Ухвала суду № 78604058, 04.10.2018, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4715/17

Провадження № 2-а/589/42/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області:

у складі головуючого судді Литвинко Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Афанасенко Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шостка позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини 3022 Національної гвардії України про стягнення грошової компенсації в рахунок вартості речового майна, що належить до видачі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом в якому просить суд стягнути з військової частини №3022 Національної гвардії України на його користь кошти в сумі 53247,99 грн в рахунок компенсації вартості речового майна, що належить до видачі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він з 08 квітня 1994 року по 03 липня 2017 року проходив військову службу за контрактом у військовій частині №3022 м. Шостка. Під час проходження військової служби позивача не було належним чином забезпечено речовим майном. Вартість речового майна, що належить до видачі позивачу становить 53247 грн. Наказом командира військової частини 3022 №139 від 03 липня 2017 року ОСОБА_1 звільнено від несення військової служби, в зв’язку з припиненням дії контракту.

Проте всупереч вимогам статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України за №178 від 16.03.2016р., відповідачем не виплачено позивачу грошову компенсацію замість речового майна, що підлягає видачі.

Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та просить стягнути з відповідача грошову компенсацію за речове майно.

Відповідач надав до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечив, мотивуючи тим, що позивач 19 березня 2018 року отримав грошову компенсацію вартості неотриманого ним речового майна.

В судове засідання сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

03 вересня 2018 року представником позивача ОСОБА_2 надано до суду заяву, в якій просить провадження по справі закрити, в зв’язку з тим, що спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства та повернути суму сплаченого судового збору в розмірі 640 грн.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Аналіз змісту статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Пунктами 2, 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, й звільнення з військової служби.

Частиною першою статті 177 ЦК України визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно із частиною першою статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

За змістом частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Неотримання ОСОБА_1 речового майна (військової форми, одягу) за час проходження служби та під час звільнення в запас, а також відповідної компенсації за це майно, стало причиною позбавлення права власності позивача, зокрема, володіти, користуватися й розпоряджатися об'єктом власності (грошовими коштами).

Таким чином, звернення позивача до суду з указаним позовом спрямоване на відновлення його майнового стану (порушеного права власності та ліквідації збитків, заподіяних його інтересам), на захист якого спрямовані засоби та норми, визначені саме цивільним і цивільним процесуальним законодавством.

Лише участь у справі сторони, яка є суб'єктом владних повноважень (посадовою особою суб'єкта владних повноважень), не може свідчити про наявність між сторонами публічно-правового спору.

Аналогічна правова позиція була висловлена також у постановах ОСОБА_3 Верховного Суду від 13 червня 2018 року справа № 161/13250/15-ц (провадження № 14-173цс18) та від 20 червня 2018 року справа № 815/5027/15 (провадження № 11-214апп18).

Крім того, подібний висновок міститься й у постанові ОСОБА_3 Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 14-62цс18 у спорі, який виник між військовою частиною та колишнім військовослужбовцем щодо правомірності набуття останнім права власності на речове майно, де констатовано, що такий спір має приватноправовий характер, і ОСОБА_3 Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від указаного правового висновку.

З вищенаведеного слідує, що спір між сторонами за своєю правовою природою не пов'язаний із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, тобто, не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.

Разом з цим суд роз'яснює, що відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України позивач може звернутись з даним позовом до відповідного місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.

Окрім того, згідно до вимог ч. 1 п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до платіжного доручення № 10 від 28 листопада 2017 позивачем сплачено судовий збір в сумі 640 грн за розгляд даного адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на вимогу норми закону, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про повернення судового збору сплаченого при подачі позову підлягає задоврленню.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 239, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини 3022 Національної гвардії України про стягнення грошової компенсації у розмірі 53247,99 грн в рахунок вартості речового майна, що належить до видачі.

Задовольнити заяву представника позивача ОСОБА_2 про повернення судового збору.

Зобов’язати Шосткинське Управління Державної казначейської служби України Сумської області повернути з державного бюджету ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) сплачений судовий збір в сумі 640 грн за квитанцією №10 від 28 листопада 2017 року (отримувач платежу Шосткинське УК/м. Шостка/ 22030001, рахунок отримувача - 31214206700012, код отримувача - 37512251, МФО отримувача 837013, платник ОСОБА_1, призначення платежу 101; НОМЕР_1, 22030101, судовий збір).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_4