Рішення № 78586301, 17.12.2018, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/2471/18

Провадження № 2/440/1844/2018

17 грудня 2018 року м. Буськ Львівської області

Буський районний суд Львівської області

в складі головуючої-судді Шендрікової Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Волошин Х.С.

без участі сторін

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м.Буську без фіксації технічним засобом «Камертон» цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Балучинської сільської ради Буського району Львівської області, третя особа: Відділ у Буському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась до Буського районного суду Львівської області з позовною заявою до Балучинської сільської ради Буського району Львівської області, третя особа Відділ у Буському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу.

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати, ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входять житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на які належало померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю. Позивач є спадкоємцем всього майна за законом, але не може оформити своїх спадкових прав через відсутність у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно земельні ділянки та житловий будинок. Позивач фактично вступила у володіння спадщиною, оскільки проживала з померлою, вела спільне господарство і на далі продовжує користуватись та розпоряджається майном. Інших осіб, які б претендували на спадкове майно ні за законом, ні за заповітом немає. Просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері та встановити факт приналежності правовстановлюючого документу, а саме Державного акту на землю в якому не вірно зазначено прізвище матері, замість «ОСОБА_2» вказано «ОСОБА_2».

Позивачка в підготовче судове засідання не прибула, належно та вчасно була повідомлена про день, час, місце розгляду справи. До матеріалів справи додала заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити.

Представник відповідача Балучинської сільської ради Буського району Львівської області в підготовче судове засідання не з?'явився, належно та вчасно був повідомлений про день, час, місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, заперечень не має.

Третя особа Відділ у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в особі начальника Троць Л.В. в підготовче судове засідання не з'явився, належно та вчасно був повідомлений про день, час, місце розгляду справи, подали до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам чинного законодавства, інтересам сторін по справі, в свою чергу, не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 2) роз'яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на спадкове майно повинні розглядатися одночасно за правилами позовного провадження.

Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 08.05.2018 року підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4.

Свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 18 березня 1963 року підтверджено, що померла ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_6

З свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 26 лютого 1983 року убачається, що позивачка змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_2.

Заповідач, ОСОБА_4, 07.12.2005 року на випадок своєї смерті заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом буде мати право заповіла своїй дочці ОСОБА_2

В силу ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_4, що підтверджено належним доказом - заповітом і в силу ч. 1 ст. 1223 ЦК України є спадкоємцем за заповітом.

Судом встановлено, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 до даного спадкового майна не має.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що позивач має право спадкувати за заповітом після смерті своєї матері.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В підтвердження наявності спадкового майна, а саме житлового будинку в с. Русилів по вул. Сонячна № 30, Буського району Львівської області, в розпорядження суду надано технічний паспорт від 17.10.2018 року.

Також спадкове майно, що залишилось після смерті матері позивача, складається із земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: кормові угіддя 0,6738 га, рілля 0,8874 га та 0,7640 га, загальною площею 2,3252 га, право на які належало померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_4 виданого 17.03.2000 року № 4898 на підставі розпорядження Буської РДА від 16.03.2000 року № 136, після смерті матері , ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Оригінал державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_4 у позивачки відсутній.

Судом встановлено, що доказом належності земельних ділянок ОСОБА_4 є довідка від 19.09.2018 року № 31-13-0.20-2255/102-18, яка видана Відділом у Буському районі Головного управління Держгеокадастру Львівської області. З довідки убачається, що земельні ділянки розташовані на території Балучинської сільської ради Буського району Львівської області, цільове призначення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа земельних ділянок становить 0,6738 га, 0,8874 га та 0,7640 га.. Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_4 зареєстрований в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право власності на землю по Балучинській сільській раді під № 4898 від 17.03.2000 року, виданий на підставі розпорядження Буської райдержадміністрації від 16.03.2000 року №136 на ім'я «ОСОБА_4».

Суд приймає надані довідки позивачкою як належний письмовий доказ.

В силу ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З матеріалів справи встановлено, що спадкодавець за життя не здійснив державної реєстрації права. Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з помилкою в правовстановлюючому документі, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування за заповітом.

В силу ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, що мають юридичне значення.

З копій свідоцтва про смерть, копії свідоцтва про народження позивача, копій ряду інших документів наданих позивачем, вбачається, що прізвище померлої зазначаються як «ОСОБА_2» а не « ОСОБА_2». Суд приходить до висновку, що різниця у написанні, є наслідком неуважності з боку осіб, які заповнювали та видавали документи.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 1 Протоколу 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено: кожна фізична або юридична особа має право володіти мирно своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд переконаний, що є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Таким чином визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує, права свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 14, 57-60, 174, 197, 208, 209, 212-215, 218, 293 ЦПК України, суд -

ухвалив :

Позов задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, належить Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_4 від 17.03.2000 року на земельні ділянки площею 0,6738 га, 0,8874 га та 0,7640 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом, що розташовані на території Балучинської ради Буського району Львівської області зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4898;

Визнати право власності в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_2 після смерті матері, ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, в цілому на житловий будинок з господарським будівлями та спорудами в селі Русилів по вул. Сонячна, 30, Буського району Львівської області та на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,6738 га., 0,8874 га. та 0,7640 га., які розташовані на території Балучинської сільської ради Буського району Львівської області, право на які належало померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_4, виданого 17.03.2000 року за № 4898 на підставі розпорядження Буської РДА від 16.03.2000 року № 136.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області (пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17.12.2018р.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Балучинська сільська рад Буського району Львівської області, адреса: 80565, с. Балучин, Буського району Львівської області.

Третя особа: Відділ у Буському районі головного управління Держгеокадастру у Львівській області, адреса: 80500, м.Буськ, вул. Львівська № 2, Львівської області.

Суддя: Г. О. Шендрікова