Вирок № 78593622, 11.12.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/7498/18

н.п. 1-кп/415/911/18

ВИРОК

Іменем України

11 грудня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 03.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130240002127

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, не судимого, інваліда ІІІ групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України,

за участю:

прокурора Хмеленко Н.В.

захисника Гавриленка О.І.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

На початку червня 2018 року, більш точна дата та час у ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на незаконний посів конопель, знаходячись на присадибній ділянці домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, незаконно висадив у відкритий ґрунт насіння рослин роду конопель. Продовжуючи умисел, направлений на незаконне вирощування рослин конопель, з метою доведення їх до стадії дозрівання, здійснював їх культивування шляхом догляду за висадженими у відкритому ґрунті рослинами, знищення бур'янів та поливу, незаконно виростив 23 рослини коноплі, які мають самостійні коріння.

У середині серпня 2018 року, більш точна дата та час у ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 310 КК України, маючи умисел на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту - для особистого вживання, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, зірвав частини рослини роду коноплі, які він незаконно посіяв на присадибній ділянці домоволодіння за вказаною адресою, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб, з якого шляхом сушіння незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою у перерахунку на суху речовину 126,18 г (згідно висновку експерта № 19/113/8-2/814е від 11.09.2018), який став незаконно зберігати без мети збуту у спальній кімнаті будинку, за місцем свого мешкання до моменту вилучення працівниками поліції.

03 вересня 2018 року, в період часу з 13 години 02 хвилин до 14 години 22 хвилин, у ході проведення обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, на присадибній ділянці даного домоволодіння, працівниками поліції виявлено та вилучено 23 рослини зеленого кольору, які складаються із кореня, центрального стеблу з листям, з верхівковими частинами, які, згідно висновку експерта № 19/113/8-2/815е від 11.09.2018, є рослинами роду коноплі та які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей, які обвинувачений ОСОБА_1 незаконно посіяв та вирощував на території домоволодіння за місцем свого мешкання за вказаною адресою для особистого вживання без мети збуту.

03 вересня 2018 року, в період часу з 13 години 02 хвилин до 14 години 22 хвилин, у ході проведення обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, працівниками поліції у спальній кімнаті будинку виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою у перерахунку на суху речовину 126,18 г, який він незаконно виготовив та зберігав без мети збуту за місцем свого мешкання.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями вчинив незаконний посів, вирощування конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 310 КК України. Окрім того своїми умисними протиправними діями обвинувачений вчинив незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, будучи особою, яка раніше скоїла злочин, передбачений ст. 310 КК України, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.

18.09.2018 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130240002127 від 03.09.2018 між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Хмеленко Н.В., якій на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника Гавриленка О.І., на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 310 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно 2 роки позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд, із визначенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України і наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Заслухавши доводи обвинуваченого, думку прокурора і захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 310 КК України, як незаконний посів, вирощування конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин і за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, особою, яка раніше скоїла злочин, передбачений ст. 310 КК України. Вищевказані кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості.

При цьому суд з'ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 18 вересня 2018 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Хмеленко Н.В. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України. Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкціями ч. 2 ст. 309 та ч. 1 ст.310 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого. Крім того, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більше одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, за участю захисника і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у розмірі 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Угоду від 18 вересня 2018 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Хмеленко Н.В. та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника Гавриленка О.І. - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 309 КК України та ч. 1 ст. 310 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання:

за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 1 ст. 310КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1на користь держави процесуальні витрати у розмірі 2288 (двох тисяч двохсот вісімдесяти восьми) гривень 00 копійок за проведення:

- експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, згідно довідки № 19/113/8-2/814е від 11.09.2018, вартістю 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 копійок;

- за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, згідно довідки № 19/113/8-2/815е від 11.09.2018, вартістю 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Речові докази відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 04 вересня 2018 року - 23 (двадцять три) рослини зеленого кольору, які складаються із кореня, центрального стебла з листям, що є рослинами роду коноплі; особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, загальною масою у перерахунку на суху речовину 126,18 г; металеве сито та суху подрібнену речовину сіро-зеленого кольору, які передані на зберігання у камеру речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхомподання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко