Рішення № 78584985, 04.12.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 р. Справа № 1840/3581/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника відповідача - Ковальова М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу містобудування та архітектури Охтирської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовною заявою до відділу містобудування та архітектури Охтирської міської ради (далі - відповідач, відділ містобудування та архітектури Охтирської МР), в якій просив:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні будівельного паспорту на забудову земельної ділянки АДРЕСА_1;

2) зобов'язати відповідача видати ОСОБА_2 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0.1000га, кадастровий номер - НОМЕР_2.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач протиправно, всупереч нормам ч.3 ст.18, ч.2 ст.24, ч.5 ст.25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, відмовив у наданні паспорту на забудову земельної ділянки, якою він володіє на праві власності. Такі протиправні дії відповідача порушують його конституційні права, передбачені ч.1 ст.41 Конституції України щодо користування, володіння та розпорядження своєю власністю.

Ухвалою суду від 24.09.2018 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

12.10.2018 до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву з письмовими доказами на обґрунтування своєї позиції (а.с.26-37), відповідно до якого з посиланням на норми Земельного кодексу України, Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 № 105, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з того, що згідно з ч.1 ст. 27 Закону України Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорту здійснюється на його підставі. При цьому, рішеннями Охтирської міської ради від 28.08.2014 №1192-МР та від 10.07.2007 №325-МР затверджено план зонування території міста Охтирка та генеральний план міста Охтирка, відповідно до яких земельна ділянка позивача знаходиться в рекреаційній зоні активного відпочинку та озеленених територій загального користування, де не передбачено будівництво нових житлових будинків.

Ухвалою суду від 06.11.2018 було ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 21.11.2018 (а.с.43).

В судовому засіданні 21.11.2018 було оголошено перерву до 04.12.2018, однак, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.46), позивач в судове засідання не з'явився.

Враховуючи приписи ч.1,п.1 ч.3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважав можливим судове засідання проводити у відсутності позивача.

Позивач в судовому засіданні 21.11.2018 позовні вимоги з підстав, викладених у позові підтримував та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи та додаткові пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

З пояснень позивача, а також договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.04.2018 вбачається, що 28.12.2004 Охтирською міською радою Сумської області ОСОБА_4 було видано Державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку за АДРЕСА_1, площею 0,1000га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.7).

10.07.2007 Охтирською міською радою було прийнято рішення від №325-МР «Про затвердження проектної документації «Генеральний план м.Охтирки Сумської області», яким було затверджено генеральний план міста Охтирка (а.с.32,40).

Рішенням Охтирської міської ради від 28.08.2014 №1192-МР «Про затвердження містобудівної документації» затверджено план зонування території міста Охтирка (а.с.31,41).

Відповідно до затвердженої схеми зонування території плану зонування території міста, спірна земельна ділянка була включена до рекреаційної зони активного відпочинку та озеленених територій загального користування (а.с.15-16,33,35).

На підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2018 позивач придбав у фізичної особи ОСОБА_4 вказану земельну ділянку площею 0.1000га, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1. Відповідно до умов договору п.1.3, 1.5, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд; категорія земель - землі житлової і громадської забудови; кадастровий номер - НОМЕР_2. Земельна ділянка відчужувалась без зміни її цільового призначення. Вказані обставини вбачаються з договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.04.2018, посвідченого приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Ковальчук В.М. (а.с.7).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2018, індексний номер витягу 121727557, власником земельної ділянки площею 0,1000га з кадастровим номером НОМЕР_2 за адресою - АДРЕСА_1, є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) згідно договору купівлі-продажу від 24.04.2018 (а.с.7), за своїм цільовим призначенням відноситься до земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.8).

Реалізуючи права власника земельної ділянки та з метою забудови земельної ділянки, позивач 04.05.2018 звертався до відповідача із заявою про видачу будівельного паспорта, до якої було додано повний пакет документів, передбачений п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 (а.с.29).

Але відповідач 08.05.2018 листом №14-09/380 (а.с.10) відмовив у видачі будівельного паспорту з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто, спірна земельна ділянка згідно з планом зонування території міста, затвердженим рішенням Охтирської міської ради від 28.08.2014 №1192-МР знаходиться в проектній зоні зелених насаджень загального користування. Крім того, відповідно до схеми інженерної підготовки території земельна ділянка знаходиться в зоні захисту від підтоплення. Генеральним планом, затвердженим рішенням Охтирської міської ради від 10.07.2007 №325-МР та планом зонування не передбачено будівництва нових житлових будинків в рекреаційній зоні активного відпочинку та озеленених територій загального користування.

17.05.2018 позивач звернувся до виконавчого комітету Охтирської міської ради щодо цільового призначення спірної земельної ділянки, на що отримав відповідь відповідача, скерованому звернення ОСОБА_2, в якій відділ містобудування та архітектури Охтирської МР повідомив, що відповідь від 08.05.2018 була надана на підставі норм чинного законодавства (а.с.11-12).

02.07.2018 відділ містобудування та архітектури Охтирської МР листом за №14-09/551 на чергове звернення ОСОБА_2 повідомив, що невідповідність намірів забудови плану зонування території є прямою підставою для повернення документів забудовнику (а.с.13-14).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.ст.13, 14, 22, 41 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Таким чином, Конституція України, як найвищий акт з нормами прямої дії, однозначно вказує на не припустимість допущення порушень, негативного впливу на законну реалізацію особою свого права такої власності, непорушність права, та забезпечення з боку держави відповідного захисту.

Крім того, ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі і споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 27 Закону №3038-VI, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно вимог п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (далі - Порядок №103), видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови; проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

У відповідності до п. 2.4 Порядку №103, пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 Порядку; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно з частиною 5 статті 25 Закону №3038-VI передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Частиною 2 ст. 24 Закону №3038-VI передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється (ч. 4 ст. 24 вищевказаного закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,1000га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2018 (а.с.7).

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що цільове призначення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за ініціативою позивача чи попереднього власника міською радою змінено не було.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Охтирської міської ради від 10.07.2007 №325-МР «Про затвердження проектної документації «Генеральний план м.Охтирки Сумської області», яким було затверджено генеральний план міста Охтирка (а.с.32,40) та рішенням Охтирської міської ради від 28.08.2014 №1192-МР «Про затвердження містобудівної документації» затверджено план зонування території міста Охтирка (а.с.31,41), відповідно до яких земельна ділянка, належна позивачеві, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2), віднесена до зони Р-2 - рекреаційній зоні активного відпочинку та озеленених територій загального користування, зони зелених насаджень загального користування (а.с.33,35).

В той же час, судом встановлено, що згідно п. 1.3 договору від 24.04.2018 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №121727557 від 24.04.2018, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Категорія земель: землі житлової та громадської забудови (а.с.7,8).

Більше того, суд звертає увагу на те, що згідно п. 1.4 вказаного договору, зазначена земельна ділянка була передана у власність попередньому власнику ОСОБА_4, ще в 2004 році, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 28.12.2004, тобто за 2 роки до ухвалення 10.07.2007 Охтирською міською рішення від №325-МР «Про затвердження проектної документації «Генеральний план м.Охтирки Сумської області» та майже за 10 років до прийняття рішення Охтирською міською радою від 28.08.2014 №1192-МР «Про затвердження містобудівної документації» (а.с.31,32,7). Тобто, статус земельної ділянки, яку позивач придбав у власність, було встановлено ще у 2004 році, до затвердження зазначеного плану зонування території, та цим планом не може бути змінено цільове призначення земельної ділянки у відповідності до ч. 4 ст. 24 Закону №3038-VI. Зокрема, віднесення за наведеними відповідачем рішеннями Охтирської міської ради від 2007 та 2014 років, земельної ділянки, яка набута позивачем у власність, до рекреаційної зони активного відпочинку та озеленених територій загального користування, зони зелених насаджень загального користування, на переконання суду, не спростовує суті права позивача на належну реалізацію ним можливості особисто здійснити забудову на своїй земельній ділянці, на власний розсуд, яка за своїм цільовим призначенням відноситься саме до земель для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за категорією відноситься до земель житлової та громадської забудови.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин, позивач реалізовує своє право на земельну ділянку саме в межах її цільового призначення, та у спосіб, що встановлений законодавством, а тому посилання відповідача на лист товариства з обмеженою відповідальністю «Водоторгприлад» від 30.05.2018 №249 (а.с.36) та на як на підставу відмови у наданні будівельного паспорту ОСОБА_2 невідповідності намірів забудови земельної ділянки плану зонування території (зонінгу) м. Охтирка є безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вказує на те, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів правомірності спірної відмови. При цьому судом встановлено, що відповідач всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України повернув ОСОБА_2 пакет документів для видачі будівельного паспорту з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки цільове призначення земельної ділянки згідно поданому позивачем пакету документів встановлено для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарчих будівель. Відмовляючи у видачі будівельного паспорту, відповідач незаконно обмежив позивачу реалізацію його права на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення, що передбачено ст. 375 Цивільного кодексу України, порушуючи його Конституційні права.

Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач відмовляючи позивачу у наданні будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, листом №14-09/380 від 08.05.2018, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законами України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та, з урахуванням ст. 9 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України вважає необхідним визнати протиправною відмову відповідача у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки АДРЕСА_1, викладеної у листі від 08.05.2018 №14-09/380 та зобов'язати відділ містобудування та архітектури Охтирської МР видати ОСОБА_2 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0.1000га, кадастровий номер - НОМЕР_2.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги у такий спосіб, суд враховує, що згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на вищезазначене, а також порушення відповідачем у спірних правовідносинах вимог чинного законодавства, суд вважає, що зобов'язання відповідача видати ОСОБА_2 будівельний паспорт на забудову спірної земельної ділянки, буде належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до відділу містобудування та архітектури Охтирської міської ради (42700, Сумська область, м.Охтирка, вул.Чкалова, буд.27А, код ЄДРПОУ 04058002) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову відділу містобудування та архітектури Охтирської міської ради у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки АДРЕСА_1, викладеної у листі від 08.05.2018 №14-09/380.

Зобов'язати відділ містобудування та архітектури Охтирської міської ради видати ОСОБА_2 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0.1000га, кадастровий номер - НОМЕР_2.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст судового рішення складено 10.12.2018.

Суддя І.Г. Шевченко