Рішення № 78613031, 29.11.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м.Житомир справа № 296/5095/17

категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Мельниченко О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Кузнецової М.О.,

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, третя особа: ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення №592 від 04.04.2017 в частині прийняття рішення про продаж земельної ділянки згідно додатку №1,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирської міської ради, третя особа: ОСОБА_5, у якому з врахуванням заяв про зміну підстав та предмету позову, просив визнати протиправним та скасувати рішення №592 від 04.04.2017 в частині прийняття рішення про продаж земельної ділянки згідно додатку №1. В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням регламенту та без наявності усіх необхідних документів.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та заявах про зміну підстав та предмету позову та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з чітким дотриманням регламенту та норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Представник третьої особи також заперечував щодо задоволення позову з підстав викладених у письмових поясненнях щодо позову та підтримав позицію представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

У ході судового розгляду було встановлено, що на 20 сесії сьомого скликання Житомирської міської ради було прийнято рішення № 592 "Про продаж фізичним особам-підприємцям земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна заявників". Додатком 1 до вказаного рішення, було вирішено погодити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0441 га, за адресою: АДРЕСА_2 затвердити вартість земельної ділянки у розмірі 616 875 грн. 21 коп. та продати цю земельну ділянку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5.

Позивач вказує, що при прийнятті вказаного рішення ФОП ОСОБА_5 станом на 30.10.2012 продала належні їй на праві власності приміщення, які розміщенні на земельній ділянці площею 0,0441 га, за адресою: АДРЕСА_2 іншій особі, а тому за його твердженням, на час подачі клопотання про викуп земельної ділянки вона не мала документу, який посвідчує право її власності на нерухоме майно, яке розташоване на цій земельній ділянці. Крім того, вказує, що не було поставлено на голосування його пропозиція щодо відмови у продажі земельної ділянки ОСОБА_5

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон №280/97-ВР).

Статтею 2 Закону №280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частиною першою статті 46 Закону №280/97-ВР визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості не більше п'яти осіб - представників партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання голови ради. З часу обрання голови ради він веде пленарні засідання ради відповідно до вимог цього Закону та регламенту ради (ч.3 ст.46 Закону №280/97-ВР).

Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради (ч.4 ст.46 Закону №280/97-ВР).

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (ч.5 ст.46 Закону №280/97-ВР).

Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації (ч.7 ст.46 Закону №280/97-ВР).

У разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб'єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради (ч.9 ст.46 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до ч.10 ст.46 Закону №280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради (ч.11 ст.46 Закону №280/97-ВР).

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (ч.13 ст.46 Закону №280/97-ВР).

Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, затвердження регламенту ради.

Рішенням дванадцятої сесії Житомирської міської ради сьомого скликання №260 від 21.07.2016 "Про Регламент Житомирської міської ради" затверджено Регламент Житомирської міської ради (сьомого скликання) ( надалі Регламент).

Відповідно п.9-12 ст.23 Регламенту внесенню питання на розгляд пленарного засідання ради для прийняття рішення передує попередній розгляд цього проекту у постійних комісіях міської ради. Секретар міської ради забезпечує надання на розгляд постійних комісій необхідних матеріалів та явку відповідних спеціалістів для надання роз'яснень з порушених питань. Голова постійної комісії забезпечує вивчення та обговорення проектів рішень на найближчому засіданні постійної комісії.

Матеріали, необхідні для розгляду на засіданнях постійних комісій, надаються депутатам у електронному вигляді шляхом направлення на електронні адреси або за допомогою системи електронного документообігу.

За письмовою заявою депутата міської ради матеріали, необхідні для розгляду на засіданнях постійних комісій та пленарних засіданнях, можуть надаватися депутату відділом організаційного забезпечення депутатської діяльності у друкованому вигляді.

Постійні комісії детально розглядають всі матеріали, які мають відношення до даного питання, і заслуховують керівників департаментів, управлінь, відділів, які безпосередньо готували дане питання.

У разі необхідності, довідкові матеріали та інша інформація, необхідна для розгляду порушених питань, надаються в постійні комісії в порядку, встановленому Законом України "Про статус депутатів місцевих рад".

Під час попереднього розгляду проекту рішення, поданого депутатом міської ради, профільна постійна комісія може залучати фахівців, необхідних для його розгляду. З метою залучення зазначених осіб постійна комісія звертається до секретаря міської ради, до профільних заступників міського голови з клопотанням забезпечити участь необхідних фахівців. З метою належної та якісної підготовки питання у клопотанні зазначається час і місце проведення засідання, перелік питань, під час розгляду яких виникає необхідність у залученні того чи іншого фахівця.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Протоколи засідань комісії, висновки та рекомендації підписуються впродовж трьох робочих днів, але не пізніше моменту розгляду питань, що розглядались постійною комісією, на сесії.

У випадку відхилення проекту рішення профільною постійною комісією, не розгляду його на засіданні профільної постійної комісії ради, отримання відмови від міського голови про включення питання до порядку денного сесії ради депутат - автор проекту рішення має право на початку пленарного засідання внести пропозицію щодо включення його питання до порядку денного сесії, а також щодо розгляду запропонованого ним проекту рішення.

Відповідно до ст.35 Регламенту рішення міської ради приймаються шляхом відкритого поіменного голосування за допомогою ПТК "Віче" або бюлетенями при проведенні таємного голосування.

У разі технічної неможливості голосування за допомогою ПТК "Віче" поіменне голосування здійснюється шляхом опитування головою лічильної комісії або його заступника.

При проведенні поіменного голосування за допомогою ПТК "Віче" формується список з результатами голосування в стандартному режимі "За", "Проти", "Утримались", "Не голосували", який зберігається в електронному архіві сесії.

Таємне голосування проводиться з питань обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради, прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень міського голови у випадках, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", та здійснюється депутатом особисто шляхом подачі бюлетенів.

Таємне голосування може проводитися з інших питань на пропозицію будь-кого з депутатів або міського голови, якщо вона підтримана більшістю депутатів від присутніх в залі.

При проведенні поіменного голосування за допомогою ПТК "Віче" формується список з результатами голосування в стандартному режимі "За", "Проти", "Утримались", "Не голосували", який відображається на загальному інформаційному табло та зберігається в електронному архіві сесії.

Відповідно до ст.37 Регламенту усі пропозиції до проекту рішення міської ради, що будуть ставитися на голосування, оголошуються головуючим на пленарному засіданні, при цьому називається ініціатор їх внесення. За будь-яких умов із стенограми пленарного засідання також повинно бути однозначно зрозуміло, який конкретно текст і з якого документа ставився на голосування.

Після оголошення головуючим на пленарному засіданні пропозиції, на вимогу ініціатора їх внесення, йому надається слово.

Пропозиції і поправки можуть проходити юридичну експертизу, яку на пленарному засіданні дає представник юридичного департаменту міської ради.

На голосування ставляться окремо всі пропозиції і поправки в такому порядку:

- рекомендація профільної постійної комісії;

- рекомендація Погоджувальної ради;

- рекомендації решти постійних комісій;

- решта пропозицій.

Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може його переривати, крім головуючого. З початку голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.

У результаті порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення, негайно проводиться повторне голосування без обговорення.

Прийняття однієї з пропозицій, що виключають одна одну, означає відхилення наступних, і вони на голосування не ставляться.

Пропозиції чи поправки, що не отримали необхідної кількості голосів депутатів на підтримку, вважаються відхиленими.

При прийнятті рішення про повторний розгляд сесійного питання, головуючий має право поставити питання на друге голосування. Перед цим голосуванням головуючий має право висловити свою думку щодо питання, що вноситься на голосування.

Пропозиції щодо дотримання регламенту повинні негайно ставитися на обговорення та голосування.

Одна і та ж пропозиція не може ставитись на голосування більше двох разів, крім випадків, передбачених пунктом 6 цієї статті.

Аналіз наведених норм свідчить, що відповідно до вимог законодавства рекомендація постійної комісії ради підлягає обов'язковому розгляду, однак не є обов'язковою до виконання.

Крім того, слід наголосити, що рішення міської ради приймається не шляхом безумовного врахування рекомендації постійних комісій, а шляхом особистого голосування.

Слід наголосити, що з дослідженої у ході судового розгляду копії стенограми 2 пленарного засідання 20 сесії Житомирської міської ради сьомого скликання від 04.04.2017 вбачається, що міським головою ставилось на голосування питання виключення з додатку 1 ФОП ОСОБА_5, АДРЕСА_2. Проте, воно не було підтримано депутатами міської ради у ході голосування.

Також необхідно зазначити, що представником третьої особи у ході судового розгляду справи було надано витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та свідоцтво про право власності з якого вбачається, що ОСОБА_5 на праві власності належить нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 м. Житомир загальною площею 972,2 кв.м.

Водночас, згідно договору купівлі продажу, на яким посилається позивач, було продано лише частину приміщення площею 199,7 кв.м.

Необхідно також зазначити, що в абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп в справі № 3/35-313 вказано, що "…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.

З наявної у матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №134419044 вбачається, що 14.08.2018 за ОСОБА_5 вже зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 0,0441 розташовану по АДРЕСА_2 в м. Житомирі.

Наведені обставини дають суду підстави до висновку, що після реєстрації права власності рішення №592 від 04.04.2017 в частині прийняття рішення про продаж земельної ділянки згідно додатку №1 вичерпало свою дію.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, оскільки вони були спростовані у ході судового розгляду наявними у справі доказами, тоді як відповідачем доведено правомірність його оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв у спосіб, у порядку та з чітким дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ( АДРЕСА_1) до Житомирської міської ради (м.Житомир, майдан Корольова,4/2, код ЄДРПОУ 13576954), третя особа: ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) про визнання протиправним та скасування рішення №592 від 04.04.2017 в частині прийняття рішення про продаж земельної ділянки згідно додатку №1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя М.С. Токарева

Повне судове рішення складене 17 грудня 2018 року