Ухвала суду № 78597876, 13.12.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4679/17

н/п 4-с/640/112/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області, заінтересована особа Український Державний Науково-дослідницький інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього середовища «УКРВОДГЕО», -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова зі скаргою на дії Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області, в якій просить скасувати постанову від 08.10.2018 р. про закінчення виконавчого провадження ВП №56694340 та зобов'язати старшого державного виконавця Київського ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області Рейнвальд Ю.С. відновити виконавче провадження та виконати рішення Київського районного суду м. Харкова про поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера проектно-технологічного сектору УДНДІ «УКРВОДГЕО». В обґрунтування скарги зазначає, що Київським районним судом м. Харкова на виконання рішення від 07.03.2017 р. видано виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера проектно-технологічного сектору УДНДІ «УКРВОДГЕО» з 07.03.2017 р. До теперішнього часу рішення суду не виконано. Державний виконавець не направив ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження, не вжив всіх заходів відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» для виконання рішення суду та безпідставно 08.10.2018 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 просила скаргу задовольнити. Старший державний виконавець Київського ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області Рейнвальд Ю.С. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, вважає, що приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження,діяла у відповідності до вимог п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», тому просила відмовити в задоволенні скарги.

Боржник УДНДІ «УКРВОДГЕО» в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, заяв про відкладення судового розгляду до суду не надходило.

Вислухавши пояснення представника заявника ОСОБА_3, державного виконавця Рейнвальд Ю.С., дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування скарги та заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

23.05.2018 Київським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера проектно-технологічного сектору УДНДІ «УКРВОДГЕО» з 07.03.2017 р. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера проектно-технологічного сектору УДНДІ «УКРВОДГЕО».

05.07.2018 постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження ВП №56694340 по виконанню вищезазначеного виконавчого листа.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеномустаттею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Вимоги ст.ст. 63, 65 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі не виконані, ОСОБА_1 на роботі не поновлений, доказів, підтверджуючи те, що державний виконавець здійснив всі дії, спрямовані на виконання рішення суду по справі № 640/4679/17 про поновлення ОСОБА_1 на роботі, суду не надані.

08.10.2018 старший державний виконавець Київського ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області Рейнвальд Ю.С., посилаючись на п.11 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», винесла постанову про закінчення виконавчого провадження №56694340 по виконанню виконавчого листа №640/4679/17.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

З наданих суду державним виконавцем копій матеріалів виконавчого провадження ВП №56694340 не вбачається, що державним виконавцем вжито всіх заходів, спрямованих на примусове виконання рішення.

Для примусового виконання рішення суду державний виконавець, відповідно до п.п. 4, 13, 14, 15, 19, 21 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» наділений наступними правами, зокрема: звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; у разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Надані суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП №56694340 не містять доказів, підтверджуючих вжиття державним виконавцем вказаних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

При не виконанні боржником без поважних причин рішення суду виконавець не звертався до суду для застосування до нього приводу, не залучав в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, не звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Державним виконавцем не встановлено, хто на момент проведення виконавчих дій був керівника боржника - Українського Державного Науково-дослідницького інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього середовища «УКРВОДГЕО».

Відповідно до п.11 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Державним виконавцем не було надано доказів на підтвердження здійснення ним в повному обсязі заходів щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера проектно-технологічного сектору УДНДІ «УКРВОДГЕО».

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Приписами ч.1 ст.447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що скарга ОСОБА_1 на дії Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 260, 447-453, ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову від 08.10.2018 р., винесену старшим державним виконавцем Київського ВДВС міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Рейнвальд Ю.С., про закінчення виконавчого провадження ВП №56694340 по виконанню виконавчого листа №640/4679/17, виданого 23.05.2018 Київським районним судом м. Харкова.

Зобов'язати старшого державного виконавця Київського ВДВС міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Рейнвальд Юлію Сергіївну відновити виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №640/4679/17, виданого 23.05.2018 Київським районним судом м. Харкова, про поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера проектно-технологічного сектору УДНДІ «УКРВОДГЕО» з 07.03.2017 р. Допустити негайне виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера проектно-технологічного сектору УДНДІ «УКРВОДГЕО» та здійснити всі необхідні заходи, передбачені чинним законодавством, для фактичного виконання рішення суду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в цей же строк з дня вручення йому копії рішення (ухвали).

Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2018 р.

СУДДЯ -