Ухвала суду № 78601677, 07.12.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/15970/18

Справа №760/31693/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кушнір С.І., за участю секретаря судових засідань Гаєвської С.В., розглянувши в м. Києві клопотання представника компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» ОСОБА_2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №442018000000002282 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2014 р.,

В С Т А Н О В И В :

Представник компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» ОСОБА_2, як цивільний позивач звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту, в якому просив накласти арешт на нерухоме майно, яке є предметом діючого договору іпотеки укладеного 10.06.2010 р. між компанією «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» та ВАТ «ВАДАН ЯРДС ОКЕАН», код ЄДРПОУ - 14307653 - іпотекодавець (актуальна назва - ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «ОКЕАН») посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в Реєстрі за №1338 та №1339 (перелік майна - в додатках до договору іпотеки:

Додаток В: «опис та перелік майна за розділом «БУДІВЛІ та СПОРУДИ»;

Додаток С: «Опис та перелік за розділом «КВАРТИРИ»;

Додаток D: «Опис та перелік майна за розділом «БАЗА ВІДПОЧИНКУ»;

Додаток Е: «Опис та перелік майна за розділом «ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА».

Дане клопотання обґрунтоване тим, що в межах кримінального провадження №442018000000002282 з кваліфікацією за ч. 2 ст. 364 КК України стосовно дій судді Давченко Т.М. та інших посадових осіб в процесі провадження справи про банкрутство ПАТ «МСЗ «ОКЕАН» на досудовому розслідуванні компанією «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД», відповідно до ч. 2 ст. 61 КПК України було подано позовну заяву до органу досудового розслідування - Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про повернення клопотання особі, яка подала клопотання для усунення недоліків відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, виходячи з такого.

Вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, вважаю, що клопотання підлягає поверненню з наступних підстав.

З клопотання вбачається, що 13.09.2014 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №442018000000002282 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 171 КПК України визначено, що у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Однак, як вбачається з матеріалів клопотання, представником компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» не надано доказів на підтвердження того, що органами досудового розслідування здійснюється кримінальне провадження №442018000000002282 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та те, що компанію «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» визнано цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні.

Крім того, у клопотанні не зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, не зазначено пункту статті 170 КПК України, на підставі якої детектив просить накласти арешт.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, вбачається за необхідне повернути клопотання представнику компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД», як цивільному позивачу для усунення недоліків, відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України.

За таких обставин, клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні підлягає поверненню для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 309 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання представника компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» ОСОБА_2 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №442018000000002282 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2014 р. - повернути представнику компанії «ПОЙЗАНТЕР ХОЛДІНГЗ ЛТД» ОСОБА_2, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.І. Кушнір