Рішення № 78606540, 05.12.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 130/424/18

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,

секретар - Горденко Г.О.,

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання дій такими, що порушують конституційні права,

в с т а н о в и в:

20.02.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 Україна в особі Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області про визнання дій такими, що порушують конституційні права.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 02.03.2018 р. визначено підсудність цієї цивільної справи - Вінницькому районному суду Вінницької області. (а.с. 21)

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 23.03.2018 р. відкрито провадження у справі №130/424/18 за правилами спрощеного позовного провадження. (а.с. 29-30)

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 24.04.2018 р. уточнено юридичну особу відповідача: замість ОСОБА_2 Україна в особі Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області - ОСОБА_2 Україна в особі Державної казначейської служби України. (а.с. 39)

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 19.06.2018 р. заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову від 19.06.2018 р. у цивільній справі №130/424/18 повернуто позивачу ОСОБА_3 без розгляду. (а.с. 55)

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 24.10.2018 р. заяву судді Саєнко О.Б. про самовідвід у справі №130/424/18 задоволено. (а.с. 100-101)

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 26.10.2018 р. заяву судді Бондаренко О.І. про самовідвід у справі №130/424/18 задоволено. (а.с.106-107)

На підставі розпорядження голови Вінницького районного суду Вінницької області №130/424/1819367/2018 від 26.10.2018 р. цивільну справу №130/424/18 направлено для розгляду до Вінницького міського суду Вінницької області. (а.с. 112)

30.10.2018 р. цивільну справу №130/424/18 передано до провадження судді Вінницького міського суду Вінницької області Венгрин О.О. (а.с. 113, 114, 115)

Позовна заява мотивована (майже дослівно) тим, що відповідач порушив прожитковий мінімум позивача, гарантований Конституцією України. Позивач ОСОБА_1 просить:

1) визнати, що посадові особи ОСОБА_2 Україна порушують прожитковий мінімум ОСОБА_1, гарантований Конституцією України;

2) визнати, що посадові особи ОСОБА_2 Україна в зв”язку з порушенням прожиткового мінімуму ОСОБА_1 позбавили його права, гарантованого Конституцією України, на звернення до суду для захисту прав, оскарження процесуальних дій цих осіб в зв'язку з відсутністю на це коштів. (а.с. 1)

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав за викладених у позовній заяві обставин, просить його задоволити, пояснив, що судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області порушили його прожитковий мінімум, оскільки за наявності достатніх доказів незадовільного майнового стану не звільняли його від сплати судового збору. Пояснив, що єдиним джерелом його доходів є пенсія, залишок якої (з урахуванням відрахувань по сплаті аліментів)складає близько 300,00 грн на місяць.

Представник відповідача ОСОБА_2 Україна в особі Державної казначейської служби України в судове засідання не з”явився повторно, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 120), відзиву на позов не надано.

З'ясувавши думку позивача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача відповідно до гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з січня 2017 р. по квітень 2017 р. отримував 995,44 грн щомісячно, з травня 2017 р. по вересень 2017 р. - 1034,04 грн, з жовтня 2017 р. по листопад 2017 р. - 1074,04 грн, в грудні 2017 р. - 1049,14 грн. Зазначене підтверджується письмовими доказами: копією листа Управління Пенсійного фонду України у Жмеринському районі Вінницької області від 17.05.2017 р. та копією довідки Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області №187/02-3-25 від 11.01.2018 р. (а.с. 3, 5)

Згідно копії відповіді Управління Національного банку України у Вінницькій області №10465/2017 від 13.07.2017 р. рахунки, відкриті ОСОБА_1, в Управлінні Національного банку України у Вінницькій області відсутні, оскільки тримання Національним банком України таких рахунків від інших банківських установ не передбачено законом. (а.с. 4)

Інформація про доходи ОСОБА_1 з 01.01.2017 р. по 30.09.2017 р. в Державному реєстрі фізичних осіб-платників ДФС України про суми виплачених доходів відсутня, що підтверджується копією відомостей Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 01.12.2017 р. (а.с. 9)

Відповідно до копії довідки Жмеринського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області №570 від 11.01.2018 р. ОСОБА_1 з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. сплачував аліменти на користь ОСОБА_4 в розмірі 692,57 грн щомісячно згідно виконавчого листа №130/3315/15-ц, виданого Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області 13.05.2016 р. (а.с. 7)

Згідно копії довідки Жмеринського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області №5428 від 13.04.2017 р. на примусовому виконанні у відділі знаходяться виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави: виконавчий лист №130/2506/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 229,40 грн; виконавчий лист №130/1523/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 551,20 грн; виконавчий лист №130/1523/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 606,32 грн; виконавчий лист №130/3315/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 551,20 грн; виконавчий лист №130/1970/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 606,32 грн; виконавчий лист №130/1970/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 551,20 грн; виконавчий лист №130/710/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 606,32 грн; виконавчий лист №130/1667/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 551,20 грн. (а.с. 8)

З копії акта обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 27.12.2016 р., складеного комісією в складі Сербинівського сільського голови ОСОБА_5, депутата ОСОБА_6, вбачається, що жилий будинок по вул. Центральна, 55 с. Сербинівці Жмеринського району Вінницької області знаходиться в задовільному стані, в господарстві худоба та птиця відсутні. (а.с. 6)

На а.с. 85 - копія ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12.12.2016 р. (про відмову позивачу ОСОБА_1 у звільненні від сплати судових витрат) у справі №130/2884/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Броварського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про стягнення шкоди.

На а.с. 86 - копія ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.09.2015 р. (про залишення позовної заяви без руху для сплати судового збору) у справі №130/2591/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права власності на знищений будинок.

На а.с. 87- копія ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 17.08.2015 р. (про відмову позивачу ОСОБА_1 у звільненні від сплати судових витрат) у справі №130/2273/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права власності на старий будинок, набуття права власності на новозбудований будинок та усунення перешкод у користуванні новозбудованим будинком.

На а.с. 80-81- копія постанови Апеляційного суду Вінницької області від 16.05.2018 р. у справі №130/572/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про збільшення розміру стягуваних аліментів, якою скасовано ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29.03.2018 р. про повернення позовної заяви ОСОБА_1 з підстав несплати судового збору.

На а.с. 83-84 - копія постанови Апеляційного суду Вінницької області від 29.06.2016 р. у справі №130/1112/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, якою скасовано ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.06.2016 р. про повернення позовної заяви ОСОБА_1 з підстав несплати судового збору.

Додатковим рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13.05.2017 р. у цивільній справі №128/2861/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області про "відшкодування моральної шкоди за створення відповідачем перешкод у використанні права позивача на звернення до суду, про визнання документів письмовими доказами та визнання незаконною бездіяльність відповідача", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 казначейська служба України, ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору у цивільній справі №128/2861/16-ц. (а.с. 89-91)

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ця норма є діючою, не визнана неконституційною.

Зазначеною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок звільнити позивача від сплати судового збору. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 р. у справі №904/9117/17.

Стаття 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантує принцип незалежності суддів, відповідно до якого суддя у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання. Втручання у здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Конституційний Суд України в Рішенні від 11.03.2011 р. №2-рп/2011 “У справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про Вищу раду юстиції” встановив, що надання оцінки вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить Конституції України і дії осіб щодо оскарження судових рішень непроцесуальним шляхом, за межами процедури оскарження, що встановлена процесуальним законодавством України, є прямим порушенням вимог закону щодо незалежності судів та суддів. Такими діями завдається шкода не тільки авторитету судової влади у суспільстві, але й міжнародному іміджу України.

Рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов'язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування моральної шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом (постанова Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі №490/7300/14-ц ).

Суд першої інстанції не наділений повноваженнями оцінювати, перевіряти, чи відповідають закону судові рішення судів, суддів. Тобто, Вінницький міський суд Вінницької області не може давати оцінку ухвалам Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області про залишення позовної заяви без руху або її повернення з підстави не сплати судового збору ОСОБА_1

У Висновку №3 (2002) Консультативної ради щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, які пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (у тому числі, наприклад, надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.

Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади» виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Консультативна рада європейських суддів в пункті 57 Висновку №11 (2008) до уваги Комітету ОСОБА_8 Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Необхідно зазначити, що позивач ОСОБА_1 користувався своїм правом на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції (Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області), зокрема, у справах №130/572/18 (постанова Апеляційного суду Вінницької області від 16.05.2018 р. - а.с. 80-81), №130/1112/16-ц (постанова Апеляційного суду Вінницької області від 29.06.2016 р. - а.с. 83-84).

Згідно ст. 1 Закону України “Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно ст. 46 ч. 3 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Позивач отримує пенсію, зазначає, що вона є його основним джерелом існування, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму (іншого доказу позивачем не надано). А вже яким чином розпоряджатися своїм основним джерелом існування залежить від позивача - власника цих коштів (на утримання своєї неповнолітньої дитини і продукти харчування, чи оплату судового збору за його зверненнями до суду, яких було кілька десятків, як пояснював позивач).

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання дій такими, що порушують конституційні права.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати потрібно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. 46 ч. 3 Конституції України,

Законом України "Про судоустрій і статус суддів",

ст. 1 Закону України “Про прожитковий мінімум”,

Законом України “Про судовий збір”,

ст.ст. 13, 77-79, 89, 259, 263-265, гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Україна в особі Державної казначейської служби України про визнання дій такими, що порушують конституційні права.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, с. Сербинівці Жмеринського району Вінницької області, вул. Центральна, 55;

відповідач ОСОБА_2 Україна в особі Державної казначейської служби України, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 37567646.

Повне рішення виготовлено 17.12.2018 р.

Суддя О.О.Венгрин