Ухвала суду № 78597948, 17.12.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19754/18

н/п 1-кп/640/1088/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючої судді Бородіної Н.М.,

суддів - Ніколаєнко І.В., Нев'ядомского Д.В.,

за участю: секретаря Кострової О.В..,

прокурора- Бойчук О.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисника - Назаренко Д.А.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження №12018220490002742 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Харкова, громадянки України, із середньою-спеціальною освітою, не заміжньої, яка має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючої, раніше судимої Слав"янським міським судом Донецької області за ч.2 ст.125 КК України до штрафу в розмірі 10120 грн., яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, -

в скоєні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

встановив:

В провадженні суду перебуває справа по кримінальному провадженню №12018220490002742 за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України

Під час досудового розслідування обвинуваченій слідчим суддею обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжений ухвалою суду до 24.12.2018р..

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор просив продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченій з підстав наявності ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Потерпілий просив вирішити на розсуд суду.

Захисник та обвинувачена просили обрати інший не пов'язаний із триманням під вартою. Обвинувачена зазначила, що вона є невинною, злочину не вчиняла.

Оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінуємого злочину, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у скоєні злочину до 15 років позбавлення волі, її вік, відсутність захворювань та судимостей, відсутність законних джерел доходу, наявність малолітньої дитини, ті обставини, що обвинувачена є родичкою потерпілого, знайома із свідком у даній справі - ОСОБА_3, внаслідок чого може незаконно впливати на зазначеного свідка, суд приходить до висновку про наявність на теперішній час ризиків, передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема - можливість обвинуваченої переховатися від суду, незаконно впливати на свідка.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи сукупність досліджених судом обставин та тяжкість покарання за злочин у вчинені яких звинувачується ОСОБА_1, суд вважає за необхідне продовжити їй строк тримання під вартою до 60 днів, тобто до 14.02.2019 року.

Ризик заявлений прокурором - вчинення іншого злочину на теперішній час не доведений.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєні злочину, який спричинив загибель людини, суд на підставі ч.4 ст. 183 КПК України не визначає обвинуваченій розмір застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182,183, 331 КПК України, суд, -

ухвалив:

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_1, залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 60 днів, тобто до 14.02.2019 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бородіна Н.М.

судді Ніколаєнко І.В.

ОСОБА_4