Рішення № 78597717, 17.12.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/3030/18

2/621/1411/18

РІШЕННЯ

іменем України

17 грудня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - Бібіка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Горобець Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогами: розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем 30.01.2016 та зареєстрований відділрм державної реєстрації актів цивільного стану Зміївського РУЮ у Харківській області, актовий запис № 11; стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення нею повноліття, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; стягувати з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною трьох років, починаючи з дня подачі позову до суду; стягнути судові витрати.

На обґрунтування позову послалася на те, що шлюбні відносини фактично припинені близьку рік тому, мешкають окремо, спільне господарство не ведуть. Спір про поділ майна відсутній на час розгляду справи у суді. Син за спільною згодою мешкає разом з нею. За таких обставин, вважає, що шлюб носить формальний характер, примирення не можливо.

Крім того, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини у добровільному порядку не надає, хоча має таку змогу.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог щодо розірвання шлюбу наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечує, просив розглянути справу у підготовчому судовому засіданні.

У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб НОМЕР_3, сторони перебувають у шлюбі з 30.01.2016, який зареєстровано відідлом державної реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 11 (а. с. 10).

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 11).

Судом встановлено, що сторони припинили сімейні відносини, спільне господарство не ведеться.

Збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Крім того, сторонами визнаються та, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню ті обставини, що малолітній син ОСОБА_3 перебуває на утриманні матері; між сторонами відсутня домовленість щодо порядку участі батька в утриманні дитини.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідністю з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Пленум Верховного Суду України у постанові № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших малолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, суд, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання дружини виходить із положень ч. 2 ст. 84 СК України, де дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від розірвання шлюбу та від того чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Для задоволення вимоги про стягнення аліментів, надання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить - матері, незалежно цієї обставини.

Право на утримання дружини - матері існує паралельно із правом дитини на утримання і не залежить від нього.

Право на аліменти у дружини - матері виникає лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, та відсутності у нього статусу нужденного.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд ураховує стан здоров'я та матеріальне становище сторін.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 75 СК України право на утримання (аліменти) має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основною умовою виникнення права на утримання є спроможність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання не може виникати одночасно у обох з подружжя. Якщо кожний з подружжя потребує матеріальної допомоги, то жоден з них не має можливості надавати допомогу іншому.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Малолітній син сторін після розірвання шлюбу залишається проживати з матір'ю ОСОБА_1

Питання щодо поділу спільного майна учасники справи на час розгляду справи не мають.

Відповідно до положень ст. ст. 141, 142 ЦПК України, з урахуванням визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, належить повернути позивачу з державного бюджету 352 грн. 40 коп., що складає 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а також з відповідача належить стягнути на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 352 грн. 40 коп., що складає 50 відсотків від понесених ним витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 200, 206, 223, 247, 258-259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце мешкання: АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_3) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 30.01.2016 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Зміївського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №11 - розірвати.

Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити "ОСОБА_1".

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_4, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.10.2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 31.10.2018 року до досягнення трирічного віку сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місцяь підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Зобов'язати управління державної казначейської служби у Зміївському районі Харківської області повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп., сплаченого при поданні позову за квитанцією №0.0.1170020899.1 від 26.10.2018 ПАТ "Приватбанк".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 00 коп, які зарахувати на рахунок отримувача 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 17.12.2018.

Головуючий: