Рішення № 78613999, 17.12.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 р. Справа № 400/2875/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 до відповідачів:1. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 2. Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Лягіна, 2, м. Миколаїв, 54001 про:скасування постанови від 06.11.2018 року № 56101084,ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ПФУ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач 1, ВПВР УДВС ГТУЮ) та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач 2, ГТУЮ) про скасування від 06.11.2018 року про накладення штрафу в межах виконавчого провадження ВП № 56101084 у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішення суду яке необхідно було виконано, має «зобов'язальний» характер. Так, рішення суду, що підлягало виконанню містило вимогу: зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ГУ ПФУ своєчасно, в межах терміну, що був визначений державним виконавцем, здійснило перерахунок пенсії стягувачу (ОСОБА_1) та, відповідно до приписів Постанови № 103, сплатило частину сум недоотриманої пенсії. Позивач зазначає, що повністю виплатити нараховану різницю пенсії на корить стягувача ГУ ПФУ не в змозі через брак грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення. Таким чином, дії позивача щодо не повної виплати різниці пенсії не носять умисних характер по ухиленню від виконання рішення суду. Виплата донарахованої суми пенсії буде проведена в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» від 22.08.2018 року № 649, після прийняття рішення про наявність підстав для виплати заборгованості за рішенням суду.

Ухвалою від 22.11.2018 року суд відкрив провадження у справі та постановив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2017 року у справі № 487/5465/17 зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2016 року, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VIII від 23 грудня 2015 року, ст.ст.51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», згідно наданої грошового забезпечення для перерахування пенсії ПС №02517 - за вислугу років з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

На виконання зазначеної постанови Заводським районним судом м. Миколаєва 19.03.2018 року видано виконавчий лист.

Виконавчий лист пред'явлений стягувачем (ОСОБА_1) до виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ.

04.04.2018 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56101084 по примусовому виконанню виконавчого листа від 19.03.2018 року у справі № 487/5465/17. У постанові про відкриття виконавчого провадження держаним виконавцем боржнику (ГУ ПФУ) був встановлений строк для добровільного виконання рішення суду - десять робочих днів.

ГУ ПФУ листом від 13.04.2018 року № 2736/08 повідомило відповідача, що на виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2017 року у справі № 487/5465/17 ним проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2016 року, з урахуванням виплачених сум. Виплату перерахованого розміру пенсії, а також доплату різниці між отриманою та донарахованою пенсіями за вищезазначеним рішенням суду за період з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року забезпечено в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі та вище за текстом - Постанова № 103). Про повне виконання судового рішення ОСОБА_1 повідомлено листом ГУ ПФУ від 06.03.2018 року № 1322/03.

Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ від 06.11.2018 року в рамках виконавчого провадження ВП № 56101084 при примусовому виконанні виконавчого листа від 19.03.2018 року у справі № 487/5465/17, винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ штрафу у розмір 5100,00 грн.

Оскаржувана постанова про накладення штрафу вмотивована тим, що ГУ ПФУ на виконання рішення суду та вимог державного виконавця у зазначений в постанові про відкриття виконавчого провадження строк не виплатило стягувачу різницю між проведеним перерахунком та вже виплаченою пенсією. Таким чином, державний виконавець дійшов висновку, що рішення суду позивачем виконано не в повному обсязі.

Так, згідно ч. 1 та 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України № 1404), за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Отже, підставою для винесення постанови про накладення штрафу є невиконання рішення суду боржником без поважних причин. Таким чином, суд зауважує, що передумовою винесення постанови про накладення штрафу є обов'язок державного виконавця встановити причини невиконання або не повного виконання рішення суду. Крім того, державний виконавець повинен встановити поважність або не поважність причини через які боржник не виконав рішення суду.

Державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано вмотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.

Суд звертає увагу на те, що в рішенні суду, яке виконувалося примусово в межах виконавчого провадження ВП № 56101084 не йшла мова про зобов'язання ГУ ПФУ (боржника за виконавчим провадження) провести одноразову виплату різниці між складеним перерахунком та вже виплаченою пенсією. Таким чином, оскільки в рішенні суду не визначений шлях одноразової виплати певної суми та рішення суду носить виключно зобов'язальний характер, з урахуванням прийнятої Постанови № 103, а також з урахуванням того що стягувачу вже було частково сплачена різниця перерахунку, суд приходить висновку, що рішення суду зобов'язального характеру виконано ГУ ПФУ в повному обсязі, про що повідомлено ДВС листом від 13.04.2018 року. А відтак, у відповідача не було жодних підстав виносити постанову про накладення штрафу.

Із наданих сторонами доказів судом встановлено, що ГУ ПФУ 06.03.2018 року виконано рішення суду в добровільному порядку, саме в той спосіб, який визначено постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2017 року у справі № 487/5465/17. При цьому суд звертає увагу, що даним рішенням суду не присуджено до стягнення суми пенсії, а саме зобов'язано здійснити її перерахунок та виплату, що і було вчинено позивачем.

Суд зауважує, що вказаний перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 здійснено позивачем у встановлений чинним законодавством спосіб, а саме відповідно до Постанови № 103.

Варто відмітити, що орган державної влади при виконанні покладених на нього повноважень зобов'язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України.

Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22.09.2005 року

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач 1 не довів суду правомірності накладення штрафу на позивача. Натомість ГУ ПФУ надано достатньо доказів в підтвердження правомірності його дій та вчасного виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 159, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 34889877) та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Лягіна, 2, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 34889877) - задовольнити.

2. Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 06.11.2018 року за виконавчим провадженням ВП № 56101084 про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.12.2018 року.

Суддя Н. В. Лісовська