Рішення № 78585786, 13.12.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2018 Справа № 917/1350/18

За позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідент. код 20077720

до Державного підприємства "Підприємство Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№69)", 39600, м.Кременчук, проїзд Зональний, 1, ідент. код 08680661

про стягнення 3558,57 грн.

Суддя Іванко Лідія Андріївна

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін:

від позивача: не викликались

від відповідача: не викликались

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Державного підприємства "Підприємство Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№69)" 3143,63 грн. пені, 414,94 грн. - 3% річних згідно договору купівлі-продажу природного газу №1842/14-БО-24 від 11.12.13р.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги несвоєчасною оплатою зі сторони відповідача отриманого природного газу.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.11.2018 року позовну заяву ПАТ «НАК «Нафтогаз України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

При цьому, вказаною ухвалою суду, зокрема, відповідачу Державному підприємству "Підприємство Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№69)" було встановлено строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст.165 ГПК України протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ПІК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними в ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, встановив:

Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Позивач) та ДП «ПКВКУДПУ в Полтавській області (№ 69)» (далі - Відповідач) 11.12.13 року укладено договір № 1842/14-БО-24 купівлі - продажу природного газу (далі - Договір, копія додається).

На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 343 563,92 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу (а.с. 35-42).

Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Відповідач здійснював оплату за переданий газ несвоєчасно, з пропущенням строку вказаного в договорі, а тому позивач нарахував пеню в сумі 3143,63 грн. за період з 15.02.2014 по 04.02.2015 р. та 414,94 грн. 3 % річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.525 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами ч.2 ст.193 ЦК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання відповідачем п.6.1 Договору він сплачує позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

За приписами п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74, 76, 77, 78, 79 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування; достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обгрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не подано заяву щодо застосування пропуску строку позовної давності, суд приймає рішення про задоволення позову про стягнення 3143,63 грн. пені та 414,94 грн. - 3% річних.

Судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю. .

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Кременчуцької виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області (№69)" (39600, м.Кременчук, проїзд Зональний, 1, ідент. код 086806610) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідент. код 20077720) 3143,63 грн. - пені; 414,94 грн. - 3% річних; 1762,00 грн. - судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому ст.242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Іванко Л.А.