Вирок № 78602219, 17.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/12833/18-к

Пр-ня по справі № 1-кп/521/1047/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий суддя - Старіков О.О.

секретар - Тимчій А.М., Коновалова К.О.

прокурор - Марчук О.С., Твердохліб О.В.

захисник - Мастюк К.П.

в присутності обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2; ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця с. Дурбайли Великомихвйлівського району Одеської області; офіційно не працевлаштованого; не одруженого; з середньою освітою; що мешкає за адресою: АДРЕСА_1; раніше судимого: вироком Великомихайлівського районного суду Одеської області від 12 червня 2018 року за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України

у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, будучи раніше судимим за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, 15.07.2018 року, приблизно о 18 годин 30 хвилин, діючи з прямим умислом з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи на території за адресою: АДРЕСА_2, таємно, шляхом віджиму вікна, проник до виробничого приміщення ФОП ОСОБА_3, звідки таємно викрав майно ОСОБА_3, а саме грошові кошти в сумі 140 693 гривні. В подальшому обвинувачений розпорядився вказаним майном на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений свою провину визнав повністю за обставинами, які викладені в обвинувальному акті та від дачі пояснень відмовився. У скоєному каявся.

З урахуванням думки учасників судового розгляду з дотриманням вимог ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено дослідження доказів, оголошенням матеріалів провадження, які характеризують особу обвинуваченого, визначають долю речових доказів.

Суд з'ясував обставини та перевіряв їх іншими доказами, шляхом та досліджування документів, наданих сторонами, відповідно до яких:

-речові докази - об'єкти злочину повернуто потерпілому; інші речі передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Хмельницького ВП Малиновського ВП ГУНП в Одеській області (постанова про визнання речовими доказами від 26.07.2018 року; постанова про накладення арешту на майно від 19.07.2018 року)

-обвинувачений раніше судимий (вимога від 26.07.2018 року, копія вироку від 12 червня 2018 року); не перебуває на обліку в КУ «ООМЦПЗ» (довідка від 27.07.2018 року); позитивно характеризується за місцем мешкання, має хвору матір (характеристика, довідка про склад родини, протокол № 253 щодо стану здоров'я матері).

Суд дослідивши обставини кримінального провадження, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що вони є достатніми для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.

Відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, яка пом'якшують покарання - щире каяття, а на підставі ч.2 ст. 66 КК України суд визнає обставиною, яка пом'якшують покарання - часткове відшкодування шкоди.

Обвинувальним актом не встановлено обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, а суд відповідно до ст. 337 КПК України позбавлений можливості самостійно відшукувати вказані обставини.

При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого злочину; особу винного, а саме те, що він раніше судимий; його вік - 19 років та соціальне положення - не працює, не одружений; характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, які встановлені в ході судового розгляду справи та викладені вище, а також наявність обставин, що пом'якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання та вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, що виправлення ОСОБА_2 не можливо без відбування покарання та не знаходить підстав для застосування вимог ст. 69 КК України.

З урахуванням призначеного покарання суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком чинності.

Судом прийнято рішення щодо залишення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 без руху до усунення недоліків, які не було усунуто.

Викладаючи мотиви прийнятого рішення суд, в томі числі приймає до уваги рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 року по справі «Серявін та інші проти України», відповідно до якого суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, проте обсяг мотивування може бути різним залежно від характеру рішення. та Висновок Консультаційної ради європейських судів № 11 (2008) відповідно до якої виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 337, 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Великомихайлівського районного суду Одеської області від 12 червня 2018 року за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - три роки та вісім місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня оголошення вироку.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в період з 16.07.2018 року до набрання вироком чинності, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання чинності вироку суду.

Цивільний позов вважати неподаним та повернути позивачу.

Речові докази:

-купюри номіналом 50 гривень у кількості 120 шт., номіналом 100 гривень у кількості 251 шт., номіналом 200 гривень у кількості 214 штук - вважати повернутими потерпілому;

-мобільні телефони - Нокиа у корпусу чорного кольору, Айфон 6 S, пластикову картку ПАТ КБ «Приватбанк» повернути ОСОБА_2;

-інші речові докази знищити.

Вирок суду першої інстанції, в частині призначеного покарання набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору та не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні (потерпіла особа).

Суддя: О.О. Старіков