Рішення № 78585941, 13.12.2018, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13 грудня 2018 року Справа № 926/1635/18

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Ковальчук Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 926/1635/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ,

до Управління праці та соціального захисту населення Глибоцької районної державної адміністрації, м. Глибока Чернівецької області,

про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за 2017 рік, у сумі 69400,47 грн.,

за участю представників:

Позивача - Бабій Г.Я., дов. № 2776 від 12.12.2017 р.

Відповідача - Кінащук С.В., дов. № 33-ОД від 22.06.2018 р.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", м. Київ, звернулося з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Глибоцької районної державної адміністрації, м. Глибока Чернівецької області, про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за 2017 рік, у сумі 69400,47 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем, як розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, покладеного на нього законодавством України обов'язку з відшкодування пільг з оплати телекомунікаційних послуг, які надавав позивач пільговим категоріям населення у 2017 році.

Ухвалою від 17.10.2018 р. позовну заяву залишено без руху, позивачеві встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 дня з дня отримання цієї ухвали. Указані в згаданій ухвалі недоліки позивач усунув листом від 25.10.2018 р. № 10-16/42 з додатками (а.с. 87-100).

Ухвалою від 25.10.2018 р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 20.11.2018 р. за участю представників сторін, відповідача зобов'язано протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали надати відзив на позовну заяву і докази на його підтвердження, заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, якщо такі заперечення наявні.

12.11.2018 р. від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив (вих. 08.11.2018 № 2188/01-47, а.с. 101-104).

У відзиві відповідач вказав, що не визнає вимоги позивача частково з тих причин, що протягом 2017 року Управління вело розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з послуг зв'язку, за формою 2-пільга та здійснило оплату заборгованості перед ПАТ "Укртелеком" за 2017 рік у березні, липні та жовтні 2018 року на загальну суму 32691,94 грн., з урахуванням чого борг перед позивачем складає 38407,86 грн., а не 69400,47 грн. Зазначив відповідач у відзиві також, що заборгованість виникла не з його вини, а в зв'язку з відсутністю в районному бюджеті коштів на покриття витрат на надання пільг з телекомунікаційних послуг та не вирішенням питання про співфінансування цих витрат з сільськими (селищними) радами і об'єднаними територіальними громадами району, з урахуванням чого просив у позові відмовити.

15.11.2018 р. через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій ПАТ "Укртелеком" вказало, що здійснені відповідачем платежі на загальну суму 32691,94 грн. у рахунок компенсації послуг зв'язку, наданих пільговій категорії громадян за березень 2018 р., липень 2018 року та жовтень 2018 року, тобто за 2017 рік заборгованість цим платежами не погашалася (а.с. 116-118).

Представник позивача в судовому засіданні 20.11.2018 р. позовні вимоги підтримав, пояснив, що АТ "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги, у тому числі споживачам Глибоцького району Чернівецької області, які мають установлені законодавством пільги з оплати цих послуг, відшкодування вартості яких має здійснюватися відповідачем за рахунок субвенції з державного бюджету. Проте відшкодування витрати на надання цих послуг за 2017 рік відповідач не здійснював, а сплачені в 2018 році кошти не можуть бути віднесені на погашення заборгованості за 2017 рік, оскільки мають певне цільове призначення, просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.11.2018 р. проти існування заборгованості перед позивачем не заперечував, однак доводив, що вона є меншою, аніж заявлено до стягнення, у зв'язку з тим, що в 2018 році відповідач провів часткові платежі, які позивачем зараховано в зменшення боргу за 2017 рік.

У судовому засіданні 20.11.2018 р. оголошувалася перерва до 11-00 год. 13.12.2018 р.

13.12.2018 р. позивач через канцелярію суду подав для долучення до матеріалів справи лист Управління праці та соціального захисту населення Глибоцької РДА від 23.11.2018 р. про зарахування платежів в зменшення заборгованості за 2017 рік.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.12.2018 р. подав для долучення до матеріалів справи розподіл видатків районного бюджету з даним про виділені асигнування на надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку.

У судовому засіданні 13.12.2018 р. представники сторін пояснили, що здійснені відповідачем у 2018 році платежі за надані пільги з послуг зв'язку зараховані в погашення заборгованості за 2017 рік з визначенням остаточної суми боргу згідно з листом ПАТ "Укртелеком" від 09.11.2018 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Чернівецької філії ПАТ "Укртелеком" надано протягом січня-грудня 2017 року телекомунікаційні послуги на суму 69400,47 грн. на пільгових умовах споживачам Глибоцького району Чернівецької області, які мають пільги з їх оплати згідно Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус ветеранів військової служби і органів внутрішніх справ та їх соціальний захист", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про жертви нацистських переслідувань".

Факт надання послуг позивачем та фактичне одержання їх споживачами, які користуються такими пільгами, підтверджується розрахунком видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, у період січень - грудень 2017 року (Форма №2-пільга) громадянам Глибоцького району Чернівецької області на суму 69400,47 грн., а саме: за січень 2017 року - 6718,02 грн., за лютий 2017 року - 6302,90 грн., за березень 2017 року - 6035,00 грн., за квітень 2017 року - 5949,02 грн., за травень 2017 року - 5925,05 грн., за червень 2017 року - 5437,78 грн., за липень 2017 року - 5667,82 грн., за серпень 2017 року - 5332,34 грн., за вересень - 5783,25 грн., за жовтень - 5545,66 грн., за листопад - 5159,07 грн., за грудень - 5544,56 грн. Зазначені розрахунки позивач щомісячно надсилав відповідачеві, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 19, 23-83).

Листом № 10/16-11 від 22 березня 2018 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування витрат, пов'язаних із наданням населенню пільг по користуванню телекомунікаційними послугами на суму 69400,47 грн. (а.с. 20-22).

Заперечуючи проти позову в частині боргу, відповідач вказує, що в рахунок погашення боргу за 2017 рік Управлінням соцзахисту населення сплачено ПАТ "Укртелеком" у 2018 році кошти в сумі 32691,94 грн., незважаючи на те, що в платіжних дорученнях указано призначення платежів на компенсацію витрат за надані пільги з послуг зв'язку за березень, липень та жовтень 2018 року, оскільки при надходженні бюджетних коштів управління не могло погашати більш пізню заборгованість, якщо є борг за попередні періоди.

Дослідивши надані на підтвердження вказаних доводів відповідача платіжні доручення, суд встановив, що відповідачем сплачено позивачеві кошти в сумі 32691,94 грн. наступним чином:

1) платіжним дорученням № 385 від 29.03.2018 р. на суму 19262,94 грн. з призначенням платежу "компенсація послуг зв'язку наданих пільговій категорії громадян за березень 2018 р. ПКМУ № 117 від 29.01.2003р." (а.с. 107);

2) платіжним дорученням № 948 від 27.07.2018 р. на суму 1429,00 грн. з призначенням платежу "компенсація послуг зв'язку наданих пільговій категорії громадян липень 2018 р. ПКМУ № 117 від 29.01.2003р." (а.с. 108);

3) платіжним дорученням № 1300 від 17.10.2018 р. на суму 12000,00 грн. з призначенням платежу "компенсація послуг зв'язку наданих пільговій категорії громадян за жовтень 2018 р. ПКМУ № 117 від 29.01.2003р." (а.с. 109).

Одержання цих коштів позивач не заперечує.

У матеріалах справи наявні листи ПАТ "Укртелеком" до Управління праці та соціального захисту населення Глибоцького району, з яких вбачається, що зазначені вище платежі позивач зарахував у рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення району за 2017 рік.

Так, у листі № 08/ від 08.10.2018 р. "Щодо звітності за 09/2018 та погашення заборгованості за 2017 р." позивач просить, зокрема, оплатити заборгованість за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії громадян за 2017 рік у сумі 50407,86 грн. (а.с. 110).

Також у листі № 08/527 від 09.11.2018 р. "Щодо звітності за 10/2018 та погашення заборгованості за 2017 р." ПАТ "Укртелеком" просить Управління праці та соціального захисту населення Глибоцького району оплатити заборгованість за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії громадян за 2017 рік у сумі 38407,86 грн. (а.с. 118).

Сторони не зазначали і подали доказів, що окрім вище вказаних трьох платежів відповідач проводив інші оплати в рахунок компенсації витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення впродовж 2017-2018 років.

З наведеного суд робить висновок, що зі сплаченої відповідачем суми 32691,94 грн. 30992,61 грн. позивач зарахував у погашення заборгованості з компенсації витрат на надання послуг зв'язку за 2017 рік (69400,47 грн. - 38407,86 грн. = 30992,61 грн.).

Указаний висновок суду підтверджується поясненнями, наданими представниками сторін у судовому засіданні 13.12.2018 р., та листом Управління праці та соціального захисту населення Глибоцької райдержадміністрації № 2296/01-47 від 23.11.2018 р. про зарахування здійснених у березні, липні і жовтні 2018 року платежів у рахунок зменшення заборгованості за 2017 рік (а.с. 125).

Вирішуючи спір, суд застосовує наступне законодавство України.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

У пункті 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 року (далі - Правила), визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що пільги щодо оплати послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Так, відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів (п. 204 ч. 1 ст. 91 БК).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256), яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Зокрема, пунктом 2 постанови визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг, наданих громадянам Глибоцького району Чернівецької області, є Управління соціального захисту населення Глибоцької районної державної адміністрації, а тому на підставі зазначених норм Закону і Бюджетного кодексу, положень Постанови та Порядку № 256 відшкодування понесених позивачем витрат внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян має здійснюватися відповідачем за рахунок державної субвенції.

Згідно частини 1 пункту 8 Порядку № 256, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 Порядку).

Згідно з пунктом 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 року, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

На виконання вищезазначених вимог позивач щомісячно у письмовій та електронній формі направляв відповідачу розрахунки видатків за формою "2-пільга", акти звіряння розрахунків за формою "3-пільга", які останнім не підписувались та не повертались (а.с. 66-84).

При цьому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 року "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" Управління соціального захисту населення Глибоцької районної державної адміністрації є не лише розпорядником бюджетних коштів, а й органом, що контролює відомості, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічні положення містяться в статті 193 ГК України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 599 ЦК України та статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства

Законами України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус ветеранів військової служби і органів внутрішніх справ та їх соціальний захист", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про жертви нацистських переслідувань" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги) визначеним у цих законам категоріям споживачів.

Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Управління соціального захисту населення Глибоцької районної державної адміністрації, яке є розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг населення Глибоцького району Чернівецької області, зобов'язане було здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем, внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, які проживають на вищезазначеній території, за рахунок державних субвенцій.

Відповідно до частини першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Зі змісту статті 617 ЦК України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "ОСОБА_1 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 року зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 913/230/17, від 13.02.2018 року у справі № 927/345/17, від 14.02.2018 року у справі № 921/177/17-г/14, від 20.03.2018 року у справі № 921/7/17-г/17, від 23.03.2018 року у справі № 904/6252/17.

За таких обставин Управління праці та соціального захисту населення Глибоцької районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, у тому числі об'єднаних територіальних громад, які ухилилися від вирішення питання про співфінансування витрат на надання послуг зв'язку пільговим категоріям громадянам цих ОТГ.

Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України. Здійснення вказаних видатків з районних бюджетів передбачено також статтею 89 Бюджетного кодексу України.

У листі від 30.06.2011 року № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, зокрема, що деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього.

Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону має ці витрати позивачу відшкодувати за рахунок бюджетних коштів.

Вирішуючи, яку ж суму боргу винен позивачеві відповідач, суд виходить з встановлених фактичних обставин, які засвідчують сплату відповідачем у 2018 році коштів у розмірі 32691,94 грн. на відшкодування витрат з надання послуг зв'язку та зарахування позивачем цих коштів у розмірі 30992,61 грн. у рахунок погашення заборгованості за 2017 рік, незважаючи на вказане в платіжних дорученнях № 385 від 29.03.2018 р., № 948 від 27.07.2018 р. та № 1300 від 17.10.2018 р. призначення платежу.

Цивільне законодавство не містить заборони кредитору зарахувати в рахунок погашення більш ранньої заборгованості платежі з оплати зобов'язання, яке виникло пізніше, якщо проти цього не заперечує боржник.

Так, зі змісту листів ПАТ "Укртелеком" № 08/ від 08.10.2018 р. та № 08/527 від 09.11.2018 р. випливає, що позивач зарахував сплачені відповідачем у 2018 році кошти у сумі 30992,61 грн. у погашення заборгованості з відшкодування витрат на надання послуг зв'язку пільговим категоріям громадян у 2017 році. Проти вказаного зарахування відповідач не заперечував, навпроти, звернувся до позивача з листом № 2296/01-47 від 23.11.2018 р. про здійснення такого зарахування.

Судом враховуються приписи статей 74, 76, 77 ГПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень.

Судом встановлено, що частина боргу в розмірі 18992,61 грн., яка сплачена відповідачем згідно платіжних доручень № 385 від 29.03.2018 р. та № 948 від 27.07.2018 р., зарахована позивачем у зменшення заборгованості за 2017 рік ще до звернення з позовом до господарського суду (лист ПАТ "Укртелеком" № 08/ від 08.10.2018 р., а.с. 110). Отже, у частині цих вимог права позивача не були порушені, тому в частині вимог про стягнення 18992,61 грн. у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю (69400,47 грн. - 38407,86 грн. - 12000,00 грн. = 18992,61 грн.).

Враховуючи, що кошти в сумі 12000,00 грн. були сплачені відповідачем платіжним дорученням № 1300 від 17.10.2018 р. після звернення позивача з позовом до господарського суду (16.10.2018 р.) і зараховані ним згідно з листом № 08/527 від 09.11.2018 р. у погашення боргу за 2017 рік, у частині вимог про стягнення 12000,00 грн. на день вирішення справи судом предмет спору між сторонами відсутній. Отже, в цій частині вимог провадження у справі належить закрити відповідно до норми пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Виходячи з викладеного, суд резюмує, що позов підлягає частковому задоволенню у частині вимог про стягнення боргу в розмірі 38407,86 грн. (69400,47 грн. - 18992,61 грн. - 12000,00 грн. = 38407,86 грн.).

У відповідності до вимог статті 129 ГПК України судовий збір належить розподілити пропорційно між сторонами: у тій частині, що припадає на відмовлені позовні вимоги, судовий збір належить віднести на позивача (482,26 грн.), у частині задоволених вимог та щодо яких провадження у справі закривається в зв'язку з відсутністю предмета спору - на відповідача (1279,74 грн.), оскільки спір виник унаслідок його неправильних дій (розрахунок суду на а.с. 128).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 20, ч.ч. 1, 9 ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Глибоцької районної державної адміністрації (60400, Чернівецька область, смт. Глибока, вул. Привокзальна, 6, код ЄДРПОУ 03196268) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, Бульвар Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) 38407,86 грн. відшкодування витрат за надані на пільгових умовах телекомунікаційні послуги за 2017 рік та 1279,74 грн. судового збору.

3. У частині вимог про стягнення 18992,61 грн. у позові відмовити.

4. У частині вимог про стягнення 12000,00 грн. провадження у справі закрити.

Порядок апеляційного оскарження рішення

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

У судовому засіданні 13.12.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 17 грудня 2018 року.

Суддя Т.І. Ковальчук