської виписки АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» по рахунку НОМЕР_6 за період з 01.01.15 по 06.12.2018 року. Так, у графі «призначення платежу» зазначено дані про оплату за землю за 2015 рік (2562,24 грн), сплату штрафних санкцій по акту перевірки ВІД 24.04.15 №171/18-13-17-212/2503 (1624,28 грн), сплату грошових зобов'язань по акту перевірки від 24.04.15 №171/18-13-17-212/2503 (5137,12 грн) та платіжне доручення №2312 (а.с. 23-25 том.3).

Постановою ВС від 06.06.18 по справі №818/3741/15 рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.02.16 по справі №818/3741/15 скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.08.18 по справі №818/3741/15 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду від 23.10.18 по справі №818/3741/15 відмовлено Роменській ОДПІ у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд зазначає, що визначені в постанові Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.16 по справі №818/3741/15 фактичні обставини є встановленими та такими, що не підлягають доведенню.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що ФОП ОСОБА_5 не повинен був подавати декларацію за 2015 рік, а тому висновки відповідача про порушення позивачем п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI щодо не нарахування та не перерахування до бюджету земельного податку за 2015 рік в сумі 3208,13 грн. є помилковим, а податкове повідомлення -рішення від 26.02.18 № 0015011303 таким, що підлягає скасуванню.

Щодо донарахування податковим органом зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та військового збору, суд зазначає наступне.

В обґрунтування наведених порушень, відповідачем в акті перевірки зазначено, що сума валових витрат виключена з витрат 2015 року у розмірі 2 182 031,58 грн., оскільки не знаходить свого підтвердження в наданих платником первинних документах так як відсутні докази використання придбаних ТМЦ та послуг в господарській діяльності підприємця.

В судовому засіданні представник відповідача стверджував, що позивачем було встановлено включення до складу витратної частини витрат на відрядження, проте відповідач вважає, що позивачем завищено витрати за 2015 рік у сумі 90 000 грн.

Проте, дані твердження відповідача спростовується наступним.

Так, позивачем надано до суду накази про відрядження працівників та відомості про виплату відрядних -ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с. 182- 209 том.1).

Відповідно до п.п. 177.4.1 п. 177.4 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Крім того, вищенаведений перелік витрат доповнюється наступними витратами: інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Суд вважає, що не визнання витрат, понесених у цих відрядженях, є протиправним з боку податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 177.4 ПКУ витрати повинні бути безпосередньо пов'язані з отриманням доходів, що додатково підтверджується долученими до матеріалів справи копіями наказів про відрядження для надання послуг перевезення вантажів .

Таким чином, матеріали справи свідчать, що витрати, які були понесені платником податків за результатами здійснення господарських операцій у 2015 роках, підтверджені належними документами, що оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Враховуючи встановлені обставини, а також те, що під час судового розгляду справи податковим органом не було наведено належних та допустимих доводів на підтвердження правомірності висновку про заниження позивачем оподаткованого доходу, у той час, як матеріали справи свідчать, що платник податків в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, суд приходить висновку, що висновки податкового органу щодо не включення до складу витрат на виплати відрядження та завищення позивачем витрат за 2015 рік у сумі 90 000 грн. є протиправним

Також, під час судового розгляду справи та виходячи з акту перевірки, судом встановлено, що представником відповідача надано до суду в якості доказів правомірності своєї позиції розрахунок валового доходу та валових витрат ФОП ОСОБА_5 за 2015 рік зробленого за результатами перевірки.

Так згідно розрахунку податковий орган проводить коригування залишків зерна (гречка), які не було використано в господарській діяльності у звітному періоді (2015 рік), а саме залишилось не реалізованими.

Згідно даних акту перевірки та Розрахунку встановлено, що станом на 31.12.2015 року залишок зерна (гречки) на складі складає 124,19 т. по ціні 12,33 грн. на загальну суму 1 531 262,7 грн. Ціна залишків гречки податковим органом не встановлювалась, первинні документи не досліджувались. Як вбачається з пояснень представника відповідача та документів наданих ним до суду, останнім для визначення залишків гречки взято максимальну ціну придбання однієї із партій гречки за ціною 12 333,33 грн.

Зі змісту акту перевірки (стор. 32-33), висновки податкового органу ґрунтуються виключно на даних з ЄРПН.

Проте, суд вважає наведений підхід помилковим, оскільки відповідно до п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст. 200 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

В свою чергу, видаткова накладна це документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій та фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем.

Отже, відомості ЄДРПН щодо кількості товару можуть не відповідати первинним бухгалтерським документам, щодо фактичної поставки товару, доказом якої може є видаткова накладна.

Так, судом встановлено, що за 2015 рік на склад ФОП ОСОБА_5 фактично надійшло 610,45 т. гречки, що підтверджується відповідними видатковим накладними, хоча контрагентами підприємця за цей період виписано податкові накладні на 650,91т. гречки.

Залишок гречки у ФОП ОСОБА_5 на кінець 2015 року складав 34.94 т., що підтверджується даними рах. 281. (а.с. 114-116, 119-122 том.1)

Щодо зерновідходів суд зазначає, що за період 2015-2016 роки ФОП ОСОБА_5 було придбано 1470,3 т відходів зерна, які зберігались у ФОП Любар згідно договору відповідального зберігання, а тому посилання податкового органу про їх відсутність на залишках не відповідають дійсності .

Отже, суд наголошує, що фактично станом на 31.12.2015 року за даними обліку ФОП ОСОБА_5 залишок зерна (гречки) складав 34,94 т. по ціні 7,91 грн. на загальну суму 276 375,4 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою та відомостями по руху зерна у 2015 році

Таким чином, суд приходить висновку, що первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт отримання та реалізації ФОП ОСОБА_5 у 2015 - 2016 роках гречки та зерновідходів, податковим органом не перевірялось. Посилання на назву, номер та дату складання таких документів в акті перевірки відсутні, як і відсутні посилання на дані бухгалтерського обліку.

Інвентаризація залишків гречки та зерновідходів податковим органом не проводилась.

З акту перевірки неможливо встановити на підставі яких норм права та документів податковий орган визначив ціну гречки та зерновідходів, які на його думку, відсутні у залишку ТМЦ ФОП ОСОБА_5 станом на грудень 2017 року.

Таким чином, висновки податкового органу про визначення ФОП ОСОБА_5 податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 318 357,79 грн. та відповідно зменшення витрат по придбанню зерна (гречки) ФОП ОСОБА_5 за 2015 рік на суму 1 254 887,30 грн. (1 531 262,7 - 276 375,4 =1 254 887,30) не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи та є необґрунтованими.

Також, при розрахунку витрат податковим органом не взято до уваги вартість витрат ФОП ОСОБА_5 понесених на придбання будівельних матеріалів та оплати підрядних робіт в розмірі 691 138,67 грн. в тому числі: 276 972,56 грн. вартість придбаних будівельних матеріалів 414 166,70 грн. вартість виконаних будівельних робіт

Проте, судом встановлено, що факт понесення зазначених вище витрат підтверджуються Договором підряду на виконання будівельно - монтажних робіт №24/06/83 від 02.08.2015 року та додатками до нього (дефектний акт, договірна ціна підсумкова відомість ресурсів, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 215 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2015 року, виписка АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» по рахунку НОМЕР_6 за 24.12.2015 рік, перелік будівельних матеріалів використаних ФОП ОСОБА_5 у підприємницькій діяльності за період 2015 року).

Доходи підприємців на загальній системі оподаткування, отримані в результаті ведення господарської діяльності, обкладаються податком на доходи фізичних осіб за правилами, встановленими в ст. 177 ПКУ.

Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування у підприємців, що знаходяться на загальній системі оподаткування є чистий дохід. Його визначають як різницю між загальним оподатковуваним доходом (виручкою в грошовій і негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи особи-підприємця .

При цьому, датою формування оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження компенсації за відвантажені товари, виконані роботи (надані послуги).

Тобто, в момент відвантаження товару або підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) дохід не виникає.

Водночас витрати, безпосередньо пов'язані з такими доходами, підприємець може відобразити тільки після: 1) оплати таких витрат; 2) надходження грошових коштів або отримання компенсації в натуральній формі від покупця.

Відповідно до п. 177.5 ст.177 ПКУ звітним періодом є календарний рік . Тому отримані доходи і пов'язані з ними витрати, які понесені в різних місяцях, але впродовж одного календарного року, враховують у розрахунку чистого доходу за підсумками такого року.

У разі, коли підприємець у поточному році отримує виручку за товар, який був оплачений минулого року, такі витрати він враховує в зменшення чистого доходу поточного року.

Так, судом встановлено, що 25.07.11 ФОП ОСОБА_5 уклав з Філією Срібнянського райавтодору ДП Чернігівський ОАД договір про надання послуг №25/07 (перевезення будівельних матеріалів). Послуги по перевезенню ФОП ОСОБА_5 були надані своєчасно та у повному обсязі, проте підприємство - контрагент заборгувало 214 400,23 грн. за надані по договору послуги. Сума заборгованості була стягнена з Філії Срібнянського райавтодору ДП Чернігівський ОАД лише у 2015 році згідно рішенню Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2015 року по справі №927/62/15.

Фактично, грошові кошти надійшли на рахунок ФОП ОСОБА_5 30.07.2015 року, що підтверджується випискою із АТ «ПРОКРЕДИТБАНК» від 22.10.2018 року.

В зв'язку з викладеним, витрати ФОП ОСОБА_5 у розмірі 44 390,66 грн. понесені у 2011 році на придбання ПММ необхідних для надання послуг по перевезенню були включені позивачем до витрат звітного 2015 року.

Також, на підставі договору перевезення вантажу від 07.09.2012 року №22 ФОП ОСОБА_5 були надані відповідні послуги ПАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» на загальну суму 446 060,50 грн., що підтверджується актами здачі - приймання робіт за липень - вересень 2014 року. Оплата за надані послуги здійснена контрагентом лише у 2015 році (період з 13.01.15 по 05.03.15), що підтверджується випискою АТ «ПРОКРЕДИТБАНК» від 17.10.2018 року.

Таким чином, витрати на придбання ПММ в розмірі 262 164,71 грн. у 2014 році були включені до витрат 2015 року.

Зазначені вище обставини підтверджують правомірність формування позивачем витрат у 2015 році та безпідставність висновків податкового органу, щодо розбіжності витрат розмірі 2 182 031,58 грн.

Також, суд спростовує посилання представника відповідача, що надані документи не були надані на запит податкового органу та під час процедури адміністративного оскарження, виходячи з наступного.

Так, зі змісту запитів від 11.12.2017 року №13132/10/18-28-13-03 та від 11.08.2017 року №6183/16/18-28-13-03 та (а. с. 218-220 том.1) судом встановлено, що наведені запити містять загальні питання та жодним чином не містять вимоги про витребування документів по порушенням викладених в акті перевірки.

Опис наданих документів позивачем на перевірку податковим органом не складався.

Отже, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що надані позивачем у судовому засіданні первинні документи не були надані під час проведення перевірки.

Крім того, відповідно до п. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 20.08.2015 року № 727, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки, згідно п.п. 4, 5 Розділу II Порядку, повинен містити всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд звертає увагу на п. 5 Розділу І Порядку, згідно якого факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів

У висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Згідно п. 5 Розділу IIІ Порядку інформація щодо виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи відображається за видами порушень у розрізі видів митних платежів у національній валюті України.

При цьому, акт перевірки має бути оформлений відповідно до встановлених стандартів якості, зокрема щодо доказовості, обов'язковості висновків, відсутності первинних документів, суміжності порушення податкового законодавства, коригування податкової звітності, алгоритму діяльності суб'єктів господарювання, розуміння діяльності підприємства, обставин укладання контрактів, відомостей про розрахунки, операцій з цінними паперами, відомостей про основні фонди і запаси, відомостей про заборгованість та зв'язок з господарською діяльністю.

Так, суд наголошує, що в акті перевірки не визначено конкретно порушення щодо декларування позивачем в декларації про майновий стан і доходи сум валових витрат, а саме не зазначено посиланням на первинні документи на підставі яких відповідачем дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства (а.с. 35 том.1).

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 26.02.2018 р. №0014911303, №00149813303, №00151713303, №0015011303, №0014851303 та вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 26.02.2018 р. №001471303 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь ФОП ОСОБА_5 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Сумській області 8810,00 грн. судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 18.06.2018 р. №6 (а.с.4, том 1).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 26.02.2018 р. №0014911303, №00149813303, №00151713303, №0015011303, №0014851303.

Скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 26.02.2018 р. №001471303.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_5) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 39456414) судовий збір в розмірі 8810 (вісім тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.12.2018 року.

Суддя О.А. Прилипчук