Постанова № 78584781, 17.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 1840/3028/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Кравченко Є.Д.) від 24.09.2018р. (повний текст рішення складено 24.09.2018 р.) по справі № 1840/3028/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради, Виконавчого комітету Конотопської міської ради

про визнання незаконним та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради, Виконавчого комітету Конотопської міської ради, в якій просив:

- визнати незаконним та скасувати повідомлення Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про відмову позивачу в праві отримання пільги учаснику війни відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 30 червня 2018 року;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради підтвердити наявність у позивача пільг учасника війни відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 30 червня 2018 року;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради надати позивачу всі без виключення пільги учасника війни у повному обсязі, відповідно до от. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 30 червня 2018 року.

- зобов'язати Виконавчий комітет Конотопської міської ради виділити кошти на відшкодування позивачу 50% вартості придбання лікарських засобів за рецептами лікарів як інваліду 1 групи.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що має статус учасника війни у відповідності до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та є інвалідом І групи. Позивач має право на отримання пільг передбачених законами України, що надаються з урахуванням доходу, з 01 липня 2017 року до 30 червня 2018 року, відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого Постановою КМУ від 04.06.2015 № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї". Проте, з січня 2018 року у Комунальному закладі "Конотопська центральна районна лікарня ім.Академіка М.Давидова" позивачу почали відмовляти у безоплатному одержанні ліків за рецептами лікарів без будь-яких пояснень такої відмови. На запит позивача Виконавчий комітет Конотопської міської ради повідомив про відсутність права на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення та зубопротезування, посилаючись на лист Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради від 02.03.2018 № 09-04/759, у якому зазначено, що учасник війни ОСОБА_1, не має права на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення та зубопротезування тощо з урахуванням доходу відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 01 січня 2018 року у зв'язку з тим, що розмір доходу перевищує встановлену межу. На думку позивача, вказані дії відповідачів є незаконними та такими, що порушують вимоги п. 10, п. 11 Постанови КМУ від 04.06.2015 № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області про відмову позивачу в праві отримання пільг учаснику війни відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 30 червня 2018 року, викладене у повідомленнях про відсутність права на отримання пільг від 20.02.2018 № 09-04/640.

Зобов'язано Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області надати позивачу всі пільги учасника війни у повному обсязі, відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 30 червня 2018 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Управлінням соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року в частині визнання незаконним та скасування рішення управління від 20.02.2018 № 09-04/640 про відмову в праві на отримання пільг учасника війни до 30.06.2018 року та зобовязання управління надати позивачу всі пільги учасника війни у повному обсязі відповідно до статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 30.06.2018 року та закрити провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 №498 "Про внесення змін до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї", яка вступила в силу з 01.01.2018, пункт 12 Порядку доповнено абзацом такого змісту: "У разі зміни величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення самостійно визначає право пільговика, до сукупного доходу сім'ї якого входять лише пенсії та соціальна допомога і сім'я якого складається лише з непрацездатних осіб, на отримання пільг відповідно до пункту 9 цього Порядку без звернення пільговика". Величина доходу, яка дає право на податкову пільгу, була змінена з 01.01.2018, оскільки змінився розмір прожиткового мінімуму, та становить 2470грн. Згідно даних про доходи позивача, отриманих в січні 2018 року, середньомісячний сукупний дохід позивача перевищив величину, яка дає право на соціальну податкову пільгу, і тим самим позбавив позивача права на пільгу в 50% знижку на абонплату за користування телефоном та безплатне медичне обслуговування.

Крім того, відповідач зауважив, що відповідно до пункту 7 прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України пільги окремим категоріям громадян надаються шляхом запровадження соціальних карток та виключно із застосуванням Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. З особистої електронної картки позивача з Реєстру було роздруковано повідомлення про відсутність права на отримання пільг, яке корегуванню не підлягає (крім ПІБ), та надано позивачу. На підставі даних про доходи пільговиків, які мають право на пільги, управлінням робиться витяг з Реєстру, що направляється підприємствам та організаціям, які надають послуги, для надання пільг, передбачених законодавством (пункт 4 Положення). Ці витяги також не підлягають корегуванню, тобто внести дані про пільговика власноруч не можливо.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 498 "Про внесення змін до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї" Мінсоцполітики України були внесені відповідні зміни до Реєстру. Вказане, на думку відповідача, свідчить про відсутність встановлених законодавством підстав для призначення позивачу та членам його сім'ї 50-відсоткової знижки на абонплату за користування телефоном та медичне обслуговування.

Вважає, що Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради діяло в межах повноважень, наданих державою.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач має статус учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є інвалідом І групи, що підтверджується посвідченням серії В-ІV № 087325 (а.с. 14) та довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ №587738 (а.с. 8).

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради від 03.07.2017 року № 75, позивач має право на отримання пільг, передбачених законами України, що надаються з урахуванням доходу, з 01.07.2017 до 30.06.2018 відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 (а.с. 20).

20.02.2018 року Управлінням соціального захисту населення Конотопської міської ради складено та направлено позивачу повідомлення № 09-04/640 про те, що він не має права на отримання пільг з оплати послуг за користування телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів, не має права на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо, що надаються з урахуванням доходу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 01.01.2018 у зв'язку з тим, що розмір доходу перевищує встановлену межу (а.с. 31).

Позивач 26.02.2018 року звернувся до Конотопського міського голови із запитом, в якому зазначив, що з січня 2018 року у Комунальному закладі "Конотопська центральна районна лікарня ім.Академіка М. Давидова" йому почали відмовляти у безоплатному одержанні ліків за рецептами лікарів, а також у отриманні ліків за пільговою оплатою 50 % як інваліду І групи, та просив: упорядкувати роботу відповідних служб і установ та забезпечити право позивача на отримання ліків, надати позивачу інформацію щодо суми коштів на безоплатне (пільгове) забезпечення ліками, надати інформацію щодо кількості претендентів на отримання безоплатних (пільгових) ліків (а.с. 16).

Листом від 12.03.2018 № 01-26/С-0167 Виконавчий комітет Конотопської міської ради повідомив позивача, що згідно листа Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради від 02.03.2018 № 09-04/759 позивач не має права на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування.

Також, листом від 29.03.2018 № 01-27/С-0191 Виконавчий комітет Конотопської міської ради у відповідь на звернення позивача від 22.03.2018 № С-991/04-СОКЦ на "гарячу лінію" ДУ "Сумський обласний контактний центр" з питання надання роз'яснення щодо відповіді на звернення від 26.02.2018 № 0167-С/01-26 повідомив, що у зв'язку з незабезпеченням коштами на захищені статті видатків, не має можливості виділити кошти на відшкодування вартості медикаментів пільговій категорії населення в повному обсязі, крім дитячого населення в зв'язку з тим, що повноцінні сесії не проводяться з березня 2017 року, а станом на 02.04.2018 бюджет на 2018 рік взагалі не прийнято. Дофінансування можливе тільки після відновлення роботи депутатського корпусу. У разі виділення додаткових коштів з міського бюджету буде збільшене фінансування пільгових категорій населення (а.с. 17).

Не погодившись із правомірністю відмови в отриманні пільг учаснику війни відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання вищевказаних пільг як учасник війни протягом дванадцяти місяців з дня визначення такого права, тобто до 30 червня 2018 року. Посилання Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про те, що з 01.01.2018 дохід позивача змінився, тому відповідно до абз. 3 п. 12 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї затверджений постановою КМУ від 04.06.2015 року № 389 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 №498) управління може самостійно визначити відсутність у позивача права на пільги, є неправомірним, оскільки вказана норма законодавства не дає управлінню соціального захисту населення права скасовувати раніше призначені пільги та скорочувати термін, на який вони були призначені. В зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області надати позивачу всі пільги учасника війни у повному обсязі, відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 30 червня 2018 року.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до п. п. 1, 2, 18 ч. 1 ст. 14 вищенаведеного Закону, учасникам війни надаються такі пільги: безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів; безоплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів; абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Порядок користування послугами та оплати за встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 6 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затверджений постановою КМУ від 04.06.2015 року № 389.

Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства (пункт 1 Порядку).

Згідно з пунктом 3 Порядку, пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Проаналізувавши положення статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Порядку (зокрема, пункту 3), колегія суддів дійшла висновку про те, що єдиною підставою надання учасникам війни пільг, передбачених пунктами 1, 2 та 18 частини першої зазначено норми закону є умова, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не повинен перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

При цьому, наявність права на отримання таких пільг ветеранами війни для гарантії їх соціального захисту, законодавець не ставить в залежність із розміром середньомісячного доходу пільговика, а виходить із розміру середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу.

Вказані висновки узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.06.2018 року по справі №577/3817/16-а.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 9 Порядку, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення з урахуванням отриманої інформації, зазначеної у пунктах 6 - 8 цього Порядку, визначають не пізніше вересня 2015 р., у подальшому - протягом десяти днів з дня отримання такої інформації середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім'ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім'ї.

У разі коли середньомісячний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом дванадцяти місяців з місяця визначення відповідного права. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення подає щомісяця до 25 числа житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним (житловим) кооперативам, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, організаціям, що надають житлово-комунальні послуги, операторам (провайдерам) телекомунікацій, газо- та електропостачальникам, постачальникам твердого палива (далі - підприємства) списки пільговиків, які мають право на отримання пільг, надає в установленому порядку пільги готівкою для придбання твердого палива і скрапленого газу, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо), відповідно до законодавства (п. 10 Порядку).

Згідно із п. 11 Порядку, підприємства надають у встановленому порядку протягом дванадцяти місяців пільги пільговикам, зазначеним у списках. Після закінчення дванадцяти місяців структурний підрозділ з питань соціального захисту населення визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Під час судового розгляду встановлено, що у липні 2017 року Управлінням соціального захисту населення Конотопської міської ради обчислено середньомісячний дохід сім'ї позивача в розрахунку на одну особу, який не перевищував величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у зв'язку з чим відповідачем було визначено право позивача на отримання пільг, передбачених законами України, що надаються з урахуванням доходу, з 01.07.2017 до 30.06.2018 відповідно до Порядку, що підтверджується довідкою від 03.07.2017 №75 (а.с. 20).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання вищевказаних пільг як учасник війни протягом дванадцяти місяців з дня визначення такого права, тобто до 30 червня 2018 року.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 №498 "Про внесення змін до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї", яка вступила в силу з 01.01.2018, та якою внесено зміни до п. 12 Порядку.

Так, згідно п.12 Порядку (із змінами та доповненнями згідно постанови КМУ від 12.07.2017 №498) визначено, що у разі коли середньомісячний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за житловою субсидією.

У разі зменшення доходу сім'ї пільговик має право звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для визначення права на отримання пільг з місяця звернення.

У разі зміни величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення самостійно визначає право пільговика, до сукупного доходу сім'ї якого входять лише пенсії та соціальна допомога і сім'я якого складається лише з непрацездатних осіб, на отримання пільг відповідно до пункту 9 цього Порядку без звернення пільговика.

Колегія суддів зазначає, що абзац 3 пункту 12 Порядку наділяє структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повноваженнями самостійно визначати право на отримання пільг особою, яка до зміни величини доходу не мала права на пільги. Проте, вказана норма законодавства не дає управлінню соціального захисту населення права скасовувати раніше призначені пільги та скорочувати термін, на який вони були призначені раніше.

Положеннями пункту 14 Порядку визначено вичерпний перелік підстав припинення надання пільг, а саме:

- якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім'ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення;

- за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Доказів наявності визначених Порядком підстав для припинення надання пільг відповідачем надано не було.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області про відмову позивачу в праві отримання пільг учаснику війни відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 30 червня 2018 року, викладене у повідомленнях про відсутність права на отримання пільг від 20.02.2018 № 09-04/640 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника, як на підставу неможливості надання позивачу пільг, на те, що управління соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області не може внести зміни до програмного забезпечення, яке самостійно визначає право на пільги та їх вид, оскільки відсутність програмного забезпечення не може бути підставою для порушення прав та законних інтересів осіб, які мають право на пільги. Крім того, з Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року № 117 вбачається, що дані Реєстру підлягають коригуванню.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість припинення надання позивачу пільг.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст.77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Розкриваючи критерій ефективності способу захисту порушеного права платника, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що "спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення".

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов'язання Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради Сумської області надати позивачу всі пільги учасника війни у повному обсязі, відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 30 червня 2018 року.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності припинення надання позивачу пільг колегія суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2018р. по справі №1840/3028/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради, Виконавчого комітету Конотопської міської ради про визнання незаконним та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.П. Бенедик Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова Л.О. Донець