Рішення № 78614501, 03.12.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 р. Справа № 818/2082/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - Шабана П.Б., Пушкар О.М.,

представника відповідача - Савченко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом державного підприємства "Попівський експериментальний завод" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, державне підприємство «Попівський експериментальний завод» (далі - позивач, ДП «Попівський експериментальний завод») звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просило (а.с.27-34):

1) визнати незаконною бездіяльність відповідача в частині не визнання і не списання безнадійного податкового боргу та здійснення незаконних дій та прийняття незаконних рішень щодо погашення такого боргу;

2) визнати борг, який має строк давності понад 1095 календарних днів (починаючи з 2003 року) у сумі 16 642 595, 93грн. безнадійним та таким, що підлягає списанню.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач, на порушення норм Податкового кодексу України вчиняє дії щодо подання інкасових доручень про стягнення з підприємства боргу за рішенням суду від 23.12.2013. Стверджує, що відповідач, на порушення вимог пп.101.2.3 п.101.2 ст. 101 Податкового кодексу не здійснює щоквартальне списання безнадійного податкового боргу, безпідставно приймає рішення шляхом надсилання інкасових доручень щодо списання боргу, ігноруючи строк позовної давності в три роки, встановлений Цивільним кодексом України, та не визнає суму податкового боргу, у якого минув строк давності в 1095 календарних днів, що встановлений Податковим кодексом України, безнадійним боргом.

Ухвалою суду від 25.06.2018 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.08.2018.

19.07.2018 до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позов (а.с.61-63), відповідно до якого представник просив відмовити у задоволенні позову. З посиланням на норми п.102.1, п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України відмічає, що якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. У зв'язку з цим стверджує, що згідно постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 по справі №818/8175/13-а податковий борг по акцизному податку у сумі 14 239 317грн. 49коп. не може бути визнаний безнадійним, а тому дії податкового боргу, в тому числі щодо здійснення стягнення податкового боргу за даним рішенням вважає правомірними.

В підготовчому засіданні неодноразово оголошувалась перерва з метою витребування у сторін доказів щодо спірної суми боргу, 11.09.2018, у зв'язку з цим, на підставі ч.4 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України було продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

03.09.2018 від позивача у справі до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.89-91), в якій з посиланням на п.п.101.2.3, 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України, стверджує, що в разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. Посилання податкового боргу на п.102.4 ст. 102 Податкового кодексу України та постанову суду від 23.12.2013 у справі №818/8175/13-а вважає безпідставним, оскільки сума боргу, яка увійшла до предмета стягнення у тій справі складається з нарахованої пені та штрафних санкцій та набули статусу податкового боргу у 2003,2006,2008,2010,2011 роках. Тому вважає, що податковий орган не мав права в 2013 звертатись до суду. Крім того, вважає, що норми 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України дозволяють списати податковий борг не стягнутий протягом 1095днів, у разі визнання боргу безнадійним.

10.10.2018 представником відповідача надано додаткові докази у справі та письмове пояснення, відповідно до якого зазначено, що станом на 01.09.2018 за позивачем рахується сума податкового боргу по акцизному податку у розмірі 14 232 621,20грн., що підлягає стягненню за судовим рішенням від 23.12.2013 по справі №818/8175/13-а (а.с.99-162).

13.11.2018 представники позивача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.165), остаточно просили:

- визнати бездіяльність відповідача в частині не визнання і не списання безнадійного податкового боргу, здійснення незаконних дій та прийняття незаконних рішень щодо погашення такого боргу протиправною;

- зобов'язати відповідача визнати борг, який має строк давності понад 1095 календарних днів (починаючи з 2003 року) у сумі 14 232 621,20грн. безнадійним та таким, що підлягає списанню.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 13.11.2018, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2018 (а.с.173).

В судовому засіданні 03.12.2018 представник відповідача заявила клопотання про залишення позову без розгляду, в задоволенні якого ухвалою суду від 03.12.2018 було відмовлено.

Представники позивача в судовому засіданні 03.12.2018 просили суд позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив та заяві про уточнення вимог. Зазначили, що податковий орган, на порушення п.п.101.2.3, 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України, не визнає по спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу борг зі сплати акцизного податку в розмірі 14 232 621,20грн., та приймає незаконні рішення шляхом надсилання інкасових доручень про стягнення вказаного податкового боргу за постановою суду. Стверджували, що посилання податкового боргу на п.102.4 ст. 102 Податкового кодексу України та постанову суду від 23.12.2013 у справі №818/8175/13-а є безпідставним, оскільки сума боргу, яка увійшла до предмета стягнення у тій справі складається з нарахованої пені та штрафних санкцій та набули статусу податкового боргу у 2003,2006,2008,2010,2011 роках. Тому вважають, що податковий орган не мав права в 2013 звертатись до суду. Крім того, вважають, що норми 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України дозволяють списати податковий борг не стягнутий протягом 1095днів, у разі визнання боргу безнадійним.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.12.2018 просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві та поясненні (а.с.99-100). Відмітила, що податковий борг у розмірі 14 232 621,20грн. з акцизного податку, був стягнутий постановою суду та до цього часу позивачем не сплачений, а тому, з урахуванням норм Податкового кодексу України, податковий орган не має повноважень щодо списання такого податкового боргу як безнадійного.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи та додаткові пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає необхідним у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДП «Попівський експериментальний завод» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в ГУ ДФС у Сумській області, як платник податків і зборів.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 у справі 818/8175/13-а задоволено позов Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області до ДП «Попівський експериментальний завод» про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ДП «Попівський експериментальний завод», в тому числі, заборгованість перед бюджетом у сумі 14 239 317грн. 49коп. з акцизного податку.

Дана постанова суду в апеляційному порядку не оскаржувалась на набрала законної сили 21.01.2014 (а.с.180-182).

09.08.2017 позивач звернувся до ГУ ДФС у сумській області із заявою про списання безнадійного податкового боргу на суму 21690272,72грн. (а.с.12).

22.09.2017 позивач просив відповідача надати інформацію щодо сум списаного безнадійного податкового боргу (а.с.13).

Листом від 06.11.2017 №10998/10/18-28-17-21 ГУ ДФС у Сумській області надано інформацію про часткове списання податкового боргу (а.с.14).

05.02.2018 та 26.03.2018 ГУ ДФС у Сумській області були складені інкасові доручення №75 та №92 з призначенням платежу: стягнення податкового боргу відповідно до постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 по справі №818/8175/13-а (а.с.21,22). За вказаними дорученнями було списано в загальному розмірі 6696,29грн., залишок до сплати - 14232621,20грн.

У квітні 2018 на запит від 12.04.2018 позивачем було отримано акти звірок (а.с.15-20), згідно яких, зокрема з акцизного податку станом на 31.03.2018 за підприємством рахується від'ємне сальдо в загальному розмірі 15891868,70грн. (а.с.19). Що також підтверджується інтегрованими картками (а.с.109-128,133,145).

31.08.2018 рішенням ГУ ДФС у Сумській області було частково списано акцизний податок в розмірі 1659246,07грн. (а.с.101). У зв'язку з цим станом на момент розгляду справи та з урахуванням часткової сплати (6696,29грн.), за позивачем рахується заборгованість зі сплати акцизного податку в розмірі 14232621,20грн., що вбачається з інтегрованої картки платника податку (а.с.145,183), письмових пояснень представника відповідача (а.с.178-179).

Дана сума, як встановлено судом та вбачається з пояснень представників сторін та досліджених доказів у справі увійшла до предмета стягнення боргу з акцизного податку за постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 по справі №818/8175/13-а (а.с.180-182) - 14232621,20грн. (14239317,49грн.(а.с.182) - 6696,29грн. (сума списана за інкасовими дорученнями (а.с.54,55). І саме вказана сума є предметом спору у даній справі.

Надаючи правову оцінку правовим відносинам, що склались між сторонами суд виходить з наступного.

До 01 січня 2011 року порядок визнання та списання безнадійного податкового боргу було врегулювано Законом України від 21.12.2000 року №2181-III, «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 ст.15 якого визначено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Відповідно до пп. 18.2.1 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» (в редакції чинній на час виникнення боргу), підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном «безнадійний» слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

З 01 січня 2011 року порядок визнання та списання безнадійного податкового боргу врегульоване Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.19-1.1.24 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (пп.20.1.29 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України).

Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном «безнадійний» розуміється: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (п.101.2 ст.101 Податкового кодексу України).

Контролюючі органи, згідно з пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України, щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок №577), у пункті 2.1 якого визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України (підпункт 3 пункту 2.1 Порядку №577).

Відповідно до пункту 3.1 Порядку № 577, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку № 577 визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника контролюючого органу.

Згідно з приписами пунктів 4.3-4.5 Порядку № 577, у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Тобто, зі змісту вищенаведених норм Порядку № 577 вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пункт 4.1 Порядку №577). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Посилаючись на вказані норми, представник позивача вважає, що відповідач здійснює протиправну бездіяльність, не визначуючи безнадійним борг з акцизного податку в розмірі 14232621,20грн., оскільки, за приписами п. 102.4 ст. 104 Податкового кодексу України, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються в тому числі до визначення боргу безнадійним.

Однак, на переконання суду, представником позивача невірно розуміються вказані норми.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

В свою чергу, за приписами п. 101.2 ст.101 Податкового кодексу України, які узгоджуються і з пунктом 2.1 Порядку № 577, під терміном «безнадійний» розуміється:

101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;

101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;

101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

При цьому, пп.101.2.1, 101.2.2.,101.2.4,101.2.5 п.101.2 ст.101 Податкового кодексу України не підлягають застосуванню до даних відносин, оскільки, як встановлено судом, позивача, що є юридичною особою, не визнано в установленому порядку банкрутом, податковий борг платника податків виник не внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); відносно платника податків не внесено запису до Державного реєстру про його припинення на підставі рішення суду.

Підпункт 101.2.3 пункту 101.2 ст.101 Податкового кодексу України, на переконання суду, також не підлягає застосуванню для визначення безнадійним боргу в розмірі 14232621,20грн., оскільки в даному випадку податковий борг з акцизного податку позивача у розмірі 14232621,20грн., стягується за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Схожі норми містились і в ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України в реакції, чинній до 15.12.2017.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у п.2.1 Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, на підставі положень пп.101.2.3 пункту 101.2 ст.101 Податкового кодексу України в сукупності із п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, податковий борг позивача не може вважатись «безнадійним», адже стягується за рішенням суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Оскільки зазначений податковий борг не є «безнадійним», відсутні й підстави для списання такого боргу податковим органом.

Таким чином, за відсутності на даний час підстав для списання з позивача податкового боргу, контролюючий орган правомірно, в межах наданих йому законом дискреційних повноважень, не приймав рішення щодо списання безнадійного податкового боргу в розмірі 14232621,20грн., що стягується за рішенням суду та правомірно вчиняє дії щодо примусового виконання такого рішення шляхом надсилання інкасових доручень відповідно до п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Посилання представників позивача на те, що податковий орган не мав права звертатись до суду в 2013році для стягнення податкового боргу, оскільки закінчились строки на звернення з таким позовом до суду, суд не приймає до уваги, оскільки, ДП «Попівський експериментальний завод» в свій час не скористався своїм правом на оскарження судового рішення. Таке рішення набрало законної сили та в силу норм Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим, в тому числі для позивача і підлягає виконанню.

Посилання на постанову Верховного Суду від 06.02.2018 (а.с.72-74), доданої на обґрунтування своєї позиції представником позивача, суд також не приймає до уваги, оскільки обставини, які досліджувались Верховним судом у справі №807/2097/16 та яким надавалась відповідна правова оцінка з застосуванням норм права, є відмінними від обставин, що входять до предмету доказування у даній справі.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, що відповідає критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви державного підприємства "Попівський експериментальний завод" (41627, Сумська область, Конотопський район, с.Попівка, вул.Братів Ковтунів, буд.1, код ЄДРПОУ 00375220) до Головного управління ДФС у Сумській області (40009, Сумська область, м.Суми, вул.Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ 39456414) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 13.12.2018.

Суддя І.Г. Шевченко