Вирок № 78592337, 17.12.2018, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/1368/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Волкодав А.А.,

прокурора Агатинської Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180110000352 від 26 липня 2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Молдавської республіки, Криулянського району, села Гиртопул Маре, зареєстрований в АДРЕСА_1 та фактично проживаючого в АДРЕСА_2, громадянина України, освіти середньої, непрацюючого, неодруженого, раніше судимий, засуджений вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2018 року за частиною 2 статті 310, частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 2 (два) роки з покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

В судовому засіданні встановлено, що 25 липня 2018 року, під час проведення огляду у господарстві за місцем фактичного проживання ОСОБА_1, який вже раніше вчиняв злочин, передбачений частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, в АДРЕСА_2, на подвір'ї було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка ззовні схожа на рослину коноплі та відповідно до висновку експерта №2.1-794/18 від 04 вересня 2018 року за експертною спеціальністю "Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" є наркотичним засобом - канабіс, маса нетто якого становить 69,087 г. Дану речовину ОСОБА_1 протягом травня-червня 2018 року знаючи про те, що це наркотичний засіб, незаконно придбав, знайшовши на території свого подвір'я рослину роду конопля, в подальшому переніс її до літньої кухні за місцем свого проживання, де подрібнив дану рослину. Таким чином ОСОБА_1 виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс та зберігав за місцем свого проживання для власного вживання без мети збуту до 23 год. 10 хв. 26 липня 2018 року, до моменту виявлення та вилучення вказаного наркотичного засобу працівниками поліції в ході огляду фактичного місця проживання ОСОБА_1

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив, що дійсно протягом травня-червня 2018 року, він знайшов на території свого подвір'я рослину роду конопля та в подальшому переніс її до літньої кухні за місцем свого проживання, де подрібнив та зберігав за місцем свого проживання для власного вживання без мети збуту. У вчиненому обвинувачений щиро розкаюється.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні вказаного злочину повністю доводиться доказами, отриманими в ході судового розгляду та наявними в матеріалах кримінального провадження.

Суд, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, вчинене повторно, а тому його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України.

При обранні міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 Кримінального кодексу України відносяться до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, його характеристику за місцем проживання, негативне ставлення до скоєного, не перебуває на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра КЗОЗ "Дубровицька ЦРЛ".

Також суд враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України пом'якшують покарання, суд відносить те, що обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Обставин, що відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Як передбачає стаття 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При цьому судом враховано положення пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 вироком Сарненського районного суду Рівненської області за частиною 1 статті 309, частиною 2 статті 310 Кримінального кодексу України, був засуджений до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Тобто обвинувачений ОСОБА_1 раніше вчинив умисний злочин, за який йому було призначено покарання, передбачене санкціями за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, за частиною 2 статті 310 Кримінального кодексу України - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, та на підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, остаточне покарання за даним вироком ОСОБА_1 визначено у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кримінального кодексу України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно частини 4 статті 71 Кримінального кодексу України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до абзацу 1 пункту 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", за сукупністю вироків (стаття 71 Кримінального кодексу України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

Тому, відповідно до вимог статті 71 Кримінального кодексу України, ОСОБА_1 слід частково приєднати невідбуту частину покарання, призначену вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2018 року, визначивши йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки та 6 (шість) місяців.

Однак, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи винного, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який щиро розкаявся у вчиненому, з урахуванням вищенаведених пом'якшуючих обставин, суд вважає за можливе застосувати статтю 75 Кримінального кодексу України, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та обов'язків, передбачених частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до вимог статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 2288 грн.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 100, 368, 370, 371, 374, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі

На підставі статті 71 Кримінального кодексу України, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 30 жовня 2018 року, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 2 (два) роки з покладенням відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення попереднього вироку, тобто з 30 жовтня 2018 року.

Речові докази:

- речовину рослинного походження, яка ззовні схожа на коноплю, пристрій для куріння наркотичних засобів із наперстком, яка знаходяться на зберіганні у Дубровицькому ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області - знищити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у сумі 1144 грн. (одна тисяча сто сорок чотири гривні) (висновок експерта від 04 вересня 2018 року №2.1-794/18) та для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у сумі 1144 грн. (одна тисяча сто сорок чотири гривні) (висновок експерта від 13 вересня 2018 року №2.1-834/18), а всього 2288 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят вісім гривень).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.

Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду Отупор К.М.