Ухвала суду № 78601575, 04.12.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/15823/18

Справа №760/31381/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., при секретарі Ковальській К.О., за участю прокурорів Касьяна А.О., Козачини С.С., захисників Криворучко Л.С., Худякова А.В., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши клопотання заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кривенка В.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Могилів-Подільський, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 42018000000002110 від 29.08.2018 за ч. 3 ст. 368-2, ч. 3 ст. 209 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження № 42018000000002110 від 29.08.2018, яке розслідується Національним антикорупційним бюро України за фактом незаконного збагачення керівника Державної фіскальної служби України та легалізації майна, здобутого злочинним шляхом за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що в березні 2005 року ОСОБА_3 призначено на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу організації погашення податкового боргу управління погашення прострочених податкових зобов'язань ДПА в Вінницькій області. У цьому самому році ОСОБА_3 прийняв Присягу державного службовця та відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII присягнув, що буде вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки. У подальшому, у період з вересня 2008 року по липень 2016 року, ОСОБА_3 займав керівні посади в податкових органах Вінницької, Черкаської областей та Міжрегіональному головному управління ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 року № 457-р ОСОБА_3 призначено виконувачем обов'язків заступника Голови Державної фіскальної служби України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 року № 85-р на ОСОБА_3 покладено виконання обов'язків Голови Державної фіскальної служби України. Посади виконувача обов'язків заступника Голови Державної фіскальної служби України та виконувача обов'язків Голови Державної фіскальної служби України згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII належить до категорії «А» посад державної служби як посади керівника та заступника керівника центрального органу виконавчої влади. Відповідно до п. 2 ч. 3 примітки до ст. 368 КК України в редакції від 01.05.2016 особи, посади яких згідно із ст. 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «А», є службовими особами, які займають особливо відповідальне становище у розумінні ст. 368-2 КК України.

Зазначено, що за період роботи на державній службі у Державній фінансовій інспекції України ОСОБА_3 за період з 2014 по 2018 роки отримав доходи в сумі 1 081 057 грн., а його дружина ОСОБА_6 3 594 656 грн. Таким чином, офіційно підтверджений сукупний законний дохід подружжя ОСОБА_6 за період з 2014 по 2018 роки склав 4 675 713 грн. При цьому ОСОБА_3 за вказаний період роботи в органах державної влади здійснено ряд витрат, зокрема: 01.11.2012 придбано квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 88, 40 м 2 , вартість на дату набуття 550 445 грн.; 24.02.2014 ? гараж загальною площею 24,00 м 2, вартість на дату набуття 18 000 грн.; 31.01.2017 ? легковий автомобіль марки Toyota, модель Avalon 2012 року випуску, вартість на дату набуття 467 500 грн. Крім того, 19.01.2016 ОСОБА_6 купила квартиру АДРЕСА_6, загальною площею 72,10 м 2, орієнтовною ринковою вартістю 60 тис. доларів США. Крім того, у власності ОСОБА_3 та його дружини перебуває цінне майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме: годинник Petek Philippe, ювелірні вироби Damiani, годинник Damiani, розрахункова вартість якого сукупно складає щонайменше 365 400 грн.

Сторона обвинувачення посилалася на те, що при поданні 30.03.2017 шляхом заповнення на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі ? НАЗК) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік ОСОБА_3 задекларовано наявність у його та його дружини власності станом на 31.12.2016 грошових активів у сумі: 47 000 грн., 12 500 доларів США (339 875 грн. згідно з офіційним курсом НБУ), 550 000 грн., 30 000 доларів США (815 700 грн. згідно з офіційним курсом НБУ), 346 508 грн., 175 000 грн. (активи у дорогоцінних металах), 12 000 євро (341 040 грн. згідно з офіційним курсом НБУ), 96 513 грн., 2 787 грн., а всього на загальну суму 2 714 423 грн. Також при поданні 28.03.2018 шляхом заповнення на офіційному сайті НАЗК декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік ОСОБА_3 задекларовано наявність у його та його дружини власності станом на 31.12.2017 грошових активів у сумі: 585 000 грн., 47 500 доларів США (1 263 338, 5 грн. згідно з офіційним курсом НБУ), 313 828 грн., 192 000 грн. (активи у дорогоцінних металах), 23 000 євро (690 096, 6 грн. за офіційним курсом НБУ), 285 085 грн., 9 615 грн., усього 3 146 963, 1 грн.

Сторона обвинувачення вважає, що враховуючи зазначені видатки та здійснення інших витрат для задоволення життєво-побутових потреб, ОСОБА_3 не міг заощадити кошти для передачі іншим особам, законність підстав набуття яких підтверджено доказами, достатніх для укладення правочинів на підставі яких у нього виникло право користування рядом об'єктів рухомого і нерухомого майна та фактичним власником яких він став.

Зазначено, що в період з 01.07.2016 ОСОБА_3, перебуваючи на посаді виконувача обов'язків заступника Голови Державної фіскальної служби України, а з 07.02.2018 - виконувача обов'язків Голови Державної фіскальної служби України, здійснюючи повноваження з виконання функцій держави у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» перебуваючи на території України, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами будучи службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, яка займає особливо відповідальне становище, набув у власність активи у значному розмірі, а саме: грошові кошти у сумі щонайменше 89 522 518, 45 грн., законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а надалі передав їх іншим особам для придбання з реєстрацією права власності на їх ім'я об'єктів рухомого та нерухомого майна, можливість користування якими та отримання прибутків від яких у подальшому буде належати виключно ОСОБА_3 і його сім'ї.

Прокурор посилався на те, що ОСОБА_3, перебуваючи в невстановленому місці і в невстановлений час, але не пізніше липня 2016 року, маючи на меті придбання ряду об'єктів рухомого та нерухомого майна за кошти, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, залучив свого знайомого ОСОБА_7 до підшукання, придбання та подальшої реєстрації на його ім'я таких об'єктів, право користування якими і отримання прибутків від яких у подальшому буде належати виключно ОСОБА_3 Продовжуючи виконувати свій намір, спрямований на незаконне збагачення, а саме: передачу активів у значному розмірі, законність набуття яких не підтверджується доказами, іншій особі, ОСОБА_3 у невстановлений час, але не пізніше липня 2016 року підшукував об'єкт нерухомого майна розташований за адресою: АДРЕСА_1 для подальшого його придбання.

Вказав, що усвідомлюючи, що відомості про купівлю зазначеного житла необхідно відображати у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченій Законом України «Про запобігання корупції», а також відсутність у нього активів, законність підстав набуття яких підтверджується доказами, достатніх для придбання вказаного об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_3 вирішив приховати купівлю такого активу шляхом реєстрації права власності на ОСОБА_7, який нібито ніякого відношення до членів сім'ї ОСОБА_3 не має і на набуті ним права та обов'язки не поширюються дія антикорупційних законів.

Посилався на те, що в подальшому, перебуваючи в невстановлених місці і часі, але не пізніше липня 2016 року, ОСОБА_3 набув у власність грошові кошти у сумі не менше ніж 2 791 800 грн., законність набуття яких не підтверджено доказами, та, маючи реальну можливість ними розпоряджатись, передавав через довірених осіб з кола свого оточення ОСОБА_7 вказану суму грошових коштів, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, для укладення ним правочину з придбання зазначеної квартири.

Зазначено, що на реалізацію попередньо узгодженого плану між ОСОБА_7 та ТОВ «Компанія з управління активами «Будкепітал» 21.07.2016 укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, вартість якої згідно договору склала 2 791 800 грн., для подальшого користування та проживання ОСОБА_3 і його родини.

У клопотанні пояснено, що в подальшому ОСОБА_3, маючи на меті користуватися вказаним нерухомим майном спільно зі своєю сім'єю, надавав вказівки ОСОБА_7 щодо здійснення ремонтних робіт та облаштування внутрішнього оздоблення за його потребами. Таким чином, ОСОБА_3, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, набув у власність грошові кошти у сумі не менш 2 791 800 грн., законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, що значно перевищують його офіційні доходи, та в подальшому передав згадані активи ОСОБА_7 для укладення правочинів щодо придбання вищевказаного нерухомого майна.

Прокурор вказав, що продовжуючи виконувати свій намір, спрямований на незаконне збагачення, а саме: передачу активів у значному розмірі, законність набуття яких не підтверджується доказами, іншій особі, ОСОБА_3 у невстановлений час, але не пізніше липня 2016 року підшукував об'єкт нерухомого майна у новобудові розташований за адресою: АДРЕСА_2, для подальшого його придбання. Усвідомлюючи, що відомості про купівлю зазначеного житла необхідно відображати у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченій Законом України «Про запобігання корупції», а також відсутність у нього активів, законність підстав набуття яких підтверджується доказами, достатніх для придбання вказаного об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_3 вирішив приховати купівлю такого активу шляхом реєстрації права власності на ОСОБА_7, який нібито ніякого відношення до членів сім'ї ОСОБА_3 не має і на набуті ним права та обов'язки не поширюються дія антикорупційних законів.

Прокурор посилався на те, що в подальшому, перебуваючи в невстановлених місці і час, але не пізніше липня 2016 року, ОСОБА_3 набув у власність грошові кошти у сумі не менше ніж 3 986 550 грн., законність набуття яких не підтверджено доказами, та, маючи реальну можливість ними розпоряджатись, передавав через довірених осіб з кола свого оточення ОСОБА_7 вказану суму грошових коштів для укладення ним правочину з придбання зазначеної квартири. На реалізацію попередньо узгодженого плану між ОСОБА_7 та ТОВ «Компанія з управління активами «Будкепітал» 21.07.2016 укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, вартість якої згідно договору склала 3 986 550 грн., для подальшого користування та проживання ОСОБА_3 і його родини.

Прокурор у клопотанні зазначив, що в подальшому ОСОБА_3, маючи на меті користуватися вказаним нерухомим майном спільно зі своєю сім'єю, надавав вказівки ОСОБА_7 щодо здійснення ремонтних робіт та облаштування за його потребами. Таким чином, ОСОБА_3, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, набув у власність грошові кошти у сумі не менш 3 986 550 грн., законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, що значно перевищують його офіційні доходи, та в подальшому передав згадані активи ОСОБА_7 для укладення правочинів щодо придбання вищевказаного нерухомого майна.

Також вказав, що продовжуючи виконувати свій намір, спрямований на незаконне збагачення, а саме: передачу активів у значному розмірі, законність набуття яких не підтверджується доказами, іншій особі, ОСОБА_3 у невстановлений час, але не пізніше березня 2017 року підшукував об'єкт нерухомого майна розташований за адресою: АДРЕСА_7, для подальшого його придбання. Усвідомлюючи, що відомості про купівлю зазначеного житла необхідно відображати у щорічній декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2017 рік, що 26.04.2015 вступив у дію Закон України «Про запобігання корупції» й після початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до даного Закону, декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, необхідно подавати відповідні декларації, а також відсутність у нього активів, законність підстав набуття яких підтверджувалась би доказами, достатніх для придбання вказаного об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_3 вирішив приховати купівлю такого активу шляхом реєстрації права власності на ОСОБА_7, який нібито ніякого відношення до членів сім'ї ОСОБА_3 не має і на набуті ним права та обов'язки не поширюються дія антикорупційних законів.

Зазначено, що в подальшому, перебуваючи в невстановлених місці і час, але не пізніше березня 2017 року, ОСОБА_3 набув у власність грошові кошти у сумі не менше ніж 500 000 грн., точна сума на теперішній час встановлюється, законність набуття яких не підтверджено доказами, та, маючи реальну можливість ними розпоряджатись, передавав через довірених осіб з кола свого оточення ОСОБА_7 вказану суму грошових коштів, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, для укладення ним правочину з придбання зазначеного житлового будинку. На реалізацію попередньо узгодженого плану між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 10.03.2017 укладено договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна - будинку загальною площею 455, 9 кв. м, житловою площею 156,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_7, вартість якого згідно договору склала 500 000 грн., для подальшого користування та проживання ОСОБА_3 і його родини. У подальшому, у період з 10.03.2017 до червня 2018 року, ОСОБА_3, маючи на меті користуватися вказаним нерухомим майном спільно зі своєю сім'єю, надавав вказівки ОСОБА_7 щодо здійснення ремонтних робіт та облаштування за його потребами.

На думку органу досудового розслідування, ОСОБА_3, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, набув у власність грошові кошти у сумі не менш 500 000 грн., законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, що значно перевищують його офіційні доходи, та в подальшому передав згадані активи ОСОБА_7 для укладення правочинів щодо придбання вищевказаного нерухомого майна. Продовжуючи виконувати свій намір, спрямований на незаконне збагачення і приховування цього факту від громадськості та правоохоронних органів, а саме: передачу активів у значному розмірі, законність набуття яких не підтверджується доказами, іншій особі, ОСОБА_3 упродовж березня - початку квітня 2018 року за сприяння ОСОБА_7 розробив план придбання нерухомості за кордоном та шляхи переказу для цього грошових коштів, а також за допомогою інших осіб підшукав два відповідні об'єкти, розташовані за адресами: АДРЕСА_8; АДРЕСА_9, для подальшого їх придбання і використання в особистих цілях.

Прокурор вказав, що в подальшому ОСОБА_3, перебуваючи в невстановленому місці, у період із середини квітня по липень 2018 року набув у власність грошові кошти у сумі щонайменше 2 530 200 євро (що становить 78 840 399, 45 грн. за середньомісячним курсом НБУ за квітень?липень 2018 року), законність підстав набуття яких не підтверджується доказами, та маючи реальну можливість ними розпоряджатись, передавав їх через довірених осіб із кола свого оточення ОСОБА_7 для укладення ним правочинів щодо придбання заздалегідь підшуканих об'єктів нерухомого майна, фактично користуватись якими та отримувати прибуток від яких буде ОСОБА_3 та його сім'я. В свою чергу, ОСОБА_7 у період із середини квітня по липень 2018 року, перебуваючи у невстановленому місці, здійснив передачу вказаних грошових коштів уповноваженій особі в Турецькій Республіці- ОСОБА_10. Разом з цим, ОСОБА_3, усвідомлюючи, що відомості про придбання об'єктів нерухомого майна необхідно буде відображати у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, передбаченій Законом України «Про запобігання корупції», а також усвідомлюючи відсутність у нього активів, законність підстав набуття яких можливо підтвердити доказами, достатніх для придбання об'єктів нерухомості розташованих за адресами: АДРЕСА_8; АДРЕСА_9, вирішив приховати купівлю вказаних об'єктів, шляхом їх реєстрації на ОСОБА_7

Зазначено, що 13.04.2018 о 14 год. 48 хв., ОСОБА_3, перебуваючи в м. Києві надав свою згоду ОСОБА_7 щодо оформлення на нього права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна. На виконання пропозиції ОСОБА_3 ОСОБА_7 через довірену особу ОСОБА_10 у компанії «Маві Бодрум Іншаат Емлак Ятирим Гайріменкюль» 10.05.2018 придбано об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_9, загальною вартістю згідно договору 1 250 000 турецьких лір, що становить 7 642 326, 25 грн. (за курсом НБУ станом на дату придбання). 30.05.2018 придбано об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_8, загальною вартістю згідно з договором 1 250 000 турецьких лір, що становить 7 069 075 грн. (за курсом НБУ станом на дату придбання). Загальна вартість двох об'єктів нерухомого майна відповідно до умов договорів склала 2 500 000 турецьких лір (або 14 711 401, 25 грн. за курсом НБУ станом на дати придбання). Фактично за вказане майно сплачено 2 500 000 євро (що становить 76 666 500 грн. за курсом НБУ). Іншу суму в розмірі 30 200 євро витрачено як супутні витрати на оформлення угод з купівлі нерухомості на території Турецької Республіки.

Таким чином, на переконання органу досудового розслідування, ОСОБА_3, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, набув у власність грошові кошти в еквіваленті 78 840 399, 45 грн. законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, що значно перевищують його і дружини офіційні доходи, а також передав вказані активи ОСОБА_7 для придбання об'єктів нерухомого майна, фактично користуватись якими та отримувати дохід від яких буде ОСОБА_3 і його сім'я.

Прокурор посилався на те, що продовжуючи виконувати свій намір, спрямований на незаконне збагачення, а саме: передачу активів у значному розмірі, законність набуття яких не підтверджується доказами, іншій особі, ОСОБА_3 на початку травня 2018 року підшукував за сприяння ОСОБА_7 ряд транспортних засобів для подальшого їх придбання і користування. Так, перебуваючи в невстановленому місці на території м. Києва, у невстановлений час, але не пізніше травня 2018 року, набув у власність грошові кошти в сумі не менше ніж 3 403 769 грн., законність набуття яких не підтверджується доказами, та, маючи реальну можливість ними розпоряджатись, передав через довірених осіб із кола свого оточення ОСОБА_7 для укладення правочинів щодо придбання заздалегідь підшуканих транспортних засобів: Toyota Land Cruised 200, 2017 рік випуску, Mercedes-benz GLE 350D, 2017 рік випуску, Toyota Land Cruised 200, 2008 рік випуску, фактично користуватись якими у подальшому буде особисто ОСОБА_3 і члени його сім'ї.

Зазначено, що ОСОБА_3, усвідомлюючи, що відомості про купівлю транспортних засобівнеобхідно буде відображати у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, передбаченій Законом України «Про запобігання корупції», а також усвідомлюючи відсутність у нього активів, законність підстав набуття яких підтверджується доказами, достатніх для придбання вказаних транспортних засобів, вирішив приховати купівлю цих автомобілів шляхом їх реєстрації на підконтрольну юридичну особу. Для приховування справжнього власника транспортних засобів та на виконання попередньо узгодженого плану, 16.05.2018 довіреною особою ОСОБА_7 через ОСОБА_11 придбано ТОВ «Компанія Антей» (код ЄДРПОУ 41845152), у якій він став новим учасником та директором.

Прокурор посилався на те, що з метою реалізації злочинного плану ОСОБА_3, спрямованого на його незаконне збагачення та приховування цього факту від правоохоронних органів та громадськості, 23.05.2018 між ТОВ «Компанія «Антей» та ОСОБА_12 (в особі ОСОБА_13, який діяв на підставі доручення) укладено договір № 8043/2018/953120 купівлі-продажу транспортного засобу Toyota Land Cruised 200, 2008 рік випуску, № двигуна НОМЕР_9, № шасі НОМЕР_5, вартість якого за домовленістю сторін склала 666 419 грн. Того самого дня між ТОВ «Компанія «Антей» та ОСОБА_14 (в особі ОСОБА_13, який діяв на підставі доручення) укладено договір № 8043/2018/953111 купівлі-продажу транспортного засобу Toyota Land Cruised 200, 2017 рік випуску, № двигуна НОМЕР_10, № шасі НОМЕР_8, вартість якого за домовленістю сторін склала 1 530 297 грн. Цього самого дня між ТОВ «Компанія «Антей» та ОСОБА_15 (в особі ОСОБА_13, який діяв на підставі доручення) укладено договір № 8043/2018/956107 купівлі-продажу транспортного засобу Mercedes-benz GLE 350D, 2017 рік випуску, № двигуна НОМЕР_7, № шасі НОМЕР_6, вартість якого за домовленістю сторін склала 1 207 053 грн. Загальна вартість транспортних засобів за укладеними договорами становила 3 403 769 грн. Продавцем за довіреністю у всіх вказаних договорах був ОСОБА_13 - старший оперуповноважений з ОВС ГУ ДФС у Київській області, який відряджений до ДФС України для забезпечення безпеки посадових осіб ДФС України.

Вказав, що 23.05.2018 згадані автомобілі поставлено на облік за ТОВ «Компанія «Антей»: Toyota Land Cruised 200 ? реєстраційний номер НОМЕР_1, Toyota Land Cruised 200 ? реєстраційний номер НОМЕР_2, та Mercedes-benz GLE 350D ? реєстраційний номер НОМЕР_3 у ТСЦ МВС у м. Києві № 8043. При цьому напередодні - 22.05.2018 о 15 год. 51 хв., ОСОБА_3, перебуваючи в м. Києві, надав свою згоду ОСОБА_7 щодо реєстрації ряду транспортних засобів із номерними знаками із комбінацією цифр «НОМЕР_11». Подальше фактичне користування автомобілями Toyota Land Cruised 200, реєстраційний номер НОМЕР_1, Toyota Land Cruised 200, реєстраційний номер НОМЕР_2, та Mercedes-benz GLE 350D, реєстраційний номер НОМЕР_3, після придбання здійснював ОСОБА_3 та його сім'я.

На думку органу досудового розслідування, ОСОБА_3 набув у власність готівкові грошові кошти на суму щонайменше 3 403 769 грн., законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, що значно перевищують його та його близьких осіб офіційні доходи, а також передав вказані активи ОСОБА_7 для укладення правочинів з придбання транспортних засобів, вартість яких відповідно до договорів купівлі-продажу склала 3 403 769 грн.

Зазначено, що в період з липня 2016 до 23.06.2018 ОСОБА_3, перебуваючи на посадах виконувача обов'язків заступника Голови Державної фіскальної служби України та виконувача обов'язків Голови Державної фіскальної служби України, набув у власність грошові кошти у сумі не менше ніж 89 522 518, 45 грн., що згідно з п. 2 примітки до ст. 368-2 КК України є значним розміром, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та що значно перевищують його та близьких йому осіб офіційні доходи, та в подальшому передав вказані активи іншим особам для використання при укладенні правочинів щодо придбання об'єктів рухомого та нерухомого майна з метою фактичного особистого використання ОСОБА_3 і його сім'єю.

На думку сторони обвинувачення, своїми умисними діями, які полягали в набутті службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а також передача нею таких активів будь-якій іншій особі, вчиненими службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368-2 КК України.

Прокурор посилався на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю доводиться зібраними доказами, у тому числі:

- протоколом обшуку від 09.07.2018 за місцем проживання старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3, під час якого вилучено флеш-накопичувач із записами переписки за допомогою месенжера Telegram абонентського номеру «НОМЕР_12»;

матеріалами тимчасового доступу до речей і документів у ПрАТ «Київстар», відповідно до яких абонентський номер «НОМЕР_12» на контрактній основі використовується ОСОБА_3. Відомостями щодо місць перебування та з'єднань мобільних терміналів ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та інших осіб;

- висновком судово-технічної експертизи флеш-накопичувача виявленого за адресою проживання ОСОБА_13, відповідно до якого оглянутий програмний засіб «Telegram.exe» з усіма наявними файлами, що міститься на флеш-накопичувачі, «прив'язаний» до абонентського номеру «НОМЕР_12»;

протоколом огляду флеш-накопичувача, вилученого за місцем проживання ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3, на якому міститься дані комп'ютерного акаунту месенджера «Telegram» абонентського номеру «НОМЕР_12» ОСОБА_3 Зі змісту переписки підтверджується набуття та передача ОСОБА_3 грошових коштів ОСОБА_7 для придбання об'єктів нерухомого майна та транспортних засобів;

відомостями Державної фіскальної служби України про доходи отримані за весь період трудової діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_7 та їх близькими особами;

висновком судово-економічної експертизи щодо доходів та видатків ОСОБА_3 за поданими ним деклараціями у 2014-2017 р.р., відповідно до якої встановлена відсутність у ОСОБА_3 та його близьких осіб достатніх коштів для придбання інкримінованих об'єктів нерухомого майна та автомобілів;

- показаннями свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, яких залучали до проведення будівельних та ремонтних робіт на придбаних за кошти ОСОБА_3 об'єктах нерухомого майна;

показаннями ОСОБА_21, відповідно до яких за замовленням дружини ОСОБА_3 - ОСОБА_6, надавала послуги щодо оформлення інтер'єру у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_7;

протоколом огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_21, а саме відомостей переписок в Інтернет- месенджері «вайбер», яким зафіксовано листування з ОСОБА_6 щодо оформлення інтер'єру у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_7;

договором купівлі-продажу від 10.03.2017 будинку за адресою: АДРЕСА_7, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_7;

матеріалами отриманими в рамках міжнародної правової допомоги від компетентних органів Турецької Республіки, якими підтверджується факт придбання на ім'я ОСОБА_7 об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9;

показаннями свідка ОСОБА_22 про обставини придбання будинків у Турецькій Республіці, його учать у перерахуванні коштів за кордон та відвідування ОСОБА_3 придбаних будинків;

висновком експерта за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи від 04.10.2018 № 19182/19183/18-61, відповідно до якої комунікативна діяльність ОСОБА_22 у процесу відтворення ним подій, що мали місце на території України та Турецької Республіки під час проведення 31.08.2018 за його участі слідчої дії - допиту його як свідка, характеризується самостійністю та незалежністю її проведення від стороннього впливу, розслабленістю, логічністю, послідовністю та чіткою структурованістю змістовного навантаження вербальної активності, використанням обширного понятійно-категоріального апарату, паралінгвізмів, відсутністю різких емоційних коливань при загальному нейтрально забарвленому фоні, активністю в установлені та підтриманні стійкого прямого візуального контакту зі співрозмовником. Ознак здійснення на ОСОБА_22, психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні його допиту не виявлено. У поведінці ОСОБА_22 під час проведення його допиту наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним тих подій, про які він повідомляє;

матеріалами проведених негласних слідчих розшукових дій в їх сукупності;

протоколом огляду інтернет сторінки ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо продажу об'єкту нерухомого майна а адресою: АДРЕСА_7;

інформацією про рух коштів по рахунку ТОВ «Компанія Антей» відкритих у АТ «КБ Приват Банк», що свідчить про відсутність господарської діяльності та достатніх для придбання автомобілів коштів;

інформацією на запит з ТОВ «Діагностичний лікувально-реабілітаційний курортний комплекс «Ріксос-Прикарпаття», щодо перебування ОСОБА_6 на території комплексу з використанням автомобіля НОМЕР_4;

інформацією з ГУ ДФС у м. Києві щодо доходів та рахунків ТОВ «Компанія Антей» та ФОП ОСОБА_11;

договорами купівлі-продажу транспортних засобів Toyota Land Cruiser 200, 2017 рік випуску, Mercedes GLE 350D, 2017 рік випуску, Toyota Land Cruiser 200, 2008 рік випуску, укладеними між ОСОБА_11 від імені ТОВ «Компанія Антей» та ОСОБА_13;

довіреностями на продаж автомобілів Toyota Land Cruiser 200, 2017 рік випуску, Mercedes GLE 350D, 2017 рік випуску, Toyota Land Cruiser 200, 2008 рік випуску від ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на ім'я ОСОБА_13 (старший оперуповноважений з особливо важливих справ ГУ ДФС у Київській області), який був відряджений для охорони керівника ДФС України;

протоколом огляду вилученого під час обшуку мобільного телефону ОСОБА_7, на якому зафіксовані відомості про організацію виконання ним ремонтних робіт в інтересах ОСОБА_3;

іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

На переконання сторони обвинувачення, отримані досудовим розслідування докази дають достатні підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення.

Прокурор посилався на те, що 15.11.2018 прокурором у провадженні складено та підписано письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України, яке вручено у передбаченому ст. ст. 277-278 КПК України порядку. Вручена підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, Series A, N 182).

Прокурор посилався також на правові позиції у справах про злочини, передбачені ст. 368-2 КК України, викладені у рішеннях Верховного Суду України від 09.04.2015 № 5-5кс15 та від 07.11.2013 № 5-29кс13. Верховним Судом України вказано наступне. Норми закону, передбачені ст. 368-2 КК України, не пов'язують (не ставлять у залежність) одержання неправомірної вигоди від активної чи пасивної поведінки службової особи, тобто від виконання нею чи утримання від виконання якихось певних дій на користь особи, яка дає незаконну винагороду, або в інтересах третіх осіб. Норми, передбачені ст. 368-2 КК України, встановлюють заборону на одержання вигоди будь-якого виду та вигляду поза межами встановлених законом підстав та порядку. Службова особа тільки тому, що вона має статус державної публічної службової особи і наділена службовими повноваженнями, за будь-яких умов, приводів, обставин, причин не має права отримувати грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, подарунки, пожертви, інші індивідуально особистісні знаки уваги, які або не забезпечені еквівалентом витраченого робочого часу на виконання службових повноважень та/чи на зайняття іншими дозволеними законом видами діяльності, що не суперечать інтересам служби (викладацька, наукова, творча та інші види, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»), або не відповідають загальновизнаним уявленням гостинності, або очевидно (ясно) є незаслуженими тощо. Одержання зазначеної вигоди за наведених умов та володіння нею у сукупності з іншими обставинами дає підстави розцінювати ці дії як незаконне збагачення. З огляду на зазначене важливим є ряд інших ознак, які ідентифікують це діяння. Зокрема, має бути визначена й офіційно закріплена наявність майна, яке значно перевищує офіційно проголошені (встановлені) доходи службової особи; встановлена невідповідність між доходами і майновим станом службової особи, що у випадку з ОСОБА_3 чітко встановлено.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор стверджував, що в ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів, у цьому ж кримінальному провадженні та провадженні з якого воно було виділено, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Зазначив, що обставини вчинення кримінального правопорушення дають підстави вважати, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, зокрема старшого оперуповноваженого відділу активних заходів ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_23 та старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_13, що були відряджені до ДФС України для здійснення особистої охорони ОСОБА_3 та були безпосередньо підпорядковані йому. Також підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи на волі, завдяки знайомствам у Державні фіскальній службі України матиме можливість впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, які на даний час ще не допитані, а також на свідків ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_20, які своїми показаннями викривають ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення. Також матиме можливість узгоджувати позицію та впливати на покази ОСОБА_7

Прокурор вказав, що при цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. А тому для остаточного судового рішення у провадженні значення матимуть лише покази надані під час майбутнього судового розгляду. Загалом значна частина свідків у кримінальному провадженні є колишніми підлеглими ОСОБА_3 працівниками органів ДФС України чи його близькими знайомими, що вказує на можливість підозрюваного вчиняти вплив на них з метою надання вигідних для себе свідчень чи відмови давати показання.

Крім того, прокурор посилався на те, що матеріали вказаного кримінального провадження виділені з кримінального провадження № 42017160000000054, досудове розслідування в якому здійснюється зокрема за фактами зловживання службовим становищем службовими особами ДФС України, легалізації грошових коштів отриманих злочинним шляхом, створення злочинної організації, фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків, зборів, у якому повідомлено про підозру у тяжкому злочині та обрано запобіжні заходи учасникам злочинної організації, зокрема ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_26 На теперішній час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває та група осіб причетна до його вчинення встановлюється, перевіряється можлива причетність ОСОБА_3 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень. Отримані в ході досудового розслідування відомості вказують на систематичне протиправне використання ОСОБА_3 свого службового становища та професійних зав'язків для вирішення особистих питань в системі органів ДФС України.

Прокурор також стверджував, що ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Зокрема, в ході досудового розслідування кримінального провадження також встановлено та зафіксовано неодноразові випадки знищення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, 09-10.08.2018 в ході обшуку приміщень ДФС України встановлено, що інформація, яка міститься на жорстких дисках, на які здійснюється запис з камер системи відеоспостереження, видалена невстановленою особою за декілька годин до проведення обшуку. Разом з цим під час вказаного обшуку вилучено мобільний телефон з посту охорони, на якому виявлено вхідний дзвінок здійснений за декілька годин до проведення обшуку, від абонента підписаного в телефонній книзі «Водій ОСОБА_3». Також, 15.08.2018 в ході обшуку приміщень будинку за адресою: АДРЕСА_10, за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 встановлено, що інформація, яка міститься на жорстких дисках, на які здійснюється запис з камер системи відеоспостереження, видалена невстановленою особою 14.08.2018 о 12:35, тобто за день до проведення обшуку.

Зазначено, що під час розслідування підлягає встановленню місце знаходження належних підозрюваному грошових активів, інших об'єктів рухомого та нерухомого майна, для встановлення можливих додаткових епізодів протиправної діяльності та, в тому числі, для забезпечення накладення арешту та подальшої конфіскації майна. Також важливе значення мають використовувані засоби зв'язку, чорнові записи та документи. При цьому ОСОБА_3 та інші учасники вказаних подій уже вжили заходи до приховування мобільних телефонів. Перебування підозрюваного на волі, з урахування вже вжитих заходів конспірації, надасть йому можливість вжити заходів до приховування чи знищення вказаних речей.

Прокурор посилався на те, що санкцією ч. 3 ст. 368-2 КК України передбачено покарання за вчинення цього злочину у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що вже само по собі може бути підставою та мотивом підозрюваного переховуватися від слідства та суду. Здобуті в ході досудового розслідування відомості та самі обставини вчинення інкримінованого злочину вказують на обізнаність ОСОБА_3 із методами ведення слідчої та оперативної діяльності, постійним вжиттям заходів конспірації своїх дій.

Пояснено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. У зв'язку із внесенням змін до статей 45, 69 та 75 КК України у випадку засудження за вчинення тяжкого корупційного злочину, до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на трок до трьох років, з конфіскацією майна.

Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Таким чином, на думку прокурора, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.

Також зазначено, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду на території іноземних держав, зокрема в Турецькій Республіці, де останній є фактичним володільцем ряду об'єктів нерухомого майна.

Крім того, прокурор вказав, що згідно доручення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 02.11.2018 Державній прикордонній службі України відповідно до Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 № 280, інформацію про ОСОБА_3 уведено до відповідної бази даних Державної прикордонної служби України за індексом «В» (додаткове вивчення питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону). Разом з тим, достовірно знаючи про здійснення його виклику до правоохоронного органу, 05.11.2018 о 6 год. 10 хв. на автомобілі «Мерседес», номерний знак НОМЕР_13, під керуванням громадянина Молдови ОСОБА_39, ОСОБА_3 виїхав через ПП «Могилів-Подільський» у Республіку Молдова. При цьому, всупереч діючого доручення працівниками Державної прикордонної служби не було вжито заходів до інформування прокурора та з'ясування питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону. На теперішній час за вказаним фактом проводиться службова перевірка в ДПС України. Вказані обставини вказують на наявність у ОСОБА_3 можливості безперешкодно покинути територію України та впливати на працівників Державної прикордонної служби України.

Прокурор наголошував на тому, що прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чотири рази у передбаченому ст. ст. 135, 136 КПК України порядку на 08.11.2018, 15.11.2018, 20.11.2018 та 26.11.2018 викликався ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 42018000000002110. На виклики ОСОБА_3 не з'явився. Зокрема, о 16 год. 11 хв. 07.11.2018 за допомогою програмного забезпечення месенджера «Viber» на номер телефону НОМЕР_12, яким користується ОСОБА_3 надіслано фотокопію повістки про виклик ОСОБА_3 до приміщення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на 08.11.2018 о 10-00 годин, складеної та підписаної начальником відділу САП 01.11.2018. Відповідно до відомостей програмного забезпечення документи отримані адресатом (ОСОБА_3) цього ж дня - 7.11.2018, а саме о 18 год. 11 хв. ОСОБА_3 надіслав лист відповідь, яким фактично підтвердив факт отримання повістки і ознайомлення з її змістом та не заперечив про приналежність йому вищевказаного мобільного телефону (НОМЕР_12), і що зазначена в повістці інформація стосується безпосередньо його.

Прокурор зазначив, що о 15 год. 23 хв. 09.11.2018 за допомогою програмного забезпечення месенджера «Viber» на номер телефону НОМЕР_12, яким користується ОСОБА_3, надіслано фотокопію повістки про виклик ОСОБА_3 до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на 15.11.2018, складеної та підписаної начальником відділу САП 08.11.2018. Відповідно до відомостей програмного забезпечення документи отримані адресатом (ОСОБА_3) цього ж дня - 9.11.2018, ОСОБА_3 надіслав лист відповідь, яким фактично підтвердив факт отримання повістки і ознайомлення з її змістом та не заперечив про приналежність йому вищевказаного мобільного телефону (НОМЕР_12) і що зазначена в повістці інформація стосується безпосередньо його. О 19 год. 59 хв. 15.11.2018 за допомогою програмного забезпечення месенджера «Viber» на номер телефону НОМЕР_12, яким користується ОСОБА_3, надіслано фотокопію письмового повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 368-2 КК України складене та підписане прокурором САП 15.11.2018. Одночасно направлено повістку про виклик ОСОБА_3 до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на 20.11.2018 для допиту як підозрюваного у кримінальному провадженні. Відповідно до відомостей програмного забезпечення документи отримані адресатом(ОСОБА_3) цього ж дня - 15.11.2018. Крім того, о 09 год. 07 хв. 16.11.2018 а допомогою програмного забезпечення месенджера «WatsAp» на номер телефону НОМЕР_12, яким користується ОСОБА_3, надіслано фотокопію письмового повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 368-2 КК України складене та підписане начальником шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачиною Сергієм Сергійовичем 15.11.2018. Одночасно направлено повістку про виклик ОСОБА_3 до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на 20.11.2018 для допиту як підозрюваного у кримінальному провадженні. Відповідно до відомостей програмного забезпечення документ отримано адресатом.

Незважаючи на викладене у публічній площині ОСОБА_3 заперечував факт отримання ним повісток про виклик та повідомлення про підозру нібито у зв'язку із перебуванням на лікуванні за кордоном.

Прокурор зазначив, що лише 20.11.2018 адвокатом ОСОБА_3 надано до прокуратури незавірений у встановленому чинним законодавством порядку папір щодо нібито перебування ОСОБА_3 на лікуванні лише з 15.11.2018 (в день другої неявки та вручення повідомлення про підозру) по 21.11.2018. При цьому він не містить відомостей про діагноз, стан підозрюваного, можливість його участі у слідчих діях, а тому не дає можливості перевірити поважність причин неявки підозрюваного.

Прокурором, крім того, пояснено, що на наявність заявлених ризиків також вказує і характер вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а саме зухвалість його вчинення, що характеризує стійкість сформованих злочинних намірів останнього, що виразилось у вчиненні декількох злочинних дій протягом тривалого часу (придбання житлового будинку 10.03.2017 за адресою: АДРЕСА_7; придбання об'єктів нерухомості 10.05.2018 та 30.05.2018, розташованих за адресою: АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9, придбання 23.05.2018 транспортних засобів: Toyota Land Cruiser 200, 2017 р.в., Mercedes GLE 350D, 2017 р.в., Toyota Land Cruiser 200, 2008 р.в.), із залученням довірених осіб з кола свого оточення: ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_23 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця.

Зазначено, що ОСОБА_3, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, всупереч нормам Закону України «Про державну службу» та Кримінального кодексу протягом тривалого часу вчиняв дії спрямовані на особисте збагачення, чим нехтував принципами державної служби та порушив присягу державного службовця, що вказує на безпринципне недодержання ОСОБА_3 вимог чинного законодавства та обов'язків, які на нього покладаються як на службову особу яка займає особливо відповідальне становище.

Також під час досудового розслідування перевіряються можливі факти незаконного збагачення ОСОБА_3, зокрема під час проведення за його сприянням будівництва житлового комплексу «Набережний Квартал», розташованого за адресою АДРЕСА_11, купівлі та здійснення ремонтних робіт у ряді квартир розташованих у житловому комплексі «Французький Квартал» у м. Києві, будівництва житлового будинку розташованого у м. Могилів-Подільський та інших об'єктах, що може свідчити про вчинення інших кримінальних правопорушень ОСОБА_3 та можливість продовжити протиправну діяльність.

Вказали, що за наявними у органу досудового розслідування відомостями ОСОБА_3 та його дружина на теперішній час ніде не працюють, постійного заробітку не мають, право власності на належне їм майно фактично зареєстровано на інших осіб, мають нерухомість за кордоном, що вказує на відсутність будь-яких стримуючих факторів для виїзду за кордон та подальшого переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності та можливої конфіскації майна.

Прокурор посилався на те, що вказані обставини свідчать про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Пояснено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні та провадженні з якого воно було виділено, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор стверджував, що тримання ОСОБА_3 під вартою є єдиним гарантованим та можливим способом унеможливити продовження ним своєї злочинної діяльності, протиправно впливати на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, його спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні або незаконно впливати на них, знищувати сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою перешкодити встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від кримінальної відповідальності. Із врахуванням наявності вказаних ризиків, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого (корупційного) злочину, а запобігти ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо, слідство приходить до висновку про те, що жоден із запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним у ході досудового розслідування ризикам.

Прокурор пояснив, що вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_3 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Зазначив, що згідно відомостей декларації, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, станом на вересень 2018 року у безпосередній власності родини ОСОБА_3 перебуває три квартири, декілька одиниць цінного рухомого майна вартістю понад 100 прожиткових мінімумів, готівкові кошти понад 3 млн. грн.

Прокурор вказав, що одночасно за повідомленою підозрою ОСОБА_3 оформив на інших осіб право власності на об'єкти нерухомого майна на суму 89 522 518, 45 грн. На теперішній час наявні відомості про придбання підозрюваним нерухомості та автомобілів на аналогічну суму, точна вартість якого встановлюється.

Прокурор посилався на те, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного ОСОБА_3, даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, розмір застави, необхідний для забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків, слідство приходить до висновку про те що необхідно визначити розмір застави, що буде перевищувати межі, встановлені п. 2 ч. 5. ст. 182 КПК України, тобто у розмірі 89 522 518, 45 грн., що співрозмірно майновому стану підозрюваного та із встановленим розміром його незаконного збагачення.

Під час судового розгляду прокурори підтримали подане клопотання та просили його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Сторона захисту просила відмовити в задоволенні клопотання і не обирати жодного запобіжного заходу. Крім того, зазначили, що вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3 було вручено з порушенням норм КПК України.

Від народних депутатів України ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, Героїв України ОСОБА_37, ОСОБА_38 надійшли заяви про взяття особи на поруки, надали відповідні письмові зобов'язання, де поручалися за виконання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, покладених на нього обов'язків і зобов'язувались за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, слідчого судді чи суду на першу про те вимогу.

Прокурори щодо взяття підозрюваного на особисту поруку вищевказаними особами заперечували.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в судовому засіданні документи, вважаю, що клопотання детектива не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, рішень Європейського суду з прав людини, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Так, наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

В ході судового розгляду встановлено, що вручена органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозра за ч. 5 ст. 191 КК України повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990р., п. 32, Series A, N 182).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_3 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України, що підтверджується зібраними по справі матеріалами, зокрема, протоколом обшуку від 09.07.2018 за місцем проживання старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3, під час якого вилучено флеш-накопичувач із записами переписки за допомогою месенжера Telegram абонентського номеру «НОМЕР_12»; матеріалами тимчасового доступу до речей і документів у ПрАТ «Київстар», відповідно до яких абонентський номер «НОМЕР_12» на контрактній основі використовується ОСОБА_3. Відомості щодо місць перебування та з'єднань мобільних терміналів ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та інших осіб; висновком судово-технічної експертизи флеш-накопичувача, виявленого за адресою проживання ОСОБА_13, відповідно до якого оглянутий програмний засіб «Telegram.exe» з усіма наявними файлами, що міститься на флеш-накопичувачі, «прив'язаний» до абонентського номеру «НОМЕР_12»; протоколом огляду флеш-накопичувача, вилученого за місцем проживання ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_3, на якому міститься дані комп'ютерного акаунту месенджера «Telegram» абонентського номеру «НОМЕР_12» ОСОБА_3; відомостями Державної фіскальної служби України про доходи отримані за весь період трудової діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_7 та їх близькими особами; висновком судово-економічної експертизи щодо доходів та видатків ОСОБА_3 за поданими ним деклараціями у 2014-2017 р.р., відповідно до якої встановлена відсутність у ОСОБА_3 та його близьких осіб достатніх коштів для придбання інкримінованих об'єктів нерухомого майна та автомобілів; договором купівлі-продажу від 10.03.2017 будинку за адресою: АДРЕСА_7, укладеним між ОСОБА_8 та ОСОБА_7; матеріалами, отриманими в рамках міжнародної правової допомоги від компетентних органів Турецької Республіки, якими підтверджується факт придбання на ім'я ОСОБА_7 об'єктів нерухомого майна розташованих за адресою: АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9; протоколом огляду вилученого під час обшуку мобільного телефону ОСОБА_7, на якому зафіксовані відомості про організацію виконання ним ремонтних робіт в інтересах ОСОБА_3

Щодо заявлених у клопотанні ризиків, то слідчий суддя вважає доведеними прокурором наступні ризики, а саме: ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на незначний ступінь цього ризику.

Що стосується зазначених у клопотанні ризиків: переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення ОСОБА_3 іншого кримінального правопорушення, а також ризику незаконно впливати на інших підозрюваних, експертів, спеціалістів, у цьому ж кримінальному провадженні та провадженні з якого воно було виділено, слідчий суддя вважає їх необґрунтованими та не доведеними.

На обґрунтування позиції щодо не ухилення ОСОБА_3 від досудового слідства, стороною захисту надані звернення та повідомлення до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо обґрунтованості відсутності ОСОБА_3 в період часу з 05.11.2018 за межами України та неявки за викликами до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які слідчим суддею приймаються до уваги, та у зв'язку з цим не вважає доведеним ризик ухилятися від досудового слідства.

Сторона захисту посилалася на ту обставину, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 розглядається в рамках кримінального провадження №42018000000002110 від 29.08.2018, на обґрунтування підозри надаються докази, зібрані в рамках кримінального провадження №42017160000000054, однак, в матеріалах, доданих до клопотання відсутня постанова про виділення матеріалів досудового розслідування.

Слідчим суддею до уваги дане посилання не приймається з огляду на наступне.

Так, в матеріалах клопотання наявна постанова Генеральної прокуратури України про доручення здійснення досудового розслідування від 29.08.2018, в якій йде посилання на те, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42017160000000054 за підозрою начальника ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_24 та інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212 КК України, а також за фактами вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 367, ч.ч. 1, 2 ст. 205 КК України. Матеріали досудового розслідування за фактом вчинення виконувачем обов'язків Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України, виділено в окреме провадження за №42018000000002110 від 29.08.2018.

Що стосується посилання сторони захисту щодо порушення ст. 278 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 було вручене 16.11.2018 керівнику житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи, тобто, у спосіб, визначений КПК України.

Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає необхідним при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3, крім вищевказаного, вказати на репутацію, наявність в нього родини та малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_6, та непрацездатної матері, ІНФОРМАЦІЯ_7 на утриманні, постійного місця проживання та реєстрації.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_3 не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, отже, вважає обґрунтованим застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Частиною 1 статті 180 КПК України, передбачено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

На думку слідчого судді, надані народними депутатами України ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, Героями України ОСОБА_37, ОСОБА_38 письмові зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу є такими, що відповідають закону і заслуговують на довіру.

На підставі викладеного cлідчий суддя вважає законним і обґрунтованим застосування до підозрюваного ОСОБА_3 такого запобіжного заходу як особиста порука з покладенням на нього обов'язків, необхідність яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002110;

2) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні №42018000000002110 ОСОБА_22,

4) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю.

Також, слідчий суддя вважає необхідним роз'яснити поручителям, що ОСОБА_3, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Поручитель може відмовитись від взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою його відповідальність. У такому разі він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.

В разі невиконання поручителем взятих на себе зобов'язань на нього накладається грошове стягнення в розмірі від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 176-178, 180, 183, 184, 194, 195, 196, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Могилів-Подільський, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимого, запобіжний захід у виді особистої поруки.

Зобов'язати поручителів - народних депутатів України ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, Героїв України ОСОБА_37, ОСОБА_38, забезпечувати виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов'язків, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002110;

2) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування зі свідком у кримінальному провадженні №42018000000002110 ОСОБА_22,

4) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз'яснити поручителям право відмовитись від виконання взятих на себе зобов'язань до виникнення підстав, які тягнуть за собою їх відповідальність. У такому разі поручителі забезпечують явку підозрюваного, обвинуваченого до органу досудового розслідування чи суду для вирішення питання про заміну йому запобіжного заходу на інший.

У разі невиконання поручителями взятих на себе зобов'язань на них покладається грошове стягнення в розмірі від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя І.А. Усатова