Рішення № 78613198, 18.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4291/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Управління Міністерства внутрішніх справ України в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України в частині не перерахування коштів УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1;

- зобов'язати відповідача негайно перерахувати УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області 252600 грн для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач указував, що 09.02.2018 ліквідаційною комісією УМВС України в Житомирській області було складено висновок щодо призначення йому у відповідності до Закону України "Про міліцію" одноразової грошової допомоги у сумі 252600 грн, який затверджено директором ДФОП МВС України 01.03.2018. Проте своєчасно одноразова допомога, а саме в порядку черговості, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, виплачена не була. Листом від 17.08.2018 за № 15/2-К-655 директор ДФОП МВС України повідомив ОСОБА_1 про те, що одноразову допомогу йому буде виплачено у порядку черги, відповідно до дати затвердження висновків та наявності коштів на зазначені цілі. Позивач вважає, що несвоєчасна виплата одноразової грошової допомоги спричинена протиправною бездіяльністю МВС України в частині не виділення коштів УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області для виплати належної йому одноразової грошової допомоги та є грубим порушенням його права на власність, яке потребує судового захисту.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 03 жовтня 2018 р..

03.10.2018 в судовому засіданні справа не слухалася, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Нове судове засідання в справі призначено на 29.10.2018.

Представник позивача прибув до суду, подав клопотання про розгляд справи в письмовому провадження.

Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Міністерством внутрішніх справ України направлено до суду відзив на адміністративний позов, з проханням у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України відмовити повністю. Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог відповідач стверджує, що допомога буде виплачена в порядку черги, відповідно до дати затвердження висновків. На думку відповідача, у разі надання переваги щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 МВС України тим самим порушить права інших інвалідів, яким висновки затверджено раніше чим березень 2018 року, а також порушить законодавчо визначений порядок.

Третьою особою також подано до суду відзив на позовну заяву. У цьому відзиві ліквідаційна комісія УМВС України в Житомирській області вказує, що позов безпідставний та необґрунтований, оскільки допомога буде виплачена позивачу в порядку черги, відповідно до дати затвердження висновків.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_1 проходив службу в ОВС з 02.01.2002 по 30.10.2010.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 861834 від 14.11.2017, позивачу за результатами повторного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності з 08.11.2017, внаслідок захворювання, так, пов'язаного з виконанням службових обов'язків.

Матеріалами справи підтверджено, що 09 лютого 2018 року Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області подано Департаменту фінансово - облікової політики МВС України висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію", складений на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_1, капітана міліції, старшого оперуповноваженого оперативно - пошукового сектору відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Житомирській області, у зв'язку з інвалідністю у розмірі 252600,00 грн.

Висновок погоджено Начальником відділу МОПСВ ДФОП МВС України та затверджено Директором Департаменту фінансово - облікової політики МВС України 01 березня 2018 року.

04.06.2018 Головою Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області № 19 наказано провести виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в порядку черговості, відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення та при надходженні коштів на зазначені цілі передбачені бюджетом.

Копія висновку про призначення одноразової грошової допомоги, затвердженого 01.03.2018, та витягу з наказу про виплату одноразової грошової допомоги № 19 від 04.06.2018, направлена УМВС України в Житомирській області позивачу листом від 07.06.2018 № К-132/29/105/05-2018.

Одночасно в листі вказано, що виплата йому одноразової грошової допомоги буде приведена в порядку черговості відповідно до дати прийняття зазначеного рішення та після надходження коштів на зазначені цілі, передбачених державним бюджетом.

Департамент фінансово - облікової політики Міністерства внутрішніх справ України листом від 17.08.2018 № 15/2-К-655 ОСОБА_1 повідомлено про те, що п. 10 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, передбачено, що грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Висновок про призначення йому одноразової грошової допомоги затверджений 01.03.2018 та надісланий до ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області. на даний час здійснено виплату одноразової грошової допомоги за висновками, затвердженими по 10.12.2017. Ураховуючи викладене, одноразову грошову допомогу йому буде виплачено в порядку черги, відповідно до дати затвердження висновків та наявності коштів на зазначені цілі.

Позивач, вважаючи, що протиправною бездіяльністю Міністерства внутрішніх справ України порушено його право на своєчасне отримання одноразової грошової допомоги, звернувся до суду з вказаним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, з урахуванням наведеного, суд зважає на наступне.

Безспірно встановлено та визнається учасниками справи те, що позивачу як працівнику міліції призначено одноразову грошову допомогу внаслідок отримання каліцтва відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII в розмірі 252600,00 грн.

Отож, у відповідності до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини щодо достовірності права позивача на отримання такої допомоги у вказаному розмірі не підлягають доказуванню в межах даної справи.

Предметом розгляду в справі є виключно обставини, що спричинили не проведення виплати ОСОБА_1 призначеної одноразової грошової допомоги.

В контексті наведеного суд ураховує, що механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначають Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, яка набрала чинності з 10.11.2015.

Пунктом 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 850 (надалі - Порядок № 850) визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до п. 8 Порядку № 850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Пунктом 9 Порядку № 850 встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно із п. 10 Порядку № 850, грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ (п. 11 Порядку № 850).

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що грошова допомога позивачу на підставі поданого висновку Управління МВС України в Житомирській області повинна була бути проведена в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Матеріалами справи доказів виплати позивачу одноразової грошової допомоги не пізніше двох місяців із дня затвердження Директором ДФОП МВС України висновку від 09.02.2018 та/або з дня винесення наказу Управління МВС України в Житомирській області від 04.06.2018 не містять.

Отож, у строк, встановлений Порядком № 850 грошова допомога ОСОБА_1 не виплачена.

В листі від 17.08.2018 та відзивах на позов відповідач і третя особа указують, що виплата грошової допомоги проводиться в порядку черговості, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.

Суд погоджується із доводами відповідача та третьої особи стосовно того, що грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення.

Водночас суд наголошує, що окрім черговості виплати грошової допомоги положення Порядку №850 також чітко передбачають максимальний строк для виплати такої допомоги, а саме - не пізніше двох місяців із дня прийняття рішення про призначення грошової допомоги.

Також суд зауважує, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом до уваги не приймається.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що аргументи відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування не можуть бути підставою для не виплати позивачу призначеної одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням йому 3-х групи інвалідності, право на нарахування та отримання якої є беззаперечним.

Також суд погоджується із твердженням позивача, що посилання на відсутність коштів на проведення виплати грошової допомоги порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що право позивача на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 252600,00 грн, встановлене чинним законодавством України, є порушеним внаслідок бездіяльності відповідача.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ч. 1 ст. 2 вказаного Кодексу, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини справи, а також з метою повного захисту прав позивача, суд визнає протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України в частині не перерахування коштів УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та зобов'язує відповідача виділити та перерахувати на рахунок УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області кошти для виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 252600 грн.

Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити.

Стосовно встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення у даній справі.

В силу приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 704,80 грн необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ,01601, ідентифікаційний код - 00032684), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Управління Міністерства внутрішніх справ України в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області (вул. Старий бульвар,5/37, м. Житомир, 10001, ідентифікаційний код - 40108625) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України в частині не перерахування коштів УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України виділити та перерахувати на рахунок УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області кошти для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 252600 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 704,80 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко