Рішення № 78613522, 12.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1844/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Кундельського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними дій, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Департаменту внутрішньої політики Національної поліції України (далі - відповідач, ДВБ НП України) про визнання протиправним та скасування наказу від 28.08.2018 №399 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», визнання протиправним та скасування окремих положень наказу від 28.08.2018 №145о/с щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1, визнання дій щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» протиправними та зобов'язання поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативних розробок у Волинському управлінні Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, стягнути середній заробіток (грошове утримання) за час вимушеного прогулу з 31.08.2018 до дня поновлення на роботі та моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 20.05.2002 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 - в лавах Національної поліції, де з 23.01.2018 працював на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативних розробок Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України. Відповідно до наказу ДВБ НП України від 28.08.2018 №399 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, наказом ДВБ НП України від 28.08.2018 №145-ос звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

ОСОБА_1 вважає, що його звільнення проведено за відсутності правових підстав, оскільки зі змістом висновку службового розслідування він взагалі не ознайомлений, копію наказу від 28.08.2018 №399 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності на його вимогу не надано. Незважаючи на відсутність у позивача будь-яких дисциплінарних стягнень і наявність лише заохочень до нього необґрунтовано застосовано вказане дисциплінарне стягнення. Крім того, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у зв'язку із неповідомленням про готування його керівника, полковника поліції ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР 05.07.2018 за №10208000000000413 і по якому ведеться досудове розслідування. Позивач 23.07.2018 слідчим ГСУ Національної поліції України був допитаний в якості свідка у даному кримінальному провадженні, під час проведення допиту неодноразово заявляв про відсутність у нього будь-яких відомостей про готування та вчинення кримінального правопорушення його керівником. Відтак, вважає звільнення незаконним та зазначає, що його безпосередній керівник - полковник поліції ОСОБА_3 згідно зі статтею 62 Конституції України вважається невинуватим у вчиненні злочину і не може бути підданий кримінальному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Також вказує на те, що у зв'язку з незаконними діями відповідача йому була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що були втрачені нормальні життєві зв'язки, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. Моральну шкоду, враховуючи характер порушення його прав та глибину душевних страждань, оцінює в 20000 грн., яку просить стягнути з ДВБ НП України.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.1).

Відповідач в поданому відзиві (а.с.31-35) на позовну заяву позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що у ході службового розслідування було встановлено, що старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу оперативних розробок Волинського управління Департаменту майор поліції ОСОБА_1, знаючи про вимагання полковником поліції ОСОБА_3 неправомірної вигоди, внаслідок особистої недисциплінованості будь-яких заходів щодо запобігання, попередження та припинення вчинення таких дій не вжив, про зазначений факт чергову частину органу поліції та спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції не повідомив, старшому прямому начальникові не доповів, чим приховав його від єдиного обліку та допустив порушення вимог законодавства України. Відтак, за результатами службового розслідування встановлено, що позивач своїми діями дискредитував діяльність поліції, підірвав її авторитет у суспільстві, грубо порушив вимоги вищевказаних Законів та нормативно-правових актів. Крім того, щодо заявленої позивачем моральної шкоди, відповідач зазначив, що моральна шкода може виражатися у фізичному болі і стражданнях, які особа зазнала внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватися вимоги розумності та справедливості. Отже розмір відшкодування, що присуджується, не може бути надмірним та має кореспондувати глибині та силі страждань, які мав потерпілий у зв'язку із порушенням його прав, а також відповідати поведінці завданої шкоди. Позивачем не підтверджено наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Ухвалою суду від 19.10.2018 витребувано у Головного слідчого управління Національної поліції України матеріали службового розслідування (належним чином засвідчені копії), зібрані на підставі наказу Департаменту внутрішньої безпеки від 11.07.2018 №319 за фактом внесення 05.07.2018 до ЄРДР за №12018000000000413 відомостей про вчинення окремими працівниками Волинського управління ДВБ кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (а.с.52-53).

Вказану ухвалу Головне слідче управління Національної поліції України не виконало, однак листом від 23.11.2018 №8327з/24/9/3-2018 просило суд роз'яснити: які саме матеріали службового розслідування, зібрані на підставі наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 11.07.2018 №319 за фактом внесення 05.07.2018 до ЄРДР за №12018000000000413, необхідно направити до Волинського окружного адміністративного суду: матеріали, зібрані тільки щодо ОСОБА_1, чи всі матеріали вказаного службового розслідування та чи направляти на виконання даної ухвали матеріали службового розслідування, зібрані на підставі наказу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 11.07.2018 №319, які є складовою матеріалів кримінального провадження №12018000000000413 та містять таємницю досудового розслідування (а.с.84-85).

Ухвалою суду від 28.11.2018 повторно витребувано у Головного слідчого управління Національної поліції України матеріали службового розслідування (належним чином засвідчені копії), зібрані на підставі наказу Департаменту внутрішньої безпеки від 11.07.2018 №319 за фактом внесення 05.07.2018 до ЄРДР за №12018000000000413 відомостей про вчинення окремими працівниками Волинського управління ДВБ кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, зібрані щодо позивача ОСОБА_1 (а.с.89-92).

На виконання вимог ухвали від 28.11.2018 Головним слідчим управлінням Національної поліції України надано копії матеріалів кримінального провадження №12018000000000413 від 10.07.2018, а саме матеріали службового розслідування щодо ОСОБА_1 (106-142).

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, та просив їх задовольнити. Додатково суду пояснив, що 11.07.2018 йому стало відомо про призначення службового розслідування та 12.07.2018 у нього були відібрані пояснення. В подальшому з матеріалами службового розслідування він не був ознайомлений та 31.08.2018 йому був зачитаний витяг з наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Ствердив, що йому не було відомо про готування до злочину його безпосереднім начальником.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві. Додатково вказав, що під час досудового розслідування, розглянувши матеріали кримінального провадження №12018000000000413 від 05.07.2018 та встановивши наявність достатніх доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, відповідно до ст.ст. 40, 42, 276, 277, 278 Кримінального процесуального кодексу України, було повідомлено ОСОБА_1 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.05.2002 до 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 до 31.08.2018 проходив службу в лавах Національної поліції, де до звільнення обіймав посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу оперативних розробок Волинського управління Департаменту (а.с.7-9).

07.11.2015 ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, у якій присягав вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки (а.с.121).

Згідно з наказом начальника ДВБ НП України від 11.07.2018 №319 «Про призначення службового розслідування» з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки відомостей щодо реєстрації в ЄРДР №12018000000000413 відомостей про скоєння працівниками Волинського управління ДВБ НП України ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІV, пункту 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», пункту 9 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23 грудня 2015 року №901-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про національну поліцію», пунктів 2.1, 2.2, 2.5, 2.6 та 3.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 12.03.2013 №230, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073, призначено службове розслідування, проведення якого доручено начальнику ВКЗ та ОП ДВБ НП України майору Клименку С.П. та т.в.о. заступника начальника цього ж відділу підполковнику поліції Кундельському В.І. (а.с.37-38).

За наслідками службового розслідування 28.08.2018 начальник ДВБ НП України видав наказ №399 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Волинського управління ДВБ», пунктом 2 якого позивача наказано звільнити зі служби в поліції (а.с.39-43). З даним наказом ОСОБА_1 ознайомився 31.08.2018, що підтверджується його підписом на наказі.

Наказом ДВБ НП України від 28.08.2018 №145-ос «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.44).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним наказам та наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд приходить до таких висновків.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут), Положенням про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженим наказом Національної поліції України від 09.11.2015 №83, та іншими нормативно-правовими актами.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

В частинах першій та другій статті 19 Закону №580-VIII зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 №901-VІІІ, до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Так, стаття 1 Дисциплінарного статуту передбачає, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

За приписами статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачені види дисциплінарних стягнень, які можуть накладатись на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, серед яких є звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з положеннями статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція №230).

Пунктом 2.1. Інструкції №230 передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №230 передбачено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю; реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення; повідомлення особі РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.

Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку (пункт 2.5 Інструкції №230).

Згідно з пунктом 2.6 вказаної Інструкції підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 11.07.2018 Головним слідчим управлінням Національної поліції України на адресу ДВБ НП України скеровано доручення за вих.№3926д/1/24/9/3-2018 про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст.40 КПК України, з якого слідує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12018000000000413 від 10.07.2018 за фактом вимагання неправомірної вигоди службовими особами Волинського УВБ ДВБ НП України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення можуть бути причетними: т.в.о начальника Волинського УВБ ДВБ НП України ОСОБА_3, старший оперуповноважений в ОВС Волинського УВБ ДВБ НП України ОСОБА_1, старший оперуповноважений Волинського УВБ ДВБ НП України ОСОБА_4 Зважаючи на вищевказане, Головне слідче управління Національної поліції України просило провести за вказаним фактом службове розслідування відповідно до діючого законодавства України та матеріали виконання доручення у найкоротший строк направити до ГСУ НП України (а.с.108).

Отже, в даному випадку підставою для призначення службового розслідування згідно з наказом від 11.07.2018 №319 стало доручення органу досудового розслідування.

Відповідно до пунктів 5.1-5.4 Інструкції №230 службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування). Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів службового розслідування, що приєднані до матеріалів кримінального провадження №1201800000000413 від 10.07.2018 та вибірково надані суду в частині, що стосується позивача ОСОБА_1, вбачається, що 11.07.2018 при отриманні неправомірної вигоди було затримано т.в.о. начальника Волинського управління внутрішньої безпеки поліції ОСОБА_3 Вказана подія набула суспільного резонансу, оскільки масово була висвітлена в мережі Інтернет на різних сайтах (а.с.131-138).

11.07.2018 в журналі обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Головного управління Національної поліції України за №475 зареєстровано рапорт начальника УОАЗОР ГУНП у Волинській області Ковальчука В.С., згідно з яким доповідалось, що під час моніторингу мережі «Інтернет» 11.07.2018 о 22.20 год. на сайті «Facebook.com» виявлено статтю: «У Луцьку на отриманні неправомірної вигоди затримано посадовця внутрішньої безпеки України». У вказаній статті зазначено, що працівниками центрального апарату ДВБ НПУ викрито та затримано в.о.начальника Волинського управління внутрішньої безпеки поліції при отриманні неправомірної вигоди у розмірі три тисячі доларів США за непритягнення до відповідальності працівника поліції (а.с.112). Вказаний рапорт був скерований на адресу ДВБ НП України із супровідним листом від 12.07.2018 №1962/102/01/25-2018 для приєднання до матеріалів справи та прийняття рішення.

12.07.2018 в рамках проведення службового розслідування були відібрані пояснення в позивача ОСОБА_1, у яких останній зазначив, що згідно резолюції т.в.о.начальника Волинського управління ДВБ НПУ Макогончука Р.Р. він проводив перевірку отриманої інформації про причетність до протиправної діяльності працівника поліції ОСОБА_9 та з метою проведення оперативної комбінації викликав ОСОБА_9 для дачі пояснень по матеріалах, що ним розглядались. ОСОБА_3 сказав, що є особа, яка здатна перевірити, чи дійсно ОСОБА_9 вчиняє правопорушення і для цього необхідно було, щоб ця особа поїхала і почала торгуватись з ОСОБА_9 з питань продажу автомобілів. ОСОБА_1 відвозив вказану особу, яка мала торгуватись з ОСОБА_9 за автомобіль, і після першого торгу особа повідомила, що він не з'ясував ще наявність ознак підробки номерів кузову, агрегатів, проте сказав, що вони з ОСОБА_9 будуть спілкуватись напряму, оскільки обмінялись номерами телефонів. У зв'язку із закінченням терміну перевірки оперативної інформації ним було прийнято рішення про неможливість встановити факти порушень. Однак в подальшому йому знову надійшла інформація про те, що ОСОБА_9 і далі продовжує протиправну діяльність, пов'язану з переміщенням автомобілів через державний кордон з подальшою легалізацією уже зі зміненими номерами. 10.07.2018 він разом з ОСОБА_3 зустрічався з особою, з якою їздив торгуватись за автомобілі. Під час розмови, яку вів вказаний чоловік з ОСОБА_3, він зрозумів, що ця особа знову поїде перевіряти автомобілі, які продає ОСОБА_9, і буде з ним торгуватись. Також зазначив, що особу знає візуально, оскільки бачив його раніше при зустрічі, пов'язаній з отримання оперативної інформації, при якій також був присутній ОСОБА_3 Щодо оцінки своєї ролі у подіях, за якими проводиться службове розслідування, вказав, що переконаний в тому, що ним проводились пошукові заходи виключно в межах Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Особисто не вимагав від особи, яка їздила торгуватись з ОСОБА_9 та у самого ОСОБА_9, в своїх інтересах та інтересах інших осіб неправомірної вигоди та не чув, щоб від цих осіб будь-яку неправомірну винагороду вимагали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.113-120).

Водночас відповідно до пояснень ОСОБА_10 від 02.08.2018 слідує, що він підтримує товариські відносини із ОСОБА_3, з яким познайомився у 2012 році. На початку червня 2018 він мав зустріч із ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, в ході якої ОСОБА_1 повідомив, що у них є інформація стосовно працівників поліції - чоловіка з дружиною, які, працюючи в одному районному відділенні поліції міста Стара Вижівка Волинської області, займаються продажем автомобілів, в тому числі продають автомобілі з перебитими номерами кузовів. Під час розмови ОСОБА_1 передав йому листок паперу, де був вказаний перелік автомобілів, які продають поліцейські та їх контактні мобільні телефони. Того ж дня він зателефонував по одному номеру та за результатами розмови домовився про огляд автомобіля з приводу його продажу. В подальшому йому стало відомо, що чоловіка, з яким він спілкувався по телефону, звуть ОСОБА_9 і він працює на посаді оперуповноваженого у Старовижівському відділенні поліції ГУНП у Волинській області. В день розмови по телефону він разом із ОСОБА_1 поїхали до міста Стара Вижівка, де він зустрівся з ОСОБА_9 і почав здійснювати огляд автомобіля та документів до нього, однак сумнівів щодо підробки кузова автомобіля і документів у нього не виникло. Після огляду автомобіля він повідомив ОСОБА_9, що подумає щодо його купівлі та зателефонує завтра. Про завершення розмови він повідомив ОСОБА_1 по телефону, після чого вони зустрілись і поїхали в Луцьк, де він вийшов, а ОСОБА_1 направився в невідомому напрямку. В подальшому приблизно 20-22 червня 2018 йому на телефон прийшло повідомлення від ОСОБА_3 про необхідність зустрітись. Наступного дня він зустрівся із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Під час зустрічі ОСОБА_1 повідомив, що поліцейського ОСОБА_9 викликано в УВБ ДВБ НП у Волинській області для надання пояснень та складення адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов'язаного з корупцією, а саме зайняття підприємницькою діяльністю по продажу автомобіля. При цьому ОСОБА_3 повідомив про необхідність йому прибути до центрального входу Головного управління НП у Волинській області для зустрічі з ОСОБА_9 та вказав, щоб він повідомив ОСОБА_9 про обізнаність з його проблемами та можливість їх вирішення, а саме матеріали будуть знищені, він не буде притягнутий до відповідальності за вчинення корупції та надалі працюватиме в поліції. Крім цього, ОСОБА_3 сказав, щоб він повідомив ОСОБА_9, що за прийняття такого рішення останній повинен передати через нього для ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США. Того ж дня він зустрів ОСОБА_9 біля входу в Головне управління НП у Волинській області, який йому повідомив, що на нього склали протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за зайняття підприємницькою діяльністю з продажу автомобілів. Разом з цим, він не повідомив ОСОБА_9 про ті умови, які вказав ОСОБА_3, оскільки вважав, що це незаконні дії. В подальшому він написав ОСОБА_3 повідомлення, що зустріч з ОСОБА_9 відбулась, після чого зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і повідомив їм, що розмова про грошові кошти не відбулась. Через день чи два йому знову надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, щоб він зателефонував до ОСОБА_9, домовився з ним про зустріч, на якій запропонував вирішити питання щодо не притягнення до адміністративної відповідальності за винагороду для ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США. Ознайомившись зі змістом повідомлень, він не став виконувати вказівку. Аналогічні повідомлення йому надходили від ОСОБА_3 протягом червня-липня 2018, вимоги яких він не виконував, та в подальшому звернувся до працівників внутрішньої безпеки ДВБ НП України. 11.07.2018 він передав ОСОБА_3 3000 доларів США в якості неправомірної вигоди за знищення документів, пов'язаних з протиправною діяльністю ОСОБА_9, з яких відрахував йому 500 доларів США, після чого був затриманий на місці працівниками правоохоронних органів (а.с.122-126).

Крім того, 12.07.2018 в межах службового розслідування були відібрані пояснення у ОСОБА_9, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Старовижівського відділення поліції Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області, в яких він зазначив, що дійсно в середині червня 2018 викликався для дачі пояснень до Волинського управління ДВБ. В ході відібрання пояснень з'ясовувалось питання, чи займається він підприємницькою діяльністю з продажу автомобілів, на що він відповів, що такою діяльністю займається його батько. Після дачі пояснень, йому повідомили, що він вільний і з ним зв'яжуться, однак в подальшому ніхто із зазначеного питання до нього не звертався (а.с.127-129).

На запит ДВБ НП України від 23.08.2018 №6881/42-02/04-2018 щодо надання інформаційної довідки про рух у кримінальному провадженні №12018000000000413 від 05.07.2018 з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування (а.с.139), старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України Щербунчаком М.С. 27.08.2018 складено довідку про рух у кримінальному провадженні №12018000000000413 від 05.07.2018 (а.с.141-142).

Із даної довідки вбачається, що 05.07.2018 ГСУ НП України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018000000000413 внесені відомості за фактом вимагання неправомірної вигоди службовими особами Волинського УВБ ДВБ НП України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. 11.07.2018 був затриманий ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та під час обшуку його автомобіля було виявлено і вилучено, зокрема, грошові кошти в сумі 2500 доларів США. Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 на початку червня 2018 розробив план вимагання неправомірної вигоди від ОСОБА_9, достовірно знаючи, що останній, перебуваючи на посаді оперуповноваженого СКП Старовижівського відділення поліції Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області, всупереч законодавству займається іншою діяльністю, не пов'язаною з виконанням службових обов'язків. При цьому ОСОБА_3 в якості посередника залучив до вимагання та отримання неправомірної вигоди ОСОБА_10, який не є працівником правоохоронного органу. 22.06.2018 ОСОБА_3 під час зустрічі з ОСОБА_10 висловлював останньому вимогу щодо повідомлення ОСОБА_9 про можливість знищення усіх документів, пов'язаних із його протиправною діяльність та не притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за умови передачі останнім через ОСОБА_10 неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США. Під час цієї розмови був присутній майор поліції ОСОБА_1

Отже, в ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 був присутній при розмовах ОСОБА_3 із ОСОБА_10 з приводу вимагання та отримання його безпосереднім начальником неправомірної вигоди, який в подальшому був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Як зазначено в наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення за неналежне виконання функціональних обов'язків, особисту недисциплінованість, порушення службової дисципліни, Присяги працівника поліції, вимог пунктів 2, 3 частини першої статті 2, статті 3, частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3 та 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», статті 38 та частини сьомої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції», статей 1 та 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 5 розділу II та пункту 17 розділу III Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 №1377, абзаців 1, 2, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, та пунктів 1, 6, 12 розділу І, пункту 2 розділу II, пунктів 9, 11, 14 розділу III Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 09.11.2015 № 83, що виявилося в не вжитті будь-яких заходів щодо запобігання, попередження та припинення вчинення ОСОБА_3 неправомірних дій, не повідомленні чергової частини органу поліції та спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, не доповіді старшому прямому начальникові про факт вимагання ОСОБА_3 неправомірної вигоди, приховуванні цього факту від єдиного обліку, як наслідок затримання 11.07.2018 ОСОБА_3 під час отримання неправомірної вигоди, повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, та обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що набуло суспільного резонансу, призвело до висвітлення у засобах масової інформації та мережі Інтернет, негативного впливу на формування громадської думки щодо стану правопорядку і діяльності як Департаменту, так і Національної поліції України в цілому, що завдає суттєвої шкоди авторитету установи на етапі її становлення та підриває довіру громадян до Національної поліції України.

Суд вважає, що за встановлених службовим розслідуванням обставин притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з військової служби згідно з наказом ДВБ НП України від 28.08.2018 №399 є правомірним.

При цьому суд враховує, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон №1700) Національна поліція є спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері протидії корупції.

Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700 поліцейські є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно зі статтею 22 Закону №1700, поліцейським забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Статтею 38 Закону №1700 передбачено, що поліцейські під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Відповідно до частини сьомої статті 53 Закону №1700, посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов'язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії Корупції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Відповідно до абзацу 1 Розділу ІІ Правил передбачено, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Водночас Наказом Національної поліції України від 09.11.2015 №83 затверджено Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - Положення), яке прийняте з метою забезпечення діяльності ДВБ НПУ.

Згідно з пунктом 11 вказаного Розділу ІІІ Положення до функцій ДВБ, зокрема, належить здійснення комплексу оперативно-розшукових заходів, спрямованих на виявлення, попередження, припинення та документування кримінальних правопорушень, що готуються поліцейськими, державними службовцями та іншими працівниками поліції, а також корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень.

Отже, виходячи із особливих функцій, які покладені на ДВБ, співробітники даного підрозділу поліції повинні чесно, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, спрямовані на виявлення та припинення вчинення поліцейськими корупційних правопорушень, та не допускати дій, які дискредитують їх особливий статус.

Таким чином, встановлена в ході службового розслідування обізнаність ОСОБА_1 у вчиненні протиправних дій його безпосереднім начальником свідчить про недотримання позивачем вимог щодо обов'язку повідомлення у встановленому порядку про вказаний факт.

При цьому суд не приймає до уваги доводи позивача про його незаконне звільнення у зв'язку із відсутністю обвинувального вироку відносно ОСОБА_3, оскільки хоча підстави для застосування дисциплінарної та кримінальної відповідальності і пов'язані між собою, проте не є тотожними.

Водночас суд зазначає, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

В даному випадку позивачем скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

З огляду на викладене, судом відхиляються посилання позивача на те, що у нього на день притягнення до дисциплінарної відповідальності були відсутні будь-які дисциплінарні стягнення, а наявні лише заохочення, а тому необґрунтовано застосовано саме звільнення звільнення зі служби в поліції.

Крім того, суд також не бере до уваги твердження позивача про те, що його не ознайомили зі змістом висновку службового розслідування з огляду на таке.

Так, в силу вимог підпункту 6.2.2 пункту 6.2 Інструкції №230 до обов'язків виконавця (голови, членів комісії) службового розслідування серед іншого належить після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи РНС, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства.

Водночас підпунктом 6.3.5 пункту 6.3 Інструкції №230 передбачено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

Будь-яких даних про те, що позивач ОСОБА_1 звертався у встановленому порядку з рапортом про надання йому можливості ознайомитись з висновком та матеріалами службового розслідування матеріали справи не містять, відтак доводи позивача про не ознайомлення його з вказаним висновком не заслуговують на увагу.

Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що за наслідками службового розслідування доведено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, внаслідок чого його правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з оскаржуваним наказом ДВБ НП України від 28.08.2018 №399.

Водночас частиною першою статті 77 Закону №580-VIII визначено підстави звільнення поліцейських зі служби в поліції. Зокрема, пунктом 6 частини 1 вказаної статті визначено як підставу звільнення, реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відтак, оскільки звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції проведено у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, тому оскаржуваний наказ ДВБ НП України від 28.08.2018 №145о/с в частині, що стосується позивача, також видано правомірно.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду належними та допустимими доказами правомірність та законність своїх дій у застосуванні до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції згідно з оскаржуваними наказами від 28.08.2018 №399 та 28.08.2018 №145о/с, з огляду на що підстави для їх скасування відсутні.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про Національну поліцію», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Повне судове рішення складено 17 грудня 2018 року.