Постанова № 78603232, 11.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5624/18

Номер справи місцевого суду: 522/21574/17

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області, у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Кононенко Н.А.,

за участю:

секретаря Ющак А.Ю.,

представникаКоломейченка Н.А. - адвоката Корой Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2018 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

встановив:

У листопаді 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, згідно якої просив:

-стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 40514.67 грн. за Кредитним договором № б/н від 18.06.2014 року, яка складається з наступного:

-5109,22 грн. - заборгованість за кредитом;

-30099,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-2900,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

-а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

-1905,46 грн. - штраф (процентна складова);

-судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 18.06.2014 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач зазначив, що в порушення зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.09.2017 року має заборгованість 40514,67 грн., на даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «Приватбанк» та стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, позов не визнав, просив суд у його задоволенні відмовити в повному обсязі, подав заяву про застосування до позовних вимог про стягнення заборгованості строку позовної давності, оскільки вважає, що він пропущений та письмовий відзив до позову.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за договором б/н від 18.06.2014 року в розмірі 36 409,21 грн. та 1 600 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2014 року ОСОБА_4 отримав в ПАТ КБ «Приватбанк» кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зазначені обставини свідчать про укладення між сторонами кредитного договору № б/н.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно договору, ОСОБА_4 підтвердив свою згоду на те, що підписана Анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом в Анкеті-заяві.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що згідно доданої до позовної заяви копії Анкети-заяви, остання є не читаємою, а тому неналежним доказом у справі (а.с.7), не можуть свідчити про не укладення між сторонами Кредитного договору, оскільки відповідач ОСОБА_4 підписав вказану Анкету-заяву в оригіналі і погодився зі всіма Умовами та правилами надання банківських послуг, на якій в ній мається посилання.

Крім того, в ході апеляційного розгляду справи, представником ПАТ КБ «Приватбанк» надано до суду належну копію вказаної Анкети-заяви з доданими до неї доказами (а.с.118-145).

При цьому слід зазначити, що згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами. За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 1049, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, зміст Кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в Анкеті-заяві Позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилах користування платіжною карткою та Тарифах. Зокрема, копія анкети-заяви на двох сторінках від 03.06.2008 року містить персональні дані відповідача, вказані ним власноручно, де відповідач власним підписом засвідчив що «Я згоден з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами.

Так, у пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3. до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Відповідно до п.п. 2.1.1.5.5 та 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором. У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.

Згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту,

У відповідності до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Разом з тим, відповідно до п. 2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленій банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за договором.

Правовідносини із використанням спеціальних платіжних засобів - платіжних карт, регулюються, зокрема, наступними правовими актами: Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Законом України «Про банки і банківську діяльність», законом України «Про електронний цифровий підпис», постановою НБУ № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», іншими законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України. Сучасний стан економіки та розвиток фінансової системи вимагає інших (не паперових) підтверджень видачі кредитних коштів.

Згідно постанови НБУ № 705 документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. Виписка про рух коштів за рахунком може надаватися власникові рахунку в банку, надсилатися поштою, електронною поштою, у вигляді текстового повідомлення на мобільний телефон, через банкомат тощо.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг граничний строк дії картки (місяць і рік) зазначений на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH),

Згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів для погашення заборгованості по кредитним картам для клієнтів передбачений пільговий період, що діє за умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості.

На виконання умов вищевказаного Кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» 18.06.14 року видав відповідачу ОСОБА_4 кредитну картку Універсальна Gold з кінцевим строком дії до 31.01.2018 року, що підтверджується фотографією відповідача з отриманою карткою, яку він тримає в руках, зробленою співробітником банку за допомогою ПК «Промінь» (а.с.144-145).

При цьому, слід зазначити, що відповідач не заперечує проти фактів підписання ним Анкети-заяви власноруч, отримання кредитної картки та користування кредитними коштами.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 207 ЦК України договір вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що 18.06.2014 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого і правильного висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов'язання щодо виконання даного договору.

Строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів.

Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів зазначені в тарифах, а саме: розмір щомісячного мінімального платежу складає 7 % від суми заборгованості, але не менше 100 грн. та не більше решти заборгованості; строк внесення щомісячного платежу до 25 числа місяця наступного за звітним.

Згідно п. 2.1.1.12.4 Умов та правил надання банківських послуг, платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами і частину заборгованості по кредиту

Підписом в заяві відповідач власноруч засвідчив згоду, як з формою Договору так і з Умовами та Тарифами банку. Згідно Умов та правил надання банківських послуг, з п.п. 1.14 Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року за № 492, для надання послуг Банк відкриває Клієнту картрахунки, видає Клієнту картки, їх вид та строк дії визначений в Заяві і в Пам'ятці клієнта, підписанням яких Клієнт та банк укладають Договір про надання Банківських послуг. Пластикова картка є лише засобом користування поточним рахунком.

Таким чином, Банком в належній та допустимій формі доведено в суді першої інстанції наявність факту укладення договору у письмовій формі між Банком та Позичальником. Сторонами були вчинені усі необхідні дії щодо набуття, припинення або зміни цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, Правила та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить його підпис в Анкеті-заяві.

Так, звертаючись до суду з даним позовом, представник ПАТ «КБ «ПриватБанк» надав суду розрахунок, із якого вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка станом на 30.09.2017 року становить 40 514,67 грн. та складається з наступного: 5109,22 грн. - заборгованість за кредитом; 30099,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1905,46 грн. - штраф (процентна складова).

Однак, ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що до спірних правовідносин необхідно застосувати спеціальний строк позовної давності щодо стягнення заборгованості пені та неустойки, в межах річного строку позовної давності.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 03 вересня 2014 року (справа №6-100цс14).

Таким чином, враховуючи, що стягнення пені обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності, то суд дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача пені та комісії у розмірі 1200 грн.

Тому, суд вважає необхідним стягнути нараховану суму неустойки в межах строку спеціальної позовної давності, а саме в межах одного року до звернення із позовом до суду і складає суму 1200,00 грн.

Стосовно позовної давності до вимог про стягнення суми основного боргу та процентів за користування кредитною карточкою і грошовими коштами ПАТ КБ «ПриватБанк», то з наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_4 сплачував кредитну заборгованість у загальній сумі 3350 грн., із яких останній платіж у сумі 1000 грн. сплатив 13.03.2015 року, шляхом поповнення готівкою своєї картки в терміналі самообслуговування: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 2, відділення банку. Зона 24/7 (а.с.5, 137).

З цих підстав, та враховуючи положення ст. 264 ЦК України, строк позовної давності перервався і розпочався заново.

Що стосується стягнення штрафів у фіксованій та процентній складових, то суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні цих позовних вимог, виходив з наступного.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами і правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме пунктом 2.1.1.12.6.1 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, тоді як пунктом 2.1.1.7.6 передбачено сплату штрафів, як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків сплати платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15.

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що вимоги ПАТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення штрафів не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 5 109,22 грн. - заборгованості за кредитом, 30099,99 грн. - несплачених процентів на поточну заборгованість та суми неустойки в розмірі 1200,00 грн., що повністю підтверджується наданим колегії суддів розрахунком заборгованості відповідача перед позивачем.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд також стягнув судовий збір з відповідача на користь позивача у розмірі 1600,00 грн.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 17.12.2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Н.А. Кононенко