Постанова № 78585758, 12.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/3341/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк Г.О.

за участі позивача та представника ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року по справі № 1640/3341/18 (головуючий І інстанції: Алексєєва Н.Ю.) за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України в якому просив:

- визнати неправомірною бездіяльність правоохоронного органу в особі Національної поліції, яка полягає у протиправному утриманні належного ОСОБА_1 майна, а саме: автомобіля "КІА Carnival" 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який був поставлений на штрафмайданчик Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 видане Кременчуцьким МРЕВ; ключів до автомобілю НОМЕР_2; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1, видане Кременчуцьким МРЕВ в 1980 році;

- зобов'язати повернути належні ОСОБА_1: автомобіль "КІА Carnival" 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 видане Кременчуцьким МРЕВ; ключ до автомобілю НОМЕР_2; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1, видане Кременчуцьким МРЕВ в 1980 році.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 2-3).

Позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийнятого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт наголошує на тому, що зазначений спір підлягає розгляду за правилами адміністративної юрисдикції.

В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Надіслав відзив на скаргу, в якій вказують на законності ухвали суду.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до листа ГУ НП в Київській області від 05.02.2018 №Д159/109/24/80-18 повідомлено ОСОБА_1 про те, що питання про статус, належність та повернення речових доказів, яким був визнаний автомобіль "КІА Carnival", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вирішується судом, рішення якого оформлюється або окремою ухвалою суду або відомості про речовий доказ зазначаються у вироку суду.

Листом Прокуратури Київської області від 30.07.2018 №04/2/6-753вих.18 рекомендовано позивачу звернутися до СУ ГУ НП в Київській області, оскільки СУ ГУ НП в Київській області винесено постанову про визнання речовим доказом та приєднання речового доказу до кримінального провадження. Одночасно зазначеним вище листом роз'яснено, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого Давиденко Ю.В. має право оскаржити слідчому судді в порядку, передбаченому ст. ст. 303, 306 КПК України.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції висновувався на тому, що спір виникли не з приводу реалізації суб'єктом, зазначеним у позові, управлінських функції як суб'єктом владних повноважень, а з правовідносин, які склались при організації його структурними підрозділами діяльності в рамках КПК України.

Надаючи юридичну оцінку спірному питанню, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом другим ч.2 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Як вбачається з підстав звернення з позовом до суду, предметом позовних вимог є повернення належного позивачу автомобіля "КІА Carnival" 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який був поставлений на штрафмайданчик Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 видане Кременчуцьким МРЕВ; ключів до автомобілю НОМЕР_2; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1. Зазначенні предмети були тимчасово вилучені правоохоронними органами в межах порушеного кримінальне провадження №12015110070000715 по факту скоєного дорожньо-транспортної пригоди та знаходились на зберіганні до прийняття судового рішення.

Згодом, вироком Баришівського районного суду Київської області від 01.06.2017 ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання - іспитовим строком 2 роки, з виконанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21.09.2017 ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році". Однак, після набрання законної сили судовими рішеннями, на неодноразові звернення позивача до органів Національної поліції, які утримують належний ОСОБА_1 автомобіль та документи, про їх повернення, отримано невмотивовані відмови.

Отже, предметом захисту права позивача, є належне вирішення питання щодо повернення йому речей, які є об'єктами в межах кримінального провадження, статус яких може бути як речові докази, так і об'єкт, що підлягає вилученню у випадку застосування відповідного покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами (посвідчення водія).

Кримінальне судочинство згідно зі рішенням Конституційного Суду України від 23.05.2001 № 6-рп/2001 - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З огляду на спеціальний статус наведених речей в межах кримінального провадження, вилучених за правилами КПК України, які позивач вимагає повернення після вироку суду, що набуло законної сили, то не виключена процесуальна можливість вирішення цих питань з їх повернення, з урахуванням положень ст.ст..100, 537, 539 КПК України в порядку кримінального судочинства. Тобто, положеннями кримінально-процесуального законодавства визначений порядок вирішення судом питань, пов'язаних із виконанням вироку.

Суд адміністративної юрисдикції позбавлений процесуально-правової можливості вирішувати питання щодо речових доказів, або інших предметів чи речей, що підлягали вилученню, в тому числі встановлювати приналежність того чи іншого предмету до такого статусу речей за правилами кримінального судочинства.

Оскільки спір виник не з приводу реалізації суб'єктом, зазначеним у позові, управлінських функції як суб'єктом владних повноважень, а з правовідносин, які склались при організації його структурними підрозділами діяльності в рамках КПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду, що спірні правовідносини необхідно вирішувати в порядку кримінального, а не адміністративного судочинства.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спірного питання.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та постанови ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року по справі № 1640/3341/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів - з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі складена 17 грудня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.М. ЯковенкоСудді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.І. Старосуд