Рішення № 78584917, 14.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 440/4012/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі - позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області /далі - відповідач, Кременчуцьке ОУПФУ Полтавської області/ про визнання неправомірними дій щодо припинення виплати пенсії по інвалідності за період з 01 травня 2018 року по 31 липня 2018 року у розмірі 9092,77 грн та зобов'язання здійснити виплату пенсії по інвалідності за період з 01 травня 2018 року по 31 липня 2018 року у сумі 9092,77 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що вона з 04 листопада 2014 року знаходиться на обліку та отримує пенсію в Кременчуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області. Однак, у період з 01 травня 2018 року по 31 липня 2018 року Кременчуцьким ОУПФУ Полтавської області виплату пенсії припинено. З такими діями органу пенсійного фонду не згодна, оскільки виплата пенсії припинена всупереч положенням статей 24, 46 Конституції України, статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" /а.с.5-8/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що з листопада 2014 року позивач перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності як внутрішньо переміщена особа. У період з 01 травня 2018 року по 31 липня 2018 року виплату пенсії позивачу припинено на підставі постанови Кабінету Міністрів України №365 від 08 червня 2016 року "Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" до з'ясування фактичного місця проживання/перебування особи. Виплату пенсії позивачу поновлено з 01 травня 2018 року після отримання листа Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань антитерористичної операції Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №05-4735 від 08 червня 2018 року, яким підтверджено фактичне місце перебування позивача за адресою реєстрації. Виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01 травня 2018 року по 31 липня 2018 року буде здійснено у порядку, визначеному пунктом 16 постанови Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. З 01 серпня 2018 року позивачу нараховується та виплачується пенсія відповідно до законодавства у встановлені строки /а.с. 44-45/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до пенсійного посвідчення НОМЕР_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності /а.с. 15/.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кременчуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами /а.с.54-55, 71, 73/.

ОСОБА_1 звернулась до Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області із запитом на отримання публічної інформації від 31 липня 2018 року (вх.№2/14-09 від 01 серпня 2018 року) щодо припинення виплати пенсії з 01 травня 2018 року /а.с.50-51/.

Листом Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області №2/14-09 від 06 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено, що рішення про припинення їй виплати Кременчуцьким ОУПФУ Полтавської області не приймалось. Виплата пенсії припинена Управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01 травня 2018 року "до з'ясування" /а.с.52/.

Також ОСОБА_1 звернулась до Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області із заявою від 31 липня 2018 року (вх.№254/Р-14 від 01 серпня 2018 року), в якій просила негайно поновити виплату їй пенсії та обґрунтувати підстави такого припинення/призупинення виплати пенсії /а.с. 46-48/.

Листом Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області №254/Р-14 від 07 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами перевірки її фактичного місця проживання/перебування підтверджено її фактичне місця проживання за адресою реєстрації та 14 червня 2018 року сформовано розпорядження про поновлення виплати пенсії з 01 травня 2018 року /а.с.49/.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №РЕ-8379293/1357 від 14 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено, що виплату пенсії припинено з 01 травня 2018 року на підставі списків, наданих Держприкордонслужбою. У зв'язку з надходженням інформації Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань антитерористичної операції Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №05-4735 від 08 червня 2018 року виплату пенсії поновлено з 01 травня 2018 року з розрахунку 1779,13 грн. У зв'язку зі зміною групи інвалідності з 01 червня 2018 року розмір пенсії становить 3654,94 грн. Виплата нарахованої пенсії за період з 01 травня 2018 року по 31 липня 2018 року та доплата за квітень 2018 року в загальній сумі 9092,73 грн буде здійснюватися на умовах окремого порядку /а.с.37-38/.

Відповідно до довідки Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області №5928 від 04 грудня 2018 року про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2014 року по 30 листопада 2018 року сума нарахованої та невиплаченої ОСОБА_1 пенсії складає 9092,77 грн, з них: за квітень 2018 року - 3,74 грн, травень 2018 року - 1779,13 грн, червень 2018 року - 3654,94 грн, липень 2018 року - 3654,94 грн, серпень 2018 року - 0,01 грн, вересень 2018 року -0,01 грн, жовтень 2018 року - 0,01 грн /а.с. 54/.

Не погодившись з діями відповідача щодо припинення виплати пенсії та невиплати нарахованої пенсії у сумі 9092,77 грн, позивач звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України /пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України/.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно зі статтею 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Приписами частини першої статті 49 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону /частина друга статті 49 Закону № 1058-IV/.

Суд зауважує, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав, не визначених цією нормою, лише у випадках, передбачених законом.

Припинення виплати пенсії повинно оформлюватися відповідним рішенням територіального органу Пенсійного фонду, проте у даному випадку таке рішення не приймалось, що свідчить про недотримання відповідачем встановленого частиною першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядку вирішення цього питання.

Незважаючи на відсутність передбаченого законом рішення, відповідачем були вчинені дії щодо припинення виплати вже призначеної пенсії.

При цьому підставою для вчинення дій щодо припинення виплати пенсії позивачу у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №РЕ-8379293/1357 від 14 серпня 2018 року зазначено положення підпункту 5 пункту 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року.

Надаючи правову оцінку наведеній підставі припинення виплати пенсії, суд зазначає наступне.

Пунктом 12 вказаного Порядку визначено, що соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: 1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат; 4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Комісія не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення щодо припинення соціальної виплати надсилає копію такого рішення органам, що здійснюють соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення /пункт 13 Порядку/.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення та орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії припиняє соціальні виплати з місяця, що настає за тим, у якому прийнято відповідне рішення, а у випадках, передбачених підпунктом 3 пункту 4 та підпунктом 4 пункту 12 цього Порядку, - з дня припинення виплати ПАТ "Державний ощадний банк України" або з дня скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи / пункт 14 Порядку/.

Доказів на підтвердження отримання інформації від Держприкордонслужби стосовно позивача суду не надано.

Окрім того, суд зауважує, що виплата пенсії може бути припинена лише у випадках, передбачених законом, а не підзаконним актом.

Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" № 365 від 08 червня 2016 року є підзаконним нормативно-правовим актом і не може встановлювати підстави припинення виплати пенсії.

За таких обставин встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування та отримання інформації від Держприкордонслужби не є передбаченими законом підставами для припинення виплати пенсії.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні /пункт 25/, прийнятому у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейський суд з прав людини вказав, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала статтю 14 Конвенції у поєднанні зі статті 1 Першого протоколу.

У рішенні /пункт 25/, прийнятому у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тож, припиняючи виплату позивачу пенсії за відсутності передбачених законом підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії, тоді як право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Викладені вище висновки відповідають правовій позиції, яку висловив Верховий Суд у рішенні від 03 травня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18, яке набрало законної сили 04 вересня 2018 року (номер в ЄДРСР 73869341).

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання відповідача на те, що виплату пенсії ОСОБА_1 буде здійснено у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 335 від 25 квітня 2018 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365", суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 335 від 25 квітня 2018 року внесено зміни до Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування № 365 від 08 червня 2016 року, та пункти 16 і 18 доповнено реченням такого змісту: "Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.".

Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та від 02 березня 1999 року № 2-рп-99 висловив позицію, згідно з якою Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

Водночас за змістом конституційних норм Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності за період з 01 травня 2018 року по 31 липня 2018 року.

Крім того, судовим розглядом встановлено та відповідачем не заперечується, що за період з 01 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року ОСОБА_1 нараховано, але не виплачено пенсію по інвалідності у сумі 9092,77 грн, з них: за квітень 2018 року - 3,74 грн, травень 2018 року - 1779,13 грн, червень 2018 року - 3654,94 грн, липень 2018 року - 3654,94 грн, серпень 2018 року - 0,01 грн, вересень 2018 року - 0,01 грн та за жовтень 2018 року - 0,01 грн /а.с.54/.

Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити виплату нарахованої та невиплаченої пенсії по інвалідності ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року у сумі 9092,77 грн.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України відсутні, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи та витрат по сплаті судового збору не поніс.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, буд. 9, м.Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, буд. 9, м.Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період з 01 травня 2018 року по 31 липня 2018 року.

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, буд. 9, м.Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) нараховану пенсію по інвалідності за період з 01 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року у сумі 9092,77 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.І. Слободянюк