Ухвала суду № 78598537, 12.12.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Саркісян О. А..

Справа № 635/7111/17

Провадження № 1-кп/644/711/18

12.12.2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого - судді Саркісян О.А..

ОСОБА_1., ОСОБА_2

При секретарі- Зоріній Н.В.,

за участю прокурора – Максюк О.О.

обвинувачених – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників обвинувачених – ОСОБА_8, ,ОСОБА_9

ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

потерпілих – ОСОБА_13, ОСОБА_14, ,ОСОБА_15

представників потерпілих – ОСОБА_16,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження №12015220000000867

за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Харкова, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.1 ст.382; ч.1 ст.263 КК України,

за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця м.Харкова, громадянина України, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6, пров.Спартаківський, 3 кв.24, у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.2 ст.364; ч.4 ст.28, ч.1 ст.14, ч.4 ст.187; ч.1 ст.263; ч.1 ст.382 КК України,

за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уроженця м.Ворошиловград, грамадянина України, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, майд.Захисників України, 2 кв.12,у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.4 ст.28, ч.1 ст.14, ч.4 ст.187 КК України,

за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, уроженця м.Харкова, громадянина України, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_9, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_10,у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.1 ст.14, ч.4 ст.187 КК України,

за обвинуваченням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, уроженця с.Рогань Харківського району та області, громадянина України, зареєстрованого в Харківській області, харківський район, с.Руські Тишки, вул.Зелена, 2 , проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_12, у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.1 ст.382 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

03.08.2018 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшов відповідний обвинувальний акт.

21.12. 2018 року закінчується строк тримання обвинувачених під вартою, розгляд справи не закінчений.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження тримання обвинувачених під вартою. При цьому своє клопотання обґрунтовує тим, що 21.12.2018 року закінчується строк тримання обвинувачених під вартою. Зазначила, що ризики, які враховані слідчим суддею під час застосування обвинуваченим запобіжного заходу та під час його подальшого продовження, існують і на даний час. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звинувачуються у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяті років, які скоєні у складі злочинної організації, із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства. Крім того, знаходячись на волі існує ризик, що обвинувачені можуть впливати на потерпілих та свідків, переховуватись від органів суду та перешкоджати встановленню істини по справі іншим чином.

Потерпілі ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та представник потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 - ОСОБА_16 підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_9 проти продовження строку тримання під вартою заперечували.

Заявили клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на більш м’який запобіжний захід, а саме застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що в період з 11.01.2017 року по теперішній час підозрювані ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 утримуються в умовах ДУ «Харківська установа виконання покарань №27». Кожного разу продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 було обґрунтовано однаковими підставами. Кожного разу прокурором заявлені одні і ті самі ризики, та кожного разу прокурор зазначає, що на теперішній час заявлені ризики не зменшились. Але жодного нового ризику прокурором після затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України не заявлено. Зазначив, що ОСОБА_4 має наявність соціально сталих зв’язків, протягом 22 років мав постійне місце роботи та постійне джерело доходів, мешкає разом з матір’ю, яка перебуває на його утриманні, має рідного брата ОСОБА_20, неповнолітнього сина ОСОБА_21,ІНФОРМАЦІЯ_13, громадянську дружину ОСОБА_22С, з якою вони мешкали за адресою АДРЕСА_1, вели спільне господарство та утримували неповнолітню доньку, ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_14. Крім того, зазначив, що необхідно урахувати стан здоров’я ОСОБА_4, наявність хронічних захворювань та виникнення за час тривалого ув’язнення нового небезпечного захворювання. Стан здоров’я обвинуваченого значно погіршився. Загострились його хронічні захворювання. Виникле новоутворення може бути небезпечним для його життя. ОСОБА_4 потребує якісного, кваліфікованого обстеження та лікування, що можливо здійснити на свободі.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_8 проти продовження строку тримання під вартою заперечували з посиланням на те, що клопотання прокурора містить лише посилання на існування визначених законом ризиків, однак жоден не є доведеним та обгрунтованим. Зазначають, що ОСОБА_3 має мати, дружину, трьох дітей, що свідчить про існування сталих соціальних зв’язків. Просили змінити запобіжний заходу у виді тримання під вартою на любий більш м’який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_10 проти продовження строку тримання під вартою заперечують з посиланням на те, що прокурором не доведені ризики, які необхідні для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Вважають, що ОСОБА_5 можливо обрати більш м’який запобіжний захід, оскільки він заперечує свою причетність до кримінального правопорушення, самостійно прийшов до слідчого та суду для обрання запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_12 підтримали думку інших обвинувачених та їх захисту. Просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки у ОСОБА_7 загострилися захворювання.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_11 підтримали думку інших обвинувачених та їх захисту. Зазначили, що ОСОБА_6 працював, має двох неповнолітніх дітей, самостійно з’явився до суду для обрання запобіжного заходу. Просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Судова колегія, вислухавши думку учасників процесу, дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. ОСОБА_15 наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, обвинувачені згідно обвинувального акту звинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років, які скоєні у складі злочинної організації, із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства.

Згідно матеріалів справи, дія запобіжного заходу відносно обвинувачених, у вигляді тримання під вартою, закінчується 21.12.2018 року.

Обвинувачений ОСОБА_3, раніше не судимий, одружений, має неповнолітніх дітей, останні роки не працював та є колишнім працівником правоохоронних органів.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, є учасником антитерористичної операції, має постійне місце мешкання, на своєму утриманні матір пенсійного віку та неповнолітню дитину, перебуває у цивільному шлюбу, є колишнім працівником правоохоронних органів.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий в силу ст.89 КК України, одружений, тимчасово не працював, має постійне місце мешкання, не має законних джерел для існування.

Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, проживає з жінкою у цивільному шлюбі, мав постійне місце мешкання, а також був працевлаштований, однак звинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

Обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, одружений, має неповнолітню дитину, останні роки офіційно не працював, не має джерела доходів.

Характер та фактичні обставини інкриміновані ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кримінальних правопорушень (злочинів), свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

ОСОБА_12 по собі тяжкість інкримінованого правопорушення не може бути підставою для обрання запобіжного заходу, але при цьому з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Можливість призначення покарання обвинуваченим у вигляді реального позбавлення волі, може викликати загрозу їх втечі, про що також викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».

Таким чином, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених в ході судового слідства, а також виконання процесуальних рішень у справі, судова колегія вважає, доцільним продовжити строк тримання під вартою, оскільки на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке їм інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому колегія суддів приходить до висновку про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 строком на 60 днів.

Колегією суддів вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинувачених альтернативного запобіжного заходу, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку колегії суддів, застосування таких. Між тим, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176, 177, 178, 180, 183, 314 – 317 КПК України, - суд

УХВАЛИЛА :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_15, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 8 лютого 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_16, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 8 лютого 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_17, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 8 лютого 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_18, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 8 лютого 2019 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_19, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 8 лютого 2019 року включно.

В задоволенні клопотань обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід, не пов*язаний з триманням під вартою – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ОСОБА_23ОСОБА_10

Суддя: В.О.Попова

Суддя: В.Г.Черняк