Ухвала суду № 78599962, 07.08.2018, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10006/18

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

07 серпня 2018 року місто Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшла позовна заява, в якій позивач просить поділити спільне майно подружжя, виділивши у власність позивачу 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; виділивши у власність відповідачу 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов слід залишити без руху за таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК). Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

В позовній заяві позивач зазначив ціну позов в розмірі 1 180 000, 00 грн., сплативши при цьому судовий збір в розмірі 5286,00 грн., однак, не зрозуміло з яких міркувань позивач виходив визначаючи саме такий розмір ціни позову, та якими доказами це підтверджується, а тому суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого судового збору.

Відповідно до ст. 4 ч.2 п.1 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8 810 грн.).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31211256026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) та подати до суду оригінали квитанцій про сплату судового збору.

Тому, позивачу необхідно вказати ціну позову - вартість спірного майна на момент звернення до суду з даним позовом, при цьому надати докази, якими це підтверджується (висновок оцінки майна тощо) та відповідно до вартості 1/2 квартири сплатити судовий збір, з урахуванням вже сплаченої суми. Усунути недоліки необхідно шляхом подачі позовної заяви в новій редакції з дотриманням положень ст. 177 ЦПК України.

В зв'язку з наведеним, подана без додержання вимог ст.185 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення вказаних вище недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін вищевказана позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, надавши позивачу строк для усунення недоліків в 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали, в інакшому випадку позов вважати неподаним та повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяН. М. Ларіонова