Рішення № 78591267, 06.12.2018, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/1355/18

381/3136/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Кушнір М.В.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника третьої особи Курбета С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа: Орган опіки та піклування Фастівської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно малолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позов мотивує тим, що з 01 вересня 2006 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від подружнього життя у них народилася донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Даний шлюб було розірвано 23 березня 2010 року. Разом з тим, позивач зазначає, відповідач не цікавився та не цікавиться і на даний час станом здоров'я доньки, не займається її вихованням, не виявляє батьківської уваги та турботи, не надає матеріальної допомоги на утримання своєї дитини. На даний час у відповідача існує заборгованість по сплаті аліментів на загальну суму 102831,89 грн.. Крім того, позивач зазначає, що відповідач зарекомендував себе, як людина конфліктна, неодноразово вчиняв сварки вдома, у зв'язку з чим притягався до адміністративної відповідності за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП. Окрім того, позивач зазначила, що Органом опіки та піклування було надано висновок у якому вказано, що позбавлення відповідача батьківських прав відносно доньки ОСОБА_6 є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини. Тому, звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2018 року у справі відрито провадження та призначено до розгляду.

21 листопада 2018 року ухвалою суду у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 грудня 2018 року.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених в ньому, просили суд його задовольнити, проти винесення судом заочного рішення не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримав, просив суд позбавити відповідача батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_6. Зазначив, що позбавлення батьківських прав позивача є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

Згідно ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши думку позивача та її представника, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач звертаюсь до суду з даним позовом, як на підставу своїх позовних вимог посилається на те, що вона є матір'ю малолітньої ОСОБА_6, яка проживає разом з нею та її батьками, донька перебуває на її утриманні, відповідач не цікавився та не цікавиться і на даний час станом здоров'я доньки, не займається її вихованням, не виявляю батьківської уваги та турботи, не надає матеріальної допомоги на утримання своєї дитини.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, її батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_1, що підтверджено Свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 26 вересня 2007 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області (а.с.11).

Як вбачається із Свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3 виданого 23 березня 2010 року виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було розірвано про, що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 78 від 23 березня 2010 року (а.с.12).

Між тим, із Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради за № 06-23/3304 від 24 липня 2018 року, Орган опіки та піклування Фастівської міської ради вважає за доцільним та таким, що відповідатиме інтересам дитини позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_5, 1986 року народження, відносно малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14-15).

Так, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Згідно роз'яснень викладених в п. п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», із змінами та доповненнями, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Таким чином, при вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав суду необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов'язків по вихованню дитини, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, не виконує свої батьківські обов'язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Як з'ясовано в судовому засіданні, сторона позивача просить суд позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_5, оскільки останній не приймає участі у вихованні дитини, а саме на підставі пункту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Так, позивачем як основний доказ ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки, було надано до судуДовідку-розрахунок заборгованості № 03.3-22/6264-6 від 30.05.2016 року, видану Відділом державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції, з якої вбачається, що станом на 18 травня 2016 року за ОСОБА_5 рахується борг по аліментам на загальну суму 63657,20 грн., Довідку-розрахунок заборгованості по аліментам за виконавчим документом за період з 01 травня 2018 року по 01 червня 2018 року, у виконавчому провадженні № 19524352, з якої вбачається, що ОСОБА_5 станом на день надання Довідки має заборгованості зі сплати аліментів на загальну суму 102831 грн. 89 коп. (а.с. 6, 23), постанову суду та відповідь Фастівського відділення Васильківського відділу поліції ГУ НП України в Київській області (а.с.20, 22) з якої вбачається, що відповідач притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 (насильство в сім»ї) КУпАП та вона зверталася з приводу його дій до поліції.

Окрім того, стороною позивача надано суду Характеристику гр. ОСОБА_5 надану Головою будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_7 від 12 червня 2018 року, в якій вказано, що ОСОБА_5 проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 2007 року по 2010 рік, за цей час проявив себе як людина конфліктна, неодноразово вчиняв сварки дома. В житті будинку участі не приймав, з 2010 року не проживає та не з'являється.

Між тим, суд об'єктивно оцінивши надані докази, прийшов до висновку, що вищевказані документи не заслуговують на увагу як доказ ухилення ОСОБА_5 від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки ОСОБА_6, оскільки несплата аліментів батьком не є доказом ухилення від участі у вихованні дитини, а тим більше підставою для позбавлення батьківських прав на підставі ст. 164 СК України (ВССУ від 01.11.2017р. справа №299/3019/16-ц), а також і Постанова Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2010 року не є доказом у даній справі, оскільки з неї не вбачається, що відповідач вчиняв неправомірні дії відносно малолітньої дитини та не свідчить проте, що відповідач притягувався до адміністративної відповідальності за невиконання своїх батьківських обов'язків.

Окрім того, не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 77, 79 ЦПК України Характеристика відповідача надана Головою будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_7 від 12 червня 2018 року, оскільки як встановлено в судовому засіданні не заперечувалося стороною позивача, голова будинку ОСОБА_7 є матір»ю позивачки по справі, яка перебувала з колишнім зятем в неприязних відносинах.

Більш того, Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради за № 06-23/3304 від 24 липня 2018 року про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_5, 1986 року народження, відносно малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, також не заслуговує на увагу, оскільки такий висновок має рекомендаційний характер та не є обов'язковим для суду (ч.ч.5,6 ст.19 СК України) (ВС від 05.03.2018р. справа № 523/20084/14-ц).

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Між тим, в силу положень ч. 6 даної статті, суд не може взяти до уваги Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради № 06-23/3304 від 24 липня 2018 року, оскільки вважає його недостатньо обґрунтованим та таким, що суперечить інтересам дитини.

Умовою по ухиленню від обов'язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов'язками.

Так, позивачем не доведено та не надано доказів, що поведінка відповідача відносно його малолітньої доньки є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов'язками.

Разом з тим, позивач не довела та не надала суду доказів, в чому саме полягає захист інтересів дитини, шляхом позбавлення її батька по відношенню до неї батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов'язків відносно дитини.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно його доньки не відповідатиме інтересів самої дитини.

Задоволення позовних вимог у даному випадку є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує свої батьківські обов'язки, який за обставин, що склались, застосовувати не можливо.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не було достовірно доведено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не встановлено обставин, які є беззаперечними підставами для позбавлення відповідача батьківських прав, у зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Фастівський міськрайонний суд Київської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 150, 164 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини, ст.ст. 10, 11, 81, 141, 178, 258-259, 265, 268, 280, 284, 287, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа: Орган опіки та піклування Фастівської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Григор»єва Ганна Миколаївна, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_4 виданий Фастівським РВ Управління ДМС України в Київській області 03 травня 2013 року, адреса проживання: АДРЕСА_1

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1.

Орган опіки та піклування Фастівської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 04054926, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, площа Соборна, 1, info_fastiv-rada@ukr.net.

Повний текст рішення виготовлено 14.12.2018 року.

Суддя Осаулова Н.А.