Постанова № 7860689, 10.02.2010, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-А-24/2010

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 лютого 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську адміністративну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах управління праці і соціального захисту населення Вознесенської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

ВСТАНОВИВ:

12.11.2009 року Вознесенський міжрайонний прокурор звернувся в суд в інтересах управління праці і соціального захисту населення Вознесенської міської ради на захист державних інтересів в сфері використання коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів в порядку адміністративного судочинства з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення отриманої нею без правових підстав державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 1441 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначав, що відповідачці була призначена в період з 01.01.2007 року по 22.11.2008 року при надходженні документів з відділення Фонду державного соціального страхування у зв’язку з тимчасової непрацездатності в м. Вознесенську державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відповідно до заяви, при звертанні за отриманням цієї допомоги, відповідачка попереджувалася про необхідність надання достовірних відомостей про зміни, що стосуються підстав припинення отримуваної допомоги чи зменшення її розміру.

Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_1 не повідомила про те, що з 1 січня по 31 жовтня 2008 року вона провадила підприємницьку діяльність, що привело до переплати вказаного виду державної допомоги в сумі 1441 грн., прокурор просив позов задовольнити.

В судовому засіданні прокурор і представник позивача підтримали позовні вимоги.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні позов не визнали, зазначаючи, що на момент призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку відповідачка як фізична особа –підприємець сплачувала єдиний податок, в період з 1 січня по 31 грудня 2008 року здійснювала підприємницьку діяльність на умовах неповного робочого часу і переважно вдома. За цих умов відповідно до ст. 14 ч. 7 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» їй повинна виплачуватися ця допомога.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Зазначений спір за зверненням суб'єкта владних повноважень є справою адміністративної юрисдикції у відповідності до ст. 17 ч.1 п.3, ст.50 ч.4 п.5 КАС України.

У відповідності зі ст. 50 ч.4 п.5 КАС України громадяни України, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Між сторонами правовідносини склалися в ході здійснення суб'єктом владних повноважень - управлінням праці і соціального захисту населення Вознесенської міської ради - владних управлінських функцій в сфері надання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які врегульовані:

- Законом України від 23.03.2001року "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", статтею 22 якого передбачено, що одержувач державної допомоги зобов'язаний повідомити орган, який призначає державну виплату, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату допомоги;

- постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року "Про затвердження Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 22 лютого 2008 року (п. 23 ч. 2, п. 20 ч. 8, п. 49) згідно якої для одержання допомоги особи суб’єкти-підприємницької діяльності подають довідку, видану органами державної податкової служби про те, що вони не проводять підприємницької діяльності; виплата допомоги по догляду за дитиною припиняється у разі, коли особа, що отримує в органі праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку розпочала або поновила підприємницьку діяльність – з першого числа місяця, в якому розпочато таку діяльність.

В даних правовідносинах управління праці і соціального захисту населення Вознесенської міської ради діє не як орган місцевого самоврядування, а здійснює владні управлінські функції на виконання делегованих йому повноважень органу державної виконавчої влади в особі Міністерства праці та соціальної політики України, що забезпечує виконання державної програми підтримки сімей з дітьми у системі соціального захисту населення і джерелами покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми є кошти Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачкою ОСОБА_1 державної допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і не повідомлення взагалі про провадження в 2008 році підприємницької діяльності та не надання в березні 2008 року управлінню праці і соціального захисту населення довідки про не провадження підприємницької діяльності (довідки про отримання доходів), що привело до переплати вказаного виду державної допомоги в сумі 1152,8 грн. за період з 01.03.2008 року по 31.10.2008 року, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 року № 57 набрала чинності 01.03.2008 року.

Посилання відповідача про наявність підстав для отримання допомоги як матері, що працює в режимі неповного робочого часу, вдома є необґрунтованим, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 22.02.2008 року пункт 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.02.2001 року доповнений абзацом нового змісту, з якого слідує, що серед отримувачів державної допомоги вирізняються слідуючі категорії: особи - суб’єкти підприємницької діяльності та особи, що працюють в режимі неповного робочого часу або вдома, окрім підприємців. Таким чином, до відповідачки ОСОБА_1, як суб’єкта підприємницької діяльності не застосовується поняття особи, що працює в режимі неповного робочого часу або вдома.

Керуючись ст.ст. 158- 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління праці і соціального захисту населення Вознесенської міської ради (р\р 35410067000609 в УДК Миколаївської області, МФО 826013, код 03190811) - 1152,8 грн.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Одеської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: О.Є. Старжинська