Ухвала суду № 78600922, 12.12.2018, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1097/18

Провадження № 1-кп/499/108/18

У Х В А Л А

Іменем України

"12" грудня 2018 р. смт.Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю учасників кримінального провадження секретаря судового засідання Дібрової О.І., прокурора Горбаченка Д.М., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого Піщанського В.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт кримінального провадження №12018160000000733, внесеного до ЄРДР від 15.10.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1, не працюючого, раніше не судимого, у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Іванівського районного суду Одеської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Так, у судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки дія обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується 14.12.2018 року, разом з тим, ризики передбаченні ст.177 КПК України не відпали, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину з обтяжуючими обставинами, а саме перебування під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп'яніння, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, йому слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого надав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на особисте зобов'язання, оскільки обвинувачений не має намірів переховуватися від слідства та суду, оскільки провину визнав в повному обсязі, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, потерпілі до обвинуваченого претензій не мають, про що надали письмові заяви.

Обвинувачений повністю підтримав клопотання захисника та просив суд клопотання задовольнити.

Потерпілі у судове засідання не з'явилися, проте надали до суду заяви про слухання справи у їх відсутність.

Потерпілий ОСОБА_3 надав заяву, в якій вказав, що просить проводити судові засідання у його відсутність, зазначив, що моральна та матеріальна шкода йому повністю відшкодована, претензій до обвинуваченого не має, примирився з ним, та просить закрити провадження по справі.

Потерпілий ОСОБА_4 надав заяву, в якій вказав, що просить проводити судові засідання у його відсутність, зазначив, що моральна та матеріальна шкода йому повністю відшкодована, не бажає щоб обвинуваченого позбавляли особистої свободи.

Вислухавши думку учасників провадження, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року, у справі № 1-23/2003, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований лише з мотиву тяжкості злочину, оскільки це суперечить Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду (ст.29,62 Конституції України).

Так, у своєму клопотання прокурор посилається на ту обставину, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину з обтяжуючими обставинами, а саме перебування під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп'яніння, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому.

Разом з тим, тяжкість покарання, яке загрожує обвинувачено у разі доведення його вини не може бути підставою для обрання обвинуваченому найбільш суворого запобіжного заходу, посилання прокурора, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі може вчинити і інше кримінальне правопорушення, підтвердження в судовому засіданні також не знайшло, доказами не підтверджено.

Посилання на ту обставину, що обвинувачений до теперішнього часу не надав будь-якої допомоги потерпілим, тому може незаконно впливати на них повністю спростовується наданими потерпілими заявами, в яких вказано, що матеріальна та моральна шкода відшкодована їм обвинуваченим в повному обсязі.

Суд констатує, що під час розгляду клопотання прокурор не довів наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України та не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід є необґрунтований, але вбачаючи наявність вчинення злочину, наявність суспільного резонансу суд вважає за можливе обрати більш м'який запобіжний захід, що на думку суду забезпечить його належну поведінку та попередить його спроби вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні з'ясувати, чи є взяття під варту до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов'язків, а також, чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням іншого запобіжного заходу.

При обранні виду запобіжного заходу суди враховують вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою.

При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Натомість, протягом розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді взяття під варту прокурором не було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Суд, приходить до переконання, що є всі підстави для застосування, у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, більш м'якого запобіжного заходу, чим взяття під варту.

Згідно з положенням Конвенції про захист прав людини, а також загальної спрямованості реформи кримінального судочинства на гуманізацію й підвищення гарантій захисту прав особи, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд приходить до переконання про обрання підозрюваному міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Відповідно до ст. 179 КПК України: особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу; підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 176, 177, 178, 179, 314, 315, 369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1, не працюючого, раніше не судимого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на обвинуваченого такі обов'язки:

1) прибувати до Іванівського районного суду Одеської області за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) здати на зберігання до Іванівського районного суду Одеської області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Дана ухвала діє протягом 60 днів та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Роз'яснити, що контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює прокурор.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту кримінального провадження №12018160000000733, внесеного до ЄРДР від 15.10.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іванівського районного суду Одеської області на 11 січня 2019 року о 12 годині 00 хвилин, викликати учасників кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції в частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошено 17.12.2018 року о 16:00 годині.

СуддяІ. В. Погорєлов