Рішення № 78590249, 13.12.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5025/18

2/215/2416/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Конопліної С.І.,

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №7 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу №215/5025/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2018 р. позивач ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві. В обґрунтування позову зазначає, що 24.10.2008 р. його батько, ОСОБА_2, перебував на посаді виконуючого обов'язки головного енергетика цеху технічного водопостачання та шламового господарства ПрАТ «ПівнГЗК». У цей день стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого його батько зазнав тілесних ушкоджень та помер. На момент смерті батьку було 41 рік, а позивачу виповнилося лише 15 років. У зв'язку зі смертю батька він втратив не тільки рідну, близьку людину, а й надійну опору та моральну підтримку у його особі. Після звістки про смерть батька він відчув сильне душевне потрясіння та шок, тривалий час перебував у пригніченому стані. Смерть батька призвела до порушення його нормальних життєвих зв'язків та необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя. З таких обставин позивач просить стягнути з відповідача завдану моральну шкоду, яку він оцінює у 150 000 грн..

Ухвалою від 19.11.2018 р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, вважаючи їх необґрунтованими, оскільки ОСОБА_2 було визнано винним у настанні нещасного випадку, так як останній порушив положення локальних документів відповідача, які регламентують заходи з охорони праці, що призвело до настання нещасного випадку з ним. У діях відповідача відсутні ознаки протиправності, яка є однією з підстав відшкодування моральної шкоди. Також зазначає, що на підтвердження факту спричинення моральної шкоди позивачем не надано жодних доказів та вказує, що після смерті ОСОБА_2 пройшло вже 10 років, тобто значний період часу, який впливає на глибину і обсяг моральних та фізичних страждань, а заявлена сума моральної шкоди не відповідає вимогам розумності, справедливості та критеріям судової практики.

Представниками позивача та відповідача (кожним окремо) подані суду заяви про розгляд справи за їх відсутності та підтримку позовних вимог і заперечень на них відповідно (вх.№19645, №19644 від 13.12.2018 р.).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Позивач - ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого Відділом ЗАГС Тернівського райвиконкому м. Кривого Рогу. Батьками в свідоцтві про народження дитини записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.5).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 Тернівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.4).

Відповідно до акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, форми Н-1 за № 9/Х затвердженого 10 грудня 2008 року, під час розслідування обставин нещасного випадку було встановлено, що згідно з протокольним рішенням технічної наради при головному інженері ВАТ «ПівнГЗК» для виконання робіт з ремонту лотка шламопроводу від вузла «Б» до пульпонасосної станції №1 24.10.2008 р. проводились роботи з прокладання кабелю тимчасового освітлення місця ремонту підземної частини лотка шламопроводу, від стіни приміщення фекальної насосної станції №4 до вузлів «Б» та «Є» самотічного шламопроводу. Роботу з прокладання кабелю виконували працівники дільниці №12 з ремонту електроустаткування фабрик комбінату ремонтно-будівельного управління та працівники пульпонасосної дільниці хвостового господарства ЦТВШГ.

У зміну з 8 години 00 хвилин до 17 годин 00 хвилин 24.10.2008 р. виконуючи обов'язки електрика пульпонасосної дільниці хвостового господарства ЦТВШГ ОСОБА_4 видав наряд-допуск №58 бригаді електрослюсарів чергових та з ремонту устаткування пульпонасосної дільниці і наряд-допуск №11/4-78 прорабу ОСОБА_5 дільниці №12 з ремонту електроустаткування фабрик комбінату ремонтно-будівельного управління на прокладання кабелю від стіни приміщення фекальної насосної станції №4 до вузлів «Б» і «Є» самотічного шламопроводу, для подальшого підключення освітлення лотка шламопроводу під час виконання ремонтних робіт у ньому.

Виконуючи посадові обов'язки головного енергетика цеху ОСОБА_2 був присутній при виконанні робіт та спостерігав за їх виконанням. Під час прокладання робітниками кабелю в районі вузла «А», ОСОБА_2, спостерігаючи за роботами, піднявся на покриття наземної частини вузла «А» (відмітка +0,350 м) та надав вказівки про місце прокладання кабелю бригадиру ремонтно-будівельного управління ОСОБА_6 та електрослюсарю ремонтно-будівельного управління ОСОБА_7, наказавши при цьому завести кабель за дерева. ОСОБА_6 під час подачі кінця кабелю ОСОБА_7 помітив, що ОСОБА_2 зник з плити покриття вузла «А». Як з'ясувалося, об 11 годині 25 хвилин відбулося руйнування плити покриття під вагою ОСОБА_2, внаслідок чого він упав на відмітку -5,650 м через новоутворений отвір у плиті покриття наземної частини будівлі вузла «А». ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зірвали металеву решітку на дверному пройомі входу до вузла «А» і побачили, що ОСОБА_2 лежить на бетонному перекритті в підземній частині споруди на відмітці -5,650 м. ОСОБА_4 викликав за допомогою мобільного телефону швидку допомогу та сповістив керівництво ЦТВШГ.

Фельдшером оздоровчого пункту №5 поліклініки ВАТ «ПівнГЗК» ОСОБА_8, яка на автомобілі швидкої допомоги ВАТ «ПівнГЗК» прибула на місце знаходження ОСОБА_2 об 11 годині 35 хвилин, було надано невідкладну допомогу потерпілому. Відділенням аварійно-рятувальної служби, викликаної диспетчером комбінату, об 11 годині 45 хвилин, потерпілого було піднято з підземної частини споруди і на автомобілі швидкої медичної допомоги доставлено до міської лікарні №7, звідки після наданої допомоги та консультації спеціалістами , відправлено до міської лікарні №2, де ІНФОРМАЦІЯ_2 о 01 годині ОСОБА_2 помер.

Згідно з зазначеним актом основною причинами нещасного випадку є технічні причини:

1. Незадовільний технічний стан споруди, який виразився: низькою міцністю бетону плити покриття вузла «А», що зруйнувалася, та прихованими дефектами плити покриття вузла «А», що зруйнувалася.

2. Інші, а саме: зміна проектного покриття вузла «А» в період експлуатації лотка шламопроводу без узгодження проекту змін у встановленому порядку. Невиконання ОСОБА_9, який працював начальником ЦТВШГ у 1997 р. вимог ст.21 Закону України «Про охорону праці». Невиконання начальником відділу технічного нагляду управління комбінату вимог п.п.1.3, 2.1.1 своєї посадової інструкції і п.2.1 Положення «Про відділ технічного нагляду управління комбінату», затвердженого генеральним директором 10.02.2006 р..

Організаційні причини: порушення трудової і виробничої дисципліни.

Особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці зазначено: ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_2 (а.с. 6-8).

В акті спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 24 жовтня 2008 року о 11 годині 25 хвилин у ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» форми Н-5, складеного 09 грудня 2008 року, зроблено висновок, що нещасний випадок з ОСОБА_2 вважається пов'язаний з виробництвом і на нього складається акт за формою Н-1 (а.с.9-12).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Суд вважає, що зазначеного обов'язку відповідач не виконав.

Стаття 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередньо відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до положень ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно зі ст.ст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Частиною 2 ст.1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Так, внаслідок смерті батька позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку зі смертю близької людини, що призводить до порушення його звичайного способу життя.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються наведеними висновками суду. Доводи відповідача, що травмування позивача, внаслідок якого він загинув, відбулося саме внаслідок його дій, а також щодо відсутності правових підстав для відшкодування моральної шкоди, безпідставні, оскільки нещасний випадок з позивачем стався під час виконання ним трудових обов'язків. Крім того, посилання відповідача щодо відсутності факту вини підприємства, суд не приймає до уваги, оскільки судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу.

Аналізуючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, та беручи до уваги конкретні обставини по справі, обсяг фізичних та моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, наслідків, що наступили, враховуючи принципи розумності і справедливості, а також і наявність вини самого ОСОБА_2 у настанні нещасного випадку, суд вважає, що належною компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди є сума в розмірі 88 000,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому, враховуючи, що позивач від сплати судового збору звільнений, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави в сумі 704,80 грн., оскільки ця сума щодо немайнових позовних вимог не залежить від розміру стягнення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 23, 76-80, 89, 141, 258, 259,263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (ідентифікаційний код 00191023, місцезнаходження: 50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 50083, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві 88 000 (вісімдесят вісім тисяч) гривень, без нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб та інших зборів та платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (ідентифікаційний код 00191023, місцезнаходження: 50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг) на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп..

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повне судове рішення складено 13.12.2018 р..

Суддя: