Рішення № 78611435, 12.12.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/515/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретар судового засідання: Данилейко В.В.

за участю представників сторін:

- від позивача: Чорноморець О.В. - представник за дов. № 2513 від 12.12.2017

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Житомир)

до Фізичної особи - підприємця Кирилюка Івана Володимировича (Житомирська область, Любарський район, с. Меленці)

про стягнення 12223,26 грн.

В засіданні суду оголошувалась перерва до 17:30 год. 12.12.2018 згідно із ст. 216 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Кирилюка Івана Володимировича 12223,26 грн. за договором оренди комерційної нерухомості №27/319/17 від 31.03.2017, з яких 11079,21 грн. боргу, 76,00 грн. 3% річних, 211,48 грн. інфляційних, 856,57грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань стосовно оплати за користування орендованим приміщенням.

Ухвалою від 19.06.2018 господарський суд відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 14.08.2018 господарський суд постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду на 06.09.2018 (а. с. 59).

Ухвалою від 04.10.2018 господарський суд продовжив підготовче провадження у справі № 906/515/18 по 12.11.2018, призначив наступне засідання суду, зазначив позивачу надати суду необхідні документи (а. с. 77).

Ухвалою від 06.11.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а. с. 110).

Ухвалою від 06.11.2018 господарський суд відклав розгляд справи по суті, призначив судове засідання на 12.12.2018 о 16:30 (а. с.126).

12.12.2018 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення вих. № 305/20, від 12.12.2018, відповідно до яких зазначено про нарахування інфляційних та 3% річних на основну суму боргу з дня здійснення останньої оплати відповідачем - 21.03.2018 (включаючи оплати за січень та лютий місяці 2018 року) по день підготовки позовної заяви до суду та здійснення відповідних розрахунків - 12.06.2018.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином; відповідно до відстеження на сайті "Укрпошта" за трек-номером - 1000230474870 вбачається, що поштове відправлення суду 08.12.2018 у точці видачі/доставки; як вбачається з довідки секретаря судового засідання Шевчук - Сингаївської І.Г. (а. с. 115), ФОП Кирилюк І.В. обізнаний щодо наявності в Господарському суді Житомирської області справи щодо стягнення з нього коштів на користь позивача; крім того, повідомив поштову адресу, на яку слід відправляти кореспонденцію.

За ініціативою суду долучено до матеріалів справи детальну інформацію стосовно ФОП Кирилюка І.В., отриману з офіційного сайту Міністерства юстиції України.

За ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Подання заяв по суті справи є правом учасників процесу (ч. 4 ст. 161 ГПК України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався правами, визначеними ст. 165 ГПК України, а також те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд визнав можливим розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

31.03.2017 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (далі - орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Кирилюком Іваном Володимировичем (далі - орендар) укладено договір оренди комерційної нерухомості №27/319/17 (а. с. 11-19), згідно з п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування частину нежитлового приміщення (далі - майно), яке розташоване в м. Бердичеві по вул. Вінницькій, 28/1 на першому поверсі будинку виробничої дільниці площею 37,6 кв. м. та побутово-підсобне приміщення площею 74,2 кв. м., загальною площею 111,8 кв. м., в тому числі коефіцієнт використання загальних площ становить 1%, згідно з планом приміщення - для розташування побутової майстерні.

Відповідно до п.1.2. договору, вартість майна, яке передається в оренду, визначається по балансовій вартості будівлі і становить 15496,60 грн.

Згідно з п. 2.1. договору, передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна, форма якого затверджена в додатку №1 до цього договору.

Передача майна в оренду не передбачає передачі орендареві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього договору (п. 2.2 договору).

У відповідності до п. 3.1. договору за домовленістю сторін орендна плата згідно з додатком № 3 до цього договору складається:

- орендної плати за 1 кв. м. орендованої площі становить 14,17 грн. без ПДВ. Всього розмір орендної плати за 111,8 кв. м. орендованої площі - 1584,21 грн. без ПДВ;

- плати за послуги з утримання комерційної нерухомості: 101,74 грн. без ПДВ.

Оподаткування ПДВ здійснюється за ставкою, що діє на дату виникнення податкового зобов'язання.

Згідно з п. 3.2 договору, починаючи з 2018 року, кожного 28 лютого кожного року оренди, ставки орендної плати за нежитлове приміщення, за виключенням плати за послуги з утримання комерційної нерухомості, автоматично збільшується на 10 % від ставок орендної плати, що діяла за попередній період оренди. При цьому сторони погодилися, що така зміна ставок орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору.

Орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати шляхом направлення орендарю письмового повідомлення не пізніше ніж за 40 календарних днів до дати запровадження нової орендної плати (п.3.3. договору).

Послуги з утримання комерційної нерухомості складаються з комунальних витрат, витрат на опалення, охорону, вивіз сміття, витрат на забезпечення обладнання орендаря електроживленням через електромережі ПАТ "Укртелеком", витрат на забезпечення приміщень додатковими зручностями тощо. Повний перелік та вартість даних послуг на дату складання договору вказується в додатку 2. (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 3.5. договору, орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору змінює плату за послуги з утримання комерційної нерухомості у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги, введення інших обов'язкових зборів і платежів згідно з законодавством України. Про зміну плати за послуги орендодавець зобов'язаний попередити орендаря письмово не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю, з якого застосовується нова вартість.

Згідно з п. 3.6. договору, орендар відшкодовує вартість електроенергії, спожитої за поточний місяць, згідно з показниками окремо встановленого лічильника у відповідності до державних тарифів, що затверджені відповідними постановами НКРЕ. Вартість електроенергії, розрахована орендодавцем згідно з такими показниками, включається до плати за послуги з утримання комерційної нерухомості. При розрахунку розміру орендної плати, що підлягає авансовій сплаті згідно з п. 3.7, орендодавець включає до такого розрахунку вартість електроенергії на рівні показника фактичного споживання за попередній місяць. Вартість електроенергії, спожитої в перший місяць оренди, оплачується згідно з фактичним обсягом споживання одночасно з попередньою оплатою за другий місяць оренди.

Орендна плата за перший місяць оренди здійснюється орендарем не пізніше 20 робочих днів після підписання акту приймання-передачі орендованого майна (п.3.7. договору).

Відповідно до п. 3.8, договору, щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця орендодавець надає орендарю акт про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов'язаний підписати акт про надані послуги (або рахунок-акт) та повернути його орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.

У відповідності до п. 6.1.3. договору, орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 28.02.2018 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 12.1. договору).

На підставі акту приймання - передачі майна, оформленого додатком №1 до договору (а. с. 20), позивач передав, а відповідач прийняв у будинку №28/1 по вул. Вінницька у м. Бердичеві частину нежитлового приміщення: виробничий будинок площею 37,6 кв. м. та побутово-підсобне приміщення - 74,2 кв. м., загальною площею 111,8 кв. м. для розміщення приватної майстерні.

Між сторонами підписано такі додатки до договору № 27/319/17 від 31.03.2017:

- № 2 "Зведений розрахунок експлуатаційних витрат та комунальних платежів для приміщення, що орендується ФОП Кирилюк І. В., за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 21);

- № 3 "Протокол узгодження договірної ціни оренди комерційного приміщення" (а. с. 22);

- № 4 "Розрахунок витрат на енергопостачання обладнання, що знаходиться на балансі ЖФ ПАТ "Укртелеком" наданого в оренду ФОП Кирилюк І. В." (а. с. 23).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань за останнім утворилась заборгованість за період з 21.03.2018 до 12.06.2018 у розмірі 11079,21 грн.

Враховуючи, що відповідачем заборгованість погашена не була позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 12223,26 грн., з яких 11079,21 грн. основного боргу, 76,00 грн. 3% річних, 211,48 грн. інфляційних втрат, 856,57 грн. пені.

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.ст. 759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживна річ).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст.530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

3. Щодо позовних вимог в частині стягнення 11079,21 грн. основного боргу за період з 21.03.2017 до 12.06.2018.

В матеріалах справи є рахунки на оплату на загальну суму 41992,00 грн. за період з 01.03.2017 по 28.02.2018 (а. с. 35 - 41), в яких зазначено нараховані суми за оренду комерційної нерухомості, послуги з енергозабезпечення, витрати систем енергоживлення, послуги з утримання майна, оренду комерційної нерухомості (донараховано згідно з актом), послуги з утримання майна водопостачання, послуги з утримання майна (далі - плата за послуги з утримання комерційної нерухомості).

Як вбачається з розрахунку заборгованості по договору оренди нерухомого майна № 27/319/17 від 31.03.2017 (а. с. 24), відповідачем частково погашалася орендна плата, у зв'язку з чим станом на 15.05.2018 утворився борг у розмірі 11079,21 грн. з орендної плати та плати за послуги з утримання комерційної нерухомості

Про докази часткової сплати відповідачем сум за оренду плату та інших платежів свідчать банківські виписки, які є в матеріалах справи (а. с. 81 - 93).

У додаткових письмових поясненнях від 04.12.2018. вих. № 296/20 (а. с. 121) позивачем повідомлено, що збільшення орендної плати за січень-лютий 2018 року відбулося за рахунок збільшення орендної площі.

Станом на дату розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості в повному обсязі суду не надав.

Враховуючи факт не виконання належним чином обов'язку з оплати орендних платежів та плати за послуги з утримання комерційної нерухомості згідно з договором, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу 11079,21 грн. основного боргу за період з 21.03.2017 до 12.06.2018.

4. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення 856,57 грн. пені.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Із вказаних норм чинного законодавства можна зробити висновок, що неустойка за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є договірним видом забезпечення виконання зобов'язання.

У разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення (п. 8.2. договору).

Відповідно до розрахунку пені позивача (а. с. 25), пеню обраховано за період з 21.03.2018 по 12.06.2018 у розмірі 856,57 грн.

Однак, в порушення п. 3.8 договору позивачем не надано суду доказів надання відповідачу та складання актів про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць.

Отже, дослідивши договір та його фактичне виконання, суд дійшов висновку, що позивачем порушено його умови в цій частині, тому у нього не виникло право на нарахування пені.

Враховуючи викладене, вимога позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 856,57 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

5. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 76,00 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 211,48 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень цієї норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком 3% річних та інфляційних (а. с. 25) позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 76,00 грн. за період з 21.03.2018 до 12.06.2018 та інфляційних втрат у сумі 211,48 грн. за цей же період.

Перевіривши розрахунок 3% річних, господарський суд встановив, що розрахунок 3% річних проведено неправильно.

Суд самостійно провів розрахунок 3% річних та встановив, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 75,58 грн.

Судом також перевірено розрахунок інфляційних, внаслідок чого встановлено, що розмір інфляційних є неправильним, оскільки позивачем проведено розрахунок за період з 21.03.2018 до 12.06.2018, тоді як розрахунок має проводитись за кожний повний місяць прострочення боргу, тобто лише за квітень та травень 2018 року.

За розрахунками позивача, перевіреними судом, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у сумі 75,58 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 88,63 грн.

6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому розгляді справи та надання відзиву на позовну заяву, доказів сплати боргу в повному обсязі суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на загальну суму 11243,42 грн., з яких, 11079,21 грн. основного боргу, 75,58 грн. 3% річних, 88,63 грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 00,42 грн. 3% річних, 122,85 грн. інфляційних, 856,57 грн. пені слід відмовити за безпідставністю нарахування.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розподіл судових витрат унормовано ст. 129 ГПК України, п. 2 ч. 1 якої визначено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 216, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кирилюка Івана Володимировича (13112, Житомирська область, Любарський район, с. Меленці, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, код ЄДРПОУ 01184114)

- 11079,21 грн. основного боргу;

- 75,58 грн. 3% річних;

- 88,63 грн. інфляційних нарахувань;

- 1620,75 грн. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 00,42 грн. 3% річних.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 122,85 грн. інфляційних нарахувань.

5. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 856,57 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.12.18

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу, АДРЕСА_1 (реком. з повідомл.)