Рішення № 78614494, 18.12.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 грудня 2018 р. Справа № 120/4220/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика В.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

21.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

В своєму позові ОСОБА_1 вказував, що він отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Відповідачем, на виконання постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.10.2017 року у справі 149/2485/17, здійснено перерахунок пенсії позивача, відповідно до довідки ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області № 14804 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, починаючи з 01.01.2016 року та 05.02.2018 року здійснено виплату донарахованої суми пенсії.

На переконання позивача, під час виплати донарахованої суми пенсії, у відповідності до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати", у нього виникло право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, в зв'язку з чим, 05.11.2018 року він звернувся до відповідача з відповідною заявою.

15.11.2018 року листом за №2343/Т-12/1 відповідач, відмовив Позивачу у проведені нарахуванні та виплатити компенсацію втрати частини доходів зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області щодо відмови йому у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016року по 05.02.2018 року - по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії;

- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі Постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.10.2017 року у справі 149/2485/17, за період з 01.01.2016 року по 05.02.2018 року - по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 18.12.2018 року (у письмовому провадженні).

Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

06.12.2018 року (вх. № 56232/18) відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову та зазначає, що положення Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати" передбачають можливість отримання компенсації у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Враховуючи те, що позивачу було здійснено перерахунок пенсії на виконання рішення суду, на переконання відповідача до вказаних правовідносин положення Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати" не підлягають застосуванню. Крім того відповідач вказує, що судовим рішенням не було зобов'язано головне управління здійснити розрахунок та виплату компенсації. З огляду на вищезазначене, головне управляння на виконання судових рішень здійснило виплату перерахованої суми частини пенсії в повному обсязі, а тому правові підстави для своєчасного нарахування та виплати компенсації відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Постановою Хмільницького міськрайонного суду від 11.10.2017 року у справі № 149/2485/17, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.12.2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, відповідно до Довідки ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області № 14804 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, починаючи з 01.01.2016 року.

На виконання рішення суду, відповідачем 05.02.2018 року здійснено безготівкове зарахування на рахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 01.01.2018 року в сумі 65686,75 грн. (а.с. 21-22).

05.11.2018 року позивач звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів в зв'язку із порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі судового рішення, за період з 01.01.2016 року по 05.02.2018 року, по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

15.11.2018 року відповідач листом № 2343/Т-12/1 відмовив позивачу у виплаті компенсації. Підстави відмови, наведені у вказаному листі, відповідають підставам, наведеним відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Не погодившись з такою відмовою ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Перевіряючи правомірність відмови пенсійного органу у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

- пенсії;

- соціальні виплати;

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За правилами статті 3 цього закону визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, положення зазначених статей Закону № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року затверджено "Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати"

Пункти 1, 2 цього Порядку відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно пункту 4 Порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19 грудня 2011 року (справа №6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа №21-2003а16).

На переконання суду, зміст і правова природа спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Доводи відповідача про те, що виплачена позивачу сума донарахованої пенсії на виконання судового рішення не є доходом в розумінні ст. 2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону № 2050-ІІІ.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що сума донарахованої та виплачено пенсії ОСОБА_1, на виконання рішення суду, має ознаки "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу", а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення Закону №2050-ІІІ, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016року по 05.02.2018 року - по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11.10.2017 року у справі 149/2485/17, за період з 01.01.2016 року по 05.02.2018 року - по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 13322403).

Рішення у повному обсязі виготовлене 18.12.2018 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович