Ухвала суду № 78606286, 17.12.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2744/13-ц

н/п 4-с/640/57/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2018 р.

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

при секретарі Кострової Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бородіної Н.М. ,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на рішення старшого державного виконавця Київського ВДВС ОСОБА_2, в якій просить скасувати постанову державного виконавця від 03.07.2018року ВП 467000285.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 01.11.2018р. скаргу передано для розгялу судді Бородіній Н.М.

Через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Бородіній Н.М., в обґрунтування якої зазначає, що у нього існують сумніви у об»єктивності та неупередженості судді Бородіної Н.М. оскільки нею було винесено ряд ухвал за попередніми скаргами ОСОБА_1, якими було порушено права останнього. Також, зазначає, що суддя Бородіна Н.М. відволікається від предмету розгляду його скарги, незаконно намагається збити його з думки. У зв»язку з цим ОСОБА_1 вважає, що існують ряд обставин, які обґрунтовано викликають у нього сумніви і підозри у неупередженості, об’єктивності судді Бородіної Н.М., тому на підставі ст. 36 ЦПК України заявляє самовідвід.

Дослідивши доводи заяви, приходжу до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

В ч. 1 ст. 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу).

Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1, доводи щодо упередженості або необ"єктивності фактично ґрунтуються на незгоді з процесуальними рішеннями судді, які приймались під час розгляду різних скарг ОСОБА_1, однак ці обставини не можуть бути підставою для відводу, що прямо закріплено в ч. 4 ст. 36 ЦПК України.

Отже, суддя приходе до висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді.

Я як суддя дію неупереджено під час розгляду скарги ОСОБА_3, ніякого впливу на нього не здійснюю, а розглядаю скаргу на підставі положень ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема : надходження заяви про відвід.

Тобто, виходячи з зазначеної норми закону зупинення провадження у справі у разі надходження заяви про відвід є правом, а не обов’язком суду

Враховуючи, що заявлений відвід є необґрунтованим, то заява про відвід судді підлягає передачі для розгляду суддею, визначеного у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, підстав для зупинення провадження не вбачається.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Вважати заявлений ОСОБА_1 відвід судді Бородіної Н.М. необґрунтованим.

Заявлений відвід передати для розгляду судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Бородіна