Ухвала суду № 78589649, 10.12.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1746/13-ц

Провадження № 4-с/185/74/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., представника заявника ОСОБА_1, заінтересованої особи ОСОБА_2, представника заінтересованої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу по скарзі ОСОБА_4, заінтересовані особи : ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Павлоградський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на дії державного виконавця, суд

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду зі скаргою в якій просив суд : визнати неправомірною постанову заступника начальника Павлоградського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кукаріної Н.О. від 29.10.2018 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 185/1746/13-ц виданого 19.06.2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_6 з її неповнолітньою дочкою ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого жилого приміщення; зобов'язати Павлоградський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів № 185/1746/13-ц виданих 19.06.2014 року Павлоградським міськрайонним судом про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_6 з її неповнолітньою дочкою ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого жилого приміщення.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 07.07.2014 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчих листів № 185/1746/13-ц про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_6 з її неповнолітньою дочкою ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого жилого приміщення. Постановою заступника начальника ВДВС від 29.10.2018 року дане виконавче провадження було закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. В обгрунтування прийняття постанови державний виконавець зазначає, що згідно акту від 26.10.2018 року боржник за вказаною адресою не проживає, майно належне йому відсутнє. За вказаною адресою проживає ОСОБА_9 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_10, ОСОБА_11 Вважає, що дана постанова про закінчення виконавчого провадження є неправомірною, оскільки відповідно до документів складених заступником начальника ВДВС під час здійснення виконавчих дій 26.10.2018 року АДРЕСА_6 не була звільнена від майна, яке знаходилося в квартирі, його не було описано та передано для відповідального зберігання особі, визначеній державним виконавцем. Крім того, під час виконавчих дій не складався та не підписувався акт про виконання рішення про виселення. Вважає, що постанова закінчення виконавчого провадження є передчасною. Також зазначив, що більше 4 років Павлоградський ВДВС не виконує рішення Павлоградського міськрайонного суду про виселення і весь цей час заявник позбавлений можливості володіти квартирою, яка належить йому на праві приватної власності.

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав, посилаючись на доводи викладені в скарзі. Крім того, зазначив, що на адресу заявника ВДВС була надіслана тільки одна постанова про закінчення виконавчого провадження від 29.10.2018 року, де боржником зазначений ОСОБА_6, власне яку вони і оскаржують. Інші 2 постанови про закінчення виконавчого провадження, які були надані до суду, де боржниками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на адресу заявника не надходили, хоча винесені вони всі від 29.10.2018 року, що також свідчить про неналежне ставлення заступника начальника ВДВС Кукаріної Н. О. до своїх обов'язків.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу не визнала, просила відмовити в її задоволенні. Пояснила суду, що вона в спірній квартирі не проживає, на даний час вона живе в с. Межиріч. В квартирі проживає цивільний чоловік її доньки ОСОБА_6 з двома дітьми. Донька ОСОБА_6 живе у подружок. Онука ОСОБА_8 приїздить і до неї с . Межиріч, і приходить в квартиру до сестричок.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу не визнав, просив її задовольнити. Пояснив, що рішення про виселення є виконаним, оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_8 в спірній квартирі не проживають. Вважає, що заявнику ОСОБА_4 ніхто не перешкоджає володіти та користуватися його квартирою, він може прийти, вибити двері, змінити замки і жити.

Представник заінтересованої особи Павлоградського МРВ ДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області - заступник начальника Павлоградського МРВ ДВС Кукаріна Н.О. в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Надала суду письмові заперечення, відповідно до змісту яких скаргу не визнала, просила відмовити у її задоволені. Пояснила, що на виконанні у відділ ДВС знаходились виконавчі провадження № 43950640, 43950596, 43950687 з виконання виконавчих листів № 185/1746/13-ц від 19.06.2014 року про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_2, без надання іншого приміщення. 07.07.2014 року боржникам направлені постанови та надано 15- денний термін для самостійного виселення. 16.10.2018 року, оскільки боржники добровільно не виселились було винесено постанову про проведення 26.10.2018 року примусового виконання виселення. 24.10.2018 року ОСОБА_2 надала до ДВС договір оренди житлового приміщення за адресоюАДРЕСА_7 26.10.2018 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_8 та встановлено, що боржники за виконавчими документами самостійно виселились. В квартирі мешкає ОСОБА_9 зі своїми дітьми ОСОБА_12 та ОСОБА_11. Зі слів ОСОБА_9 - ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_6 в квартирі не проживають. В одній із кімнат знаходились речі, за словами ОСОБА_9, ці речі належать йому. Звільнити квартиру ОСОБА_9 відмовився, оскільки його прізвище не зазначено у рішенні суду про виселення. Таким чином у зв'язку з тим, що рішення суду фактично виконано, виконавче провадження було закінчено.

Суд, заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доходить висновку що скарга підлягає задоволенню з огляду на таки підстави.

Так в судовому засіданні встановлено, 19.06.2014 року Павлоградським міськрайонним судом видано виконавчі листи по справі № 185/1746/13-ц про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_6 з її неповнолітньою доькою ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_3 без надання їм іншого жилого приміщення. (а.с. 25-27)

07.07.2014 року постановами державного виконавця ВП № 43950687, ВП № 43950640, ВП № 43950596 відкрито виконавче провадження по виконанню рішення Павлоградського міськрайонного суду про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_6 з її неповнолітньою донькою ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_3 без надання їм іншого жилого приміщення. (а.с. 28-30)

26.10.2018 року заступником начальника Павлоградського МРВ ДВС Кукаріною Н.О. при примусовому виконанні виконавчих листів № 185/1746/13-ц про виселення, складено акт яким встановлено, що двері в квартири АДРЕСА_4 відчинив ОСОБА_9, з його слів в квартирі проживає він з дітьми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Де проживають ОСОБА_8 він не знає. В одній із кімнат знаходились речі, зі слів ОСОБА_9 вказані речі належать йому. Звільнити квартиру він відмовився, оскільки в рішенні суду він не зазначений. Примусово виселити ОСОБА_9 з дітьми працівники поліції відмовилися, у зв'язку з тим, що вказані особи в рішенні суду про виселення не зазначені. (а.с. 31)

29.10.2018 року постановою заступника начальника відділу Кукаріною Н.О. виконавче провадження по виконанню виконавчих листів № 185/1746/13-ц від 19.06.2014 року про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_6 з її неповнолітньою донькою ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_3 без надання їм іншого жилого приміщення - закінчено на підставі п. 9 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме у зв'язку фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим листом. (а.с. 32-34)

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Статтями 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) ( далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Розділ VII ЗУ «Про виконавче провадження» регулює виконання рішень немайнового характеру, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

До таких рішень немайнового характеру відноситься рішення про виселення боржника.

Відповідно до п. 3, 5 ст. 66 Закону, примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній держаним виконавцем.

Як вбачається з акту складеного державним виконавцем 26.10.2018 року в квартирі АДРЕСА_5 в одній із кімнат знаходилися речі. Державний виконавець зазначила, що зі слів ОСОБА_9 вказані речі належать йому. Однак, як пояснив в судовому засіданні представник заявника, ОСОБА_4 знаходиться в спірній квартирі не вперше, був присутній при описі майна і він стверджував що це майно належить саме ОСОБА_8. Державний виконавець не перевірила чи дійсно це майно входить або не входить до акту опису майна, надала перевагу словам ОСОБА_9 та не описала майно і не передала його на відповідальне зберігання.

Крім того, відповідно до п. 8 ст. 66 Закону, про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами як брали участь у виконанні рішення про примусове виселення.

Акту про виконання рішення про виселення боржника державним виконавцем складено не було.

Приймаючи рішення по суті скарги суд звертає увагу на те, що більше чотирьох років рішення суду не було виконано, отже стягувач протягом цього часу позбавлений можливості володіти, розпоряджатися та користуватися своїм майном. На момент виконання рішення, як зазначає державний виконавець, зі слів ОСОБА_9 встановлено, що ОСОБА_8 в спірній квартирі не проживають. В той же час ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_8 приходить в квартиру щоб погратися з сестричками. З ОСОБА_2 в с. Межиріч вона не мешкає, тільки приїздить. Мати ОСОБА_8 - ОСОБА_6, яка є також матір'ю малолітніх ОСОБА_11, ОСОБА_10, і як пояснила ОСОБА_2 - живе «по подружкам». Державним виконавцем дані обставини, а саме де ж проживає неповнолітня ОСОБА_8, не встановлювались, було зафіксовано, що на момент примусового виселення боржників в квартирі не було, та на підставі слів ОСОБА_9 встановлений факт їх не проживання. Майно не описувалось, ключі від квартири стягувачу не передані, складений акт та винесені постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

Вказані обставини свідчать про передчасність винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження. Отже, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 259, 260, 261, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_4, заінтересовані особи : ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Павлоградський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на дії державного виконавця - задовольнити.

Визнати неправомірною постанову заступника начальника Павлоградського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кукаріної Наталії Олександрівни від 29.10.2018 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 185/1746/13-ц виданого 19.06.2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з її неповнолітньою дочкою ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого жилого приміщення.

Зобов'язати Павлоградський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів № 185/1746/13-ц виданих 19.06.2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з її неповнолітньою дочкою ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого жилого приміщення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С. Г. Юдіна