Ухвала суду № 78603174, 12.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/2023/18

Номер справи місцевого суду: 522/16380/18 1-кс/522/21974/18

Головуючий у першій інстанції Іванов В.В.

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: Прібилова В.М.,

суддів: Кадегроб А.І. та Котелевського Р.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Тьосової Я.В.,

прокурорів: Лебедєва В.М., та Ляховченка І.А.,

захисника: Бойко О.Г.,

в присутності слідчого: Філіпчук Д.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу захисника Бойко О.Г. в інтересах захисту підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2018 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України,-

встановив:

Оскарженою ухвалою у рамках кримінального провадження №12018161500002511 від 03.09.2018 року було задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Філіпчук Д.Ю., погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 Лебедєвим В.М. про застосування відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, не працевлаштованого, із середньою освітою, офіційно не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 20.01.2019 року.

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він 09.09.2018 року приблизно о 03 годині 40 хвилин разом із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували біля магазину «Азбука продуктів», яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 24а/2, помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_11, під малозначним приводом звернулись до останнього та під видом приятельських відносин ОСОБА_7 почав обіймати ОСОБА_11, в цей час ОСОБА_4 потерпілого відволікав, під час чого ОСОБА_7 вийняв з кишені штанів останнього мобільний телефон потерпілого та передав ОСОБА_4; під час подальшої розмови ОСОБА_4 заволодів золотим ланцюжком з іконкою потерпілого, після чого місце вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_7 покинули, завдавши потерпілому ОСОБА_11 матеріальний збиток на загальну суму 10 000 гривень.

Крім того, 28.10.2018 року приблизно о 03 годині 20 хвилин ОСОБА_4, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, 30, біля нічого клубу «Morgan club» із ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12, помітили раніше незнайомого їм ОСОБА_13, під малозначним приводом звернулись до останнього та під видом приятельських відносин почали обіймати ОСОБА_13, під час чого ОСОБА_8 розстебнув замок золотого ланцюжка, який в той момент перебував на шиї потерпілого та фактично заволодів вказаним предметом. У зазначений момент потерпілий ОСОБА_13 відчув дії ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_4 та звернувся до останніх з проханням повернути належний йому золотий ланцюжок, на що ОСОБА_8 не звернув жодної уваги та разом з ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_15 з місця вчинення злочину зник, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_13 матеріальний збиток на загальну суму 81 427 гривень.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, один з яких є тяжким злочином та карається позбавленням волі на строк до 6 років, місця реєстрації не має, офіційно не працевлаштований, за місцем постійного проживання останнім часом не проживав, був затриманий в м. Миколаєві, тому існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інший злочин.

В апеляційній скарзі захисник Бойко О.Г. в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, не погоджуючись з постановленою слідчим суддею ухвалою, зазначив, що вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою та безпідставною, оскільки:

- підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинах є необґрунтованою, оскільки безпосереднє заволодіння майном було вчинене іншими особами;

- слідчий суддя залишив поза увагою, що відповідно до довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 26.09.2018 року, підозрюваний має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2; проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю родиною;

- посилання слідчого на не виявлення підозрюваного за місцем його проживання є недоведеними, оскільки корінці про отримання повісток не мають даних щодо їх отримання жодною особою, рапорти про неможливість вручення повістки підозрюваному не мають дати їх складання та відвідування вказаної в них адреси;

- факт знаходження підозрюваного на момент затримання в м. Миколаєві не може розцінюватись як спроба переховування від органу досудового розслідування, оскільки останньому не було відомо про необхідність явки до слідчого;

- немає жодного доказу, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається орган досудового розслідування, а слідчий суддя постановив рішення про застосування відносно ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу лише на підставі тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній.

Посилаючись на вищевикладене, захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту або застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, але положеннями ч. 2 цієї ж статті передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

У відповідності до §. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Апеляційний суд, не погоджуючись із доводами сторони захисту, вважає, що надані слідчим та прокурором докази, які містяться в матеріалах провадження доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з огляду на наступне.

Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами, які містяться в матеріалах провадження, зокрема:

-протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_16 від 06.09.2018 року (а.с. 10), відповідно до якого останній пояснив, що 02.09.2018 року приблизно о 06 годині 00 хвилин, коли він із його знайомою ОСОБА_17 повертались із бару «Родстері», до них підійшли четверо невідомих чоловіків, двоє з яких відвели його знайому від нього та почали про щось із нею розмовляти, а інші двоє підійшли до нього та, вдаючи, що обіймають, розстебнули золотий ланцюжок на його шиї й заволоділи ним; коли він здійснив спробу зробити їм зауваження, невідомі особи погрозили йому фізичною силою та покинули місце вчинення злочину;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 06.09.2018 року (а.с. 11-12), відповідно до якого остання підтвердила пояснення, надані потерпілим ОСОБА_16;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_18 від 07.11.2018 року (а.с. 30-31), відповідно до якого останній пояснив, що 28.10.2018 року приблизно о 03 годині 20 хвилин він із друзями повертались із бару «Морган», коли до них підійшло двоє чоловіків, один із яких представився ОСОБА_12, почали знайомитись із ними та обіймати, після чого до них підійшло ще двоє незнайомих чоловіків; через пару хвилин двоє перших чоловіків почали його обіймати за шию, при цьому один з них почав проводити маніпуляції руками, а інший чоловік шептав йому на вуха погрози; приблизно через 10 хвилин чоловік, який обіймав його, відпустив потерпілого, забравши його золотий ланцюжок, та пішов у сторону ж/д вокзалу, а троє інших чоловіків - у різні сторони;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 07.11.2018 року (а.с. 32-33), відповідно до яких останній підтвердив пояснення, надані потерпілим ОСОБА_18;

-протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.10.2018 року (а.с. 34-37), відповідно до якого потерпілі ОСОБА_20 та ОСОБА_11, а також свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_21 впізнали під фотографією №3 (а.с. 34 та 35) та під фотографією №1 (а.с. 36 та 37) одну із осіб, яка заволоділа майном ОСОБА_20 та ОСОБА_11; під фотографією №3 та №1 зображений підозрюваний ОСОБА_4;

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.11.2018 року (а.с. 38), відповідно до якого потерпілий ОСОБА_18 впізнав під фотографією №1 одну із осіб, яка заволоділа його майном; під фотографією №1 зображений підозрюваний ОСОБА_4

На підставі зазначеного, апеляційний суд вважає, що надані прокурором докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження доводять на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, про що вірно зазначено в ухвалі, тому апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді в цій частині.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_4, оскільки безпосереднє заволодіння майном було вчинене іншими особами, апеляційний суд вважає передчасними, оскільки як свідчать надані до клопотання матеріали, підозрюваний приймав участь у скоєні дій відносно потерпілих, а оскільки на даний час триває досудове розслідування та достеменно не встановлено роль кожного з учасників а тому зазначені дані повинні встановлюватись шляхом збору, оцінки доказів та проведення відповідних слідчих дій.

Окрім того, апеляційний суд, погоджуючись із висновками слідчого судді, викладеними в мотивувальній частині ухвали (а.с. 59), зазначає, що в даному кримінальному провадженні існують доведені слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції ризики того, що підозрюваний:

- може вдатись до спроб переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні двох корисливих кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким та карається позбавленням волі на строк до 6 років, за місцем реєстрації за адресою: м. Одеса, вул. Лузанівська, 10 останнім часом не проживав, був затриманий працівниками поліції в м. Миколаєві, офіційно не працевлаштований, відсутні тісні соціальні зв'язки;

- може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак 30.03.2017 року останньому Київським р/с м. Одеси було змінено запобіжний захід із тримання під вартою на заставу за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні аналогічного корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Остання вищезазначена обставина, на думку апеляційного суду, свідчить про небажання ОСОБА_4 ставати на шлях виправлення, неповагу до вимог кримінального закону, відчуття безкарності, оскільки останній знову підозрюється у вчиненні аналогічних корисливих злочинів, пов'язаних із незаконним заволодінням чужим майном.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів, обставин його вчинення, існуючих в даному провадженні ризиків, особу підозрюваного, апеляційний суд приходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції була повністю доведена неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, що в своїй ухвалі при застосуванні відносно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу обґрунтовано та чітко прийняв до уваги слідчий суддя.

Водночас, враховуючи викладені вище обставини у своїй сукупності, при загалом вірному застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя допустився істотної помилки.

Так, ч. 3 ст. 183 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 зазначеної ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні корисливих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України (а.с. 43-44), при цьому, підозра за ч. 2 ст. 186 КК України повідомлена ОСОБА_4 за кваліфікуючою ознакою грабежу, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб.

На підставі зазначеного, інкриміновані підозрюваному злочини не містять даних про вчинення їх із застосуванням насильства або погрозою його застосування, що вказувало на необхідність визначення слідчим суддею розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

Однак, зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що останній, обираючи підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, на вказані вище положення кримінального процесуального закону уваги не звернув та помилково дійшов висновку про можливість не визначення розміру застави при ОСОБА_4, посилаючись на вчинення злочину із застосуванням насильства відносно потерпілого.

Посилання прокурора на наявність у матеріалах клопотання даних про вчинення кримінального правопорушення з погрозою застосування такого насильства не може бути прийнята до уваги, так як положення кримінального процесуального закону вказують на даній стадії на можливість надання правової оцінки діям підозрюваного лише в межах висунутої йому підозри.

Частина 3 статті 407 КПК України визначає, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про існування підстав для часткового задоволення апеляційної скарги захисника, скасування ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою як постановленої із порушенням норм кримінального процесуального закону, оскільки слідчий суддя допустив помилку, пов'язану із не визначенням розміру застави в зазначеному кримінальному провадженні відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні корисливих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України, наявність доведених ризиків можливого переховування останнього від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 35 240 грн., із визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор вказав на відсутність у нього даних щодо майнового стану підозрюваного, а захисник зазначив, що підозрюваний не працевлаштований, доходів не має.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, апеляційний суд враховує отримані від учасників судового розгляду дані щодо особи підозрюваного, в тому числі і ті, які містяться в матеріалах провадження, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, даними щодо майнового стану підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, та його сімейного стану, який є неодруженим та не має утриманців, а також доведеними та зазначеними вище ризиками, у зв'язку із чим вважає, що застава саме у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Бойко О.Г. в інтересах захисту підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2018 року, якою у рамках кримінального провадження №12018161500002511 від 03.09.2018 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України було задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 строком до 20.01.2019 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Філіпчук Д.Ю., погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 Лебедєвим В.М. в рамках кримінального провадження №12018161500002511 від 03.09.2018 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою в УВП №21 УДПтСУ в Одеській області строком до 20.01.2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу як запобіжний захід, достатній забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 35240 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум (Отримувач: Апеляційний суд Одеської області; Код ЄДРПОУ 02892913; Розрахунковий рахунок 37311091005572; МФО 820172; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; призначення платежу: згідно ухвали апеляційного суду Одеської області від "12" грудня 2018 року; заставна сума за ОСОБА_4; судді Прібилов В.М., Кадегроб А.І., Котелевський Р.І.).

Підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави.

У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до слідчого з встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання указаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

В.М. Прібилов А.І. Кадегроб Р.І. Котелевський