Рішення № 78585556, 17.12.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року справа № 2340/4519/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті для обрахунку розміру пенсії довідок при призначенні пенсії позивачеві;

- зобов'язати відповідача призначити пенсію позивачеві та прийняти для обрахунку розміру пенсії довідок.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено йому у врахуванні сум заробітної плати при обчисленні пенсії згідно з наданими позивачем довідками.

Ухвалою суду від 15.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

30 листопада 2018 року відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на їх необґрунтованість та зазначає, що документи надані позивачем, видані ЛНР, та не можуть розцінюватися в якості документів, які згідно законодавства України мають юридичну силу та можуть створювати правові наслідки та бути належними доказами для обчислення розміру пенсії позивача із врахуванням сум заробітної плати, яка була виплачена позивачеві у період його роботи у Стахановському вагонобудівельному заводі.

Розгляд справи по суті відповідно до ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 07.06.2018 № НОМЕР_1.

У період з 20.09.1984 по 12.03.1998 позивач працював на Стахановському вагонобудівельному заводі, пізніше реорганізованому у ВАТ "Стахановський вагонобудівельний завод", з 19.11.2012 ПАТ "Стахановський вагонобудівельний завод", який розташований в Луганській області.

У липні позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах та надав довідки від 23.08.2018 № 501 ТА № 502 про розмір заробітної плати позивача під час роботи на підприємстві "Стахановський вагонобудівельний завод" у період з вересня 1984 року по грудень 1989 року включно, та з січня 1990 року по листопад 1994 року, включно.

Згідно з рішенням № 232730000207 позивачу з 13.08.2018 призначено пенсію за віком у сумі 1 435 грн 00 коп., щомісячно, без урахування сум заробітної плати згідно з наданими позивачем довідками.

У вересні позивач звернувся із заявою з проханням роз'яснити чому відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивача не враховано відомості, що містяться у наданих ним довідках.

Листом від 18.09.2018 № 284/П-10 позивачу повідомлено, що надані ним довідки є недійсними, оскільки видані підприємством, яке знаходиться на тимчасово не підконтрольній українській владі території.

Вважаючи, такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.

У силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законами України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058), Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788).

Статтями 4 та 5 Закону №1058 визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 64 Закону №1058 Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Питання подання документів для призначення (перерахунку) пенсій регулюються Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846. В Розділі II вказаного Порядку вказані Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.

При цьому, п.4.2. ч.4 Порядку №22-1 закріплено право органу, що призначає пенсію: 1) перевіряти правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряти зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряти копії відповідних документів, фіксувати й засвідчувати виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Аналіз наведених вище норм дає підстави стверджувати, що зазначені вище заходи можуть проводитися Виконавчою дирекцією Пенсійного фонду та її територіальними органами у випадку, коли є обґрунтовані сумніви, оскільки проведення таких не є імперативним обов'язком перевіряючого органу.

Так, відповідно до пп.3 п.2.1 частини II Порядку №22-1 до заяв про призначення пенсії за віком за бажанням пенсіонера може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 1 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам).

Як встановлено судом, позивачем надано довідку про заробітну плату у Стахановському вагонобудівельному заводі за період з вересня 1984 року по грудень 1989 року та довідку про заробітну плату у ВАТ "Стахановський вагонобудівельний завод" за період з січня 1990 року по листопад 1994 року, яку відповідач при призначенні пенсії не врахував, оскільки провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам не можливо. Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ "Стахановський вагонобудівельний завод" знаходиться за адресою: 94013, Луганська область, м. Стаханов, вул. Леніна, 67.

У даних правовідносинах суд враховує, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відносяться населені пункти Антрацитівського району. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 (Офіційний вісник України, 2014р., №81, ст.2296), пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. При цьому, усі документи, видані на непідконтрольній Україні території, починаючи з 01.12.2014, вважаються недійсними. А отже, усі свідоцтва, довідки та інші документи, видані органами "ЛНР", на території України вважаються недійсними та не мають юридичної сили. Якщо особа стала на облік як внутрішньо переміщена особа (далі - ВПО), то вона звертається у відповідну структуру за місцем реєстрації ВПО.

Також, загальновідомою є та обставина, що усі органи, організації, установи державної форми власності, в тому числі і органи Пенсійного фонду України, були евакуйовані з території проведення АТО ще наприкінці 2014 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 на підконтрольну Українській державі територію і продовжили свою роботу за місцем евакуації. При цьому, "ДНР" та "ЛНР" є терористичними організаціями і не визнаються Україною як державні утворення. Відповідно, органи державної влади України, включно із Пенсійним фондом України, не мають права здійснювати листування, робити запити та будь-яким іншим способом взаємодіяти із представниками самопроголошених "республік", а тому Пенсійний фонд України не має правової підстави для використання наданої представниками так званих "ДНР" та "ЛНР" інформації. Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" визначено порядок регулювання правочинів та реалізації прав суб'єктів, названих Законів, з урахуванням необхідних змін на тимчасово окуповані території України у Донецькій та Луганській областях. Так, ч.1 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При цьому згідно ч.2 ст.9 цього Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Відповідно ч.3 ст.9 зазначеного Закону також передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Тобто, документи, видані державними органами та органами місцевого самоврядування "Луганської народної республіки", згідно законодавства України є недійсним та не можуть створювати правових наслідків.

Проте відповідачем не доведено, в даному випадку, що надані довідки неналежним чином оформлені або містять будь-які розбіжності, внаслідок чого може виникати необхідність перевірки обґрунтованості її видачі. Протилежне відповідачем також не доведено, як і не доведена необхідність проведення перевірки.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

На підставі наведеного, суд зазначає, що подана позивачем довідка з ПАТ "Стахановський вагонобудівельний завод", та на якому раніше він працював, є належними документами, передбаченими п.2.10 Порядку, та іх неврахування попри відсутність доказів їх належності та відповідності, не дає підстави відповідачу не враховувати зазначені в ній дані.

З урахуванням наведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України. Судовий збір належить компенсувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (18005, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у прийнятті для обрахунку розміру пенсії при призначенні пенсії ОСОБА_1 довідок від 23.08.2018 № 501 та № 502.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області врахувати для обрахунку пенсії ОСОБА_1 довідки від 23.08.2018 № 501 та № 502 та перерахувати призначену пенсію з 13.08.2018.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький