Рішення № 78614333, 18.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1163/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася в суд з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (далі - КДКА Волинської області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність відповідача по не застосуванню організаційних заходів і не проведення кваліфікаційного іспиту стосовно претендента на отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1, яка звернулась до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області 14.02.2018 із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на адвокатську діяльність відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, Порядку складання кваліфікаційного іспиту та Методики оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого в новій редакції зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 13.09.2016 №195, в тому числі на виконання рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.09.2017 №ІХ-003/2017; визнання протиправними дії кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області щодо прийняття рішення 18.05.2018 №25-3 про затвердження результатів складання кваліфікаційних іспитів та скасування такого рішення; зобов'язання відповідача вчинити дії по застосуванню організаційних заходів і проведення кваліфікаційного іспиту стосовно претендента на отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1, яка звернулась до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області 14.02.2018 із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на адвокатську діяльність відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, Порядку складання кваліфікаційного іспиту та Методики оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого в новій редакції зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 13.09.2016 №195, в тому числі на виконання рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.09.2017 №ІХ-003/2017.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що дії членів КДКА Волинської області є незаконними, необґрунтованими, упередженими та дискримінаційними, а рішення КДКА Волинської області від 18.05.2018 таким, що прийнято з порушенням норм Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, який було розроблено і затверджено рішенням Ради адвокатів України №270 від 17.12.2013 (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України 13.09.2016 №195 (далі - Порядок № 270), Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Посилаючись на пункти 1 розділу 1 та 13 розділу 4 Порядку №270 позивач вважає, що відповідачем порушено процедуру складання кваліфікаційних іспитів, порушено процедуру оформлення рішення та порушено процедуру оцінювання, з огляду на що просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви (із зазначенням способу їх усунення) десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто, оскільки недоліки позовної заяви у встановлений суддею строк позивачем не усунуті.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2018 ухвалу Волинського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 16.07.2018 у справі №803/1163/18 скасовано та направлено справу до Волинського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Справа надійшла до суду 25.09.2018.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді у щорічній основній відпустці в період з 19.09.2018 по 19.10.2018, тому провадження у даній справі відкрито в перший робочий день після закінчення відпустки ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

У письмових поясненнях від 06.12.2018 №089/18 відповідач заперечує щодо заявленого позову з тих підстав, що позивач не склала усного іспиту, оскільки не набрала відповідну кількість балів, а тому їй було відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційних іспитів. Крім того, зазначає, що жоден з членів КДКА Волинської області не були зацікавленими в результаті іспиту, а перевірка іспиту проводилась з додержанням методики оцінювання, який визначений Порядком №270. Оскільки виявлений у ОСОБА_1 рівень знань законодавства та судової практики є неналежним та оцінений кваліфікаційною палатою у 41,67 балів, а тому КДКА у Волинській області на законних підставах відмовила позивачу у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту. З огляду на зазначене, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 14.02.2018 звернувся до відповідача із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю (а. с. 154).

Рішенням КДКА Волинської від 23.02.2018 №17-5 позивача допущено до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю, який призначений на 9:00 год. 18.05.2018, про що ознайомлену ОСОБА_1, про що свідчить її підпис (а. с. 173, 174).

Як слідує з матеріалів справи, склавши письмову частину кваліфікаційного іспиту 18.05.2018 позивача було допущено до складання усної частини кваліфікаційного іспиту 18.05.2018 за результатами якого кваліфікаційною палатою КДКА Волинської області прийнято рішення від 18.05.2018 про затвердження результатів складання кваліфікаційних іспитів та про відмову у видачі ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів (а. с. 39), яке було направлено позивачеві засобами поштового зв'язку 21.05.2018 №054/18 (а. с. 35).

Не погоджуючись з таким діями та рішенням відповідача під час складання позивачем кваліфікаційного іспиту, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам при вирішенні спору по суті суд зазначає наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI.

Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні розроблено та затверджено рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 за № 270 (далі - Порядок №270) на виконання положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Даний Порядок визначає перелік документів, що подаються особами, які виявили бажання складати кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, правила допуску до складення кваліфікаційного іспиту, складення кваліфікаційного іспиту, оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту та прийняття рішення за результатами складення кваліфікаційного іспиту регіональними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених вказаним Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно частини першої статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 вказаного закону має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 вказаного Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, що зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.

Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці.

Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту.

Зразок свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту затверджується Радою адвокатів України.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через один рік.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Відповідно до частини першої, другої розділу 4 Порядку №270 організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може брати участь голова КДКА. Кваліфікаційний іспит проводиться не рідше ніж один раз на три місяці. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія (кваліфікаційна палата) оприлюднює інформацію про дату, час, місце проведення кваліфікаційного іспиту не пізніше ніж за сім днів до проведення іспиту.

Як зазначено судом, КДКА Волинської області 18.05.2018 проводила кваліфікаційний іспит до якого була допущена та повідомлена ОСОБА_1 08.05.2018, про що свідчить її підпис на повідомленні (а. с. 79)

У відповідності до частини дев'ятої розділу 4 Порядку №270 кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.

Згідно з частиною десятою розділу 4 Порядку №270 кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури на основі Програми складення кваліфікаційного іспиту формують та затверджують рішенням КДКА екзаменаційні білети, кожний з яких підписується головою КДКА та затверджується печаткою КДКА. Для складення письмового та усного іспитів формуються та використовуються окремі екзаменаційні білети (екзаменаційні білети для складення письмового іспиту та екзаменаційні білети для складення усного іспиту). Для виконання особами, які складають кваліфікаційний іспит, письмового висновку щодо правової позиції захисту або надання іншої правової допомоги, передбаченого розділом 4 програми складення письмового іспиту Програми складення кваліфікаційного іспиту та для включення до білетів для складення письмового іспиту науково-консультативна рада Національної асоціації адвокатів України розробляє фабули справ, що підлягають оновленню не менше ніж на 20% від їх загальної кількості не рідше ніж один раз на рік. Дані фабули передаються науково-консультативною радою Національної асоціації адвокатів України для їх використання КДКА.

Частиною одинадцятою розділу 4 Порядку №270 визначено, що одразу після закінчення відповідної частини кваліфікаційного іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) поміщає екзаменаційні білети у конверт та запечатує його. Екзаменаційні білети зберігаються у спеціально відведеному для цього та визначеному рішенням КДКА місці у запечатаному конверті.

Згідно з частиною дванадцятою розділу 4 Порядку №270 на виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин та не повинен перевищувати шести годин для кожної частини іспиту. У випадку, коли письмовий іспит триває понад чотири години, усний іспит може бути призначений комісією на іншу дату.

Частиною тринадцятою розділу 4 Порядку №270 визначено, що проведення письмового іспиту та оцінювання результатів його складення здійснюється у наступному порядку. Письмовий іспит складається першим. Перед початком письмового іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) в присутності інших членів палати та осіб, які допущені до складення іспиту, відкриває запечатаний конверт з екзаменаційними білетами та пропонує особам, які д виконання завдань, на яких і виконуються процесуальні документи та письмовий висновок. Оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній бере участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів. Результати оцінювання мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати. Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.

Як вбачається з матеріалів справи, під час складення письмової частини кваліфікаційного іспиту позивач в присутності членів КДКА Волинської області витягнула білет із завданням №10 та фабулу №1 з господарського процесу, інформація про які була внесена до Відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту.

За результатами перевірки письмової частини іспиту членами кваліфікаційної палати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було перевірено та оцінено роботу позивача у 80,5 балів, а тому ОСОБА_1 вважалась такою, що успішно склала письмовий іспит (а. с. 193).

До складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.

Згідно пункту чотирнадцятого розділу 4 Порядку №270, перед початком усного іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) в присутності інших членів палати та осіб, які складають усний іспит, відкриває запечатаний конверт з екзаменаційними білетами та пропонує особам, які складають іспит, обрати будь-який білет. Одразу після обрання білету особою, яка складає іспит, номер такого білету оголошується всім присутнім та фіксується у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту.

Для складення усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 15 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складення усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики.

Для підготовки до складення усного іспиту особам, які складають іспит та бажають готуватись письмово, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для підготовки для складення усного іспиту.

Під час відповіді члени кваліфікаційної палати і голова КДКА, якщо він приймає участь у засіданні палати, мають право ставити особі, яка складає іспит, додаткові запитання з метою з'ясування рівня її знань. Відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п'ятнадцяти питань. Результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати.

Кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати. Оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункту 14.8. цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів. Особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 125 балів і більше, з урахуванням положень пунктів 13.9 і 14.9. цього Розділу, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит.

З метою складення усної частини кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 витягнула білет №5, інформація про що була внесена до відомості з оцінювання усного кваліфікаційного іспиту.

За результатами складення усного іспиту, відповіді позивача членами КДКА Волинської області були оцінені в 41,67 балів, загальна оцінка - 122,17 (а. с. 187-192).

Частиною п'ятою статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, до яких належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Відповідно до частини третьої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин від кількісного складу кожної з її палат, затвердженого конференцією адвокатів регіону.

Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Частиною сьомою статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно частини сімнадцятої розділу 4 Порядку №270 за наслідками проведення кваліфікаційних іспитів кваліфікаційна палата невідкладно, але не пізніше ніж на наступний день після закінчення проведення іспиту, складає протокол, який підписується головою і секретарем кваліфікаційної палати, а в разі їх відсутності на засіданні палати - головуючим членом палати і членом палати, що вів протокол. Члени кваліфікаційної палати мають право заносити до протоколу свої зауваження. Такий протокол передається голові КДКА не пізніше ніж на наступний день після його складення.

Так, 18.05.2018 відбулось засідання кваліфікаційної палати КДКА Волинської області, при наявності кворуму, передбаченого частиною шостою статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», на якому 6 голосами було вирішено за результатами письмового та усного іспитів ОСОБА_1 вважати такою, що не склала кваліфікаційні іспити на право отримання статусу адвоката, про що свідчить протокол засідання палати КДКА Волинської області від 18.05.2018 (а. с. 195).

Згідно з частиною першою розділу 5 Порядку №270 рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складення іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА.

Відповідно до частини третьої розділу 5 Порядку №270 рішення про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржене особою, якої воно стосується, до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дати його отримання.

У зв'язку з тим, що позивач не виявив належних знань при складанні усного іспиту, кваліфікаційна палата КДКА Волинської області рішенням від 18.05.2018 №25-3 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів (а. с. 194).

При цьому, суд звертає увагу, що рішення прийняте повноважним складом кваліфікаційної палати, порядок прийняття рішення за результатами складених іспитів не порушено та проведено у відповідності до Порядку №270, з огляду на що підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача по не застосуванню організаційних заходів і не проведення кваліфікаційного іспиту стосовно претендента на отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1, яка звернулась до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області 14.02.2018 із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на адвокатську діяльність відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, Порядку складання кваліфікаційного іспиту та Методики оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого в новій редакції зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 13.09.2016 №195, в тому числі на виконання рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.09.2017 №ІХ-003/2017 та визнання протиправними дії кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області щодо прийняття рішення 18.05.2018 №25-3 про затвердження результатів складання кваліфікаційних іспитів відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Крім того, позивач в обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що рішення КДКА Волинської області «Про затвердження результатів складання кваліфікаційних іспитів» від 18.05.2018 №25-3, яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту» є протиправним, а тому просить його скасувати, оскільки, на її думку, вказане рішення прийнято свавільним шляхом з ознаками дискримінації щодо позивача, а також як таке, що не відповідає критеріям, наведеними у пункті 4 розділу 4 Порядку №270.

Щодо вказаних обставин суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, за змістом вказаної правової норми вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а саме в захисті прав та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку держави.

Такий підхід відповідає принципу поділу влади, що встановлений Конституцією України та уособлений в інших нормативно-правових актах, який заперечує надання суду повноважень втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов'язки владних суб'єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб'єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Ради Європи №R(80) 2 від 11.03.1980).

Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

В спірному випадку відповідач КДКА Волинської області як суб'єкт владних повноважень, наділена повноваженнями щодо визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю.

Суд, перевіряючи законність оскарженого рішення зазначає, що за своєю правовою природою повноваження КДКА Волинської області в частині підтвердження здатності особи займатися адвокатською діяльністю є дискреційними та належить до її виключної компетенції як уповноваженого законом органу.

Таким чином, доводи позивача стосовно того, що оскаржуване рішення прийняте упереджено та дискримінаційно суд вважає необґрунтованими та непідтвердженими жодними доказами.

Разом з тим, згідно абзацу першого пункту третього розділу 4 Порядку №270, зазначено, що особа, яка допущена до складення кваліфікаційного іспиту, до початку проведення кваліфікаційного іспиту має право заявити відвід члену палати або голові КДКА, у випадку якщо останній приймає участь у засіданні палати, якщо вважає, що член палати або голова КДКА зацікавлений в результатах іспиту, чи має сумнів у його об'єктивності з інших причин.

Крім того, як слідує з письмових пояснень відповідача, позивачу надавалося право заявити відвід членам кваліфікаційної палати, які, на його думку, були зацікавлені в результатах іспиту однак, позивач не скористався наданим правом.

Пунктом 4 розділу 5 Порядку №270 встановлено, що рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище ім'я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі /відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Проаналізувавши наведені норми, дослідивши форму і зміст оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що рішення КДКА Волинської області №25-3 від 18.05.2018 відповідає пункту четвертому розділу 5 Порядку №270 та прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому відсутні підстави для його скасування.

У зв'язку з тим, що рішення відповідача є правомірним, підстави для зобов'язання відповідача вчинити дії по застосуванню організаційних заходів і проведення кваліфікаційного іспиту стосовно претендента на отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1, яка звернулась до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області 14.02.2018 із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на адвокатську діяльність відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, Порядку складання кваліфікаційного іспиту та Методики оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого в новій редакції зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 13.09.2016 №195, в тому числі на виконання рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.09.2017 №ІХ-003/2017 відсутні, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.05.2011: згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв з дотриманням норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, який було розроблено і затверджено рішенням Ради адвокатів України №270 від 17.12.2013 (із змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України 13.09.2016 №195

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський