
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
______________________
Справа № 520/19593/18
Провадження № 2-з/520/568/18
УХВАЛА
17.12.2018 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого – судді Петренка В.С.
за участю секретаря – Шевчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву позивача про забезпечення позову по справі за позовом
ОСОБА_2
до Акціонерного товариства «УкрСоцбанк», ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5
про визнання недійсним іпотечного договору,
ВСТАНОВИВ:
06.12.2018року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Акціонерного товариства «УкрСоцбанк», ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, в якій, з посиланням на ст.ст. 217, 369, 578 ЦК України, просить суд визнати недійсним іпотечний договір, укладений 29 листопада 2006року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 року та зареєстрованого в реєстрі за №2800, та встановити порядок виконання рішення, згідно якого у разі задоволення позовних вимог та набрання рішенням законної сили, воно є підставою для скасування у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису про обтяження (заборона на нерухоме майно) №4144502, та у Державному реєстрі іпотек запису про обтяження (іпотека) №9082278 щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 10.12.2018року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «УкрСоцбанк», ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним іпотечного договору. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
13.12.2018року від позивача до канцелярії суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким суб’єктам держаної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування наданої заяви позивач посилається на те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, є спільною сумісною власністю його та відповідача - ОСОБА_2
Предметом позовної заяви, як вказує позивач, є визнання іпотечного договору від 29.11.2006 року недійсним.
Станом на теперішній час, як зазначає позивач, квартира за адресою: АДРЕСА_1, є предметом іпотеки, а отже відповідач - ПАТ «Укрсоцбанк», який має всі права іпотекодержателя, у відповідності до положень Закону України «Про іпотеку» має можливість звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку або шляхом вчинення виконавчого напису, або шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, або шляхом продажу предмету іпотеки від свого імені будь-якій іншій особі.
Визнання зазначеного іпотечного договору недійсним, як вказує позивач, є способом захисту права його спільної сумісної власності на квартиру.
На думку позивача, якщо позовна заява буде задоволена судом, але за час розгляду справи відповідач ПАТ «Укрсоцбанк» зверне стягнення на квартиру, то такі дії істотно ускладнять ефективний захист його права спільної сумісної власності на квартиру, за захистом якого він і звернувся до суду, і в такому випадку він буде змушений докладати додаткових значних зусиль для поновлення свого порушеного права, а саме додатково оскаржувати можливі реєстраційні нотаріальні дії із квартирою, спільним сумісним власником якої він є.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3, під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2, придбала 1/2частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.2006року.
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, перебуває в іпотеці Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 29.11.2006року та зареєстрованого в реєстрі за №2800.
Разом з тим, як зазначає позивач, квартира, за адресою: АДРЕСА_1, є спільною сумісною власністю його - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, і зазначена квартира без його згоди була передана в іпотеку Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», у зв’язку з чим, ОСОБА_2 просить суд визнати недійсним вказаний іпотечний договір.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
З урахуванням вказаного вище роз’яснення Пленуму Верховного суду України, суд вважає, що заборона державним реєстраторам вчиняти дії щодо зміни власника квартири №28, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/5, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідачів.
При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо зміни власника, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що предметом розгляду зазначеної справи є визнання недійсним іпотечного договору, предметом якого є квартира №28, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/5, суд вважає вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо зміни власника квартири №28, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59/5, співмірними із заявленими позовними вимогами, вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом в цій частині заяви позивача.
Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні його заяви в частині заборони будь-яким суб’єктам держаної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, за адресою: АДРЕСА_1, оскільки зазначені вимоги є абстрактними, не конкретизованими та виходять за межі позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, подану по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «УкрСоцбанк», ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним іпотечного договору – задовольнити частково.
Заборонити будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо зміни власника квартири №28, за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Вільямса, будинок 59/5, до розгляду справи по суті.
В решті вимог заяви – відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам для відома, Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради для виконання.
Ухвала про забезпечення позову набирає чинності в момент її підписання суддею, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'ятнадцятиднів з дня її підписання суддею, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Петренко В. С.
Судове рішення № 78601175, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 17.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/19593/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: