Рішення № 78584338, 11.12.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1373/18

РІШЕННЯ

іменем України

11 грудня 2018 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючого судді Коренюка В.П.,

при секретарі Подвисоцькій Т.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду №3 у м. Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: служба у справах дітей Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області; служба у справах дітей виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів з ОСОБА_3, в якому зазначила, що відповідачка є її ріднею сестрою, яка ІНФОРМАЦІЯ_3 народила доньку - ОСОБА_2. Батьком дитини зазначено ОСОБА_4, однак його записано зі слів матері та є вигаданою особою. Після народження дитини відповідачка, без реєстрації проживала по АДРЕСА_2 у свого батька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, але необхідних умов для проживання та виховання своєї малолітньої доньки не забезпечувала, харчувала дитину продуктами невідповідними для її вікової категорії, без попередження зникала та залишала дитину на свого батька на невизначений термін. 16 січня 2018 року позивачці зателефонувала мешканка села Новаки Коростенського району Житомирської області - ОСОБА_6 та повідомила, що ОСОБА_3 залишила дитину на свого батька і тривалий час не з'являється. Позивачка забрала дитину до себе додому, де дитина забезпечена всім необхідним і оточена гармонійною атмосферою. Відповідач життям малолітньої доньки не цікавиться, з дитиною не спілкується, не проявляє до неї батьківської турботи, хоча має таку можливість, її здоров'ям не цікавляться. Також не піклуються про фізичний і духовний розвиток доньки. ОСОБА_3 ухиляється від виховання дитини, свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками. Тому позивачка вимушена звернутись до суду з позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_2, встановлення опіки та стягнення аліментів.

Позивач в судове засідання не з'явилася, хоч про час та день слухання справи була повідомлена належним чином, однак надала суду заяву, в якій свої вимоги підтримала у повному обсязі, просила задоволити.

Відповідачка в судове засідання не з'явився, хоч про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представники третіх осіб - служби у справах дітей Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області та служби у справах дітей виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області в судове засідання не з'явились, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак надали заяви, в якій позовні вимоги підтримали та просили розглянути справу без їх участі.

Проаналізувавши матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є рідними сестрами, що стверджується копіями їх свідоцтв про народження (а.с.11-12).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17 травня 2017 року, виданого виконавчим комітетом Малозубівщинської сільської ради Коростенського району Житомирської області, ОСОБА_3 є матір'ю малолітнього ОСОБА_2, відомості про батька останньої зазначено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України зі слів матері, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № (а.с.70-71).

Позивачка, відповідно до висновку про стан здоров'я, що виданий комунальним закладом Коростенською центральною районною лікарнею, ОСОБА_1 до опікунства допускається (а.с.16).

Актом обстеження умов проживання від 19.03.2018 року стверджується те, що позивачка разом з дитиною - ОСОБА_2 мешкають за адресою: АДРЕСА_1, є необхідні меблі, одяг, чисто, тепло, дитина забезпечена необхідними речами для повноцінного розвитку. (а.с.23).

Згідно довідки серії НОМЕР_3, виданої Департаментом інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягалась, судимостей не має, у розшуку не перебуває (а.с.22).

Судом також встановлено, що відповідачка за місцем реєстрації та проживання характеризується негативно, веде аморальний спосіб життя (а.с.18-19).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області № 102-13/121 від 04.04.2018 року, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітнього дочки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.46).

Як вбачається із висновку № 102-13/129 від 11.04.2018 року орган опіки та піклування Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області є доцільним призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.45).

Нормами частин 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За нормами ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, а також протягом шести місяців не виявили відносно дитини батьківської опіки.

Відповідно до ч. 3 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Судом встановлено та ні ким не спростовано, що відповідачка ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов'язків з виховання малолітньої дочки, не забезпечує необхідного утримання та не бажає брати участь у її вихованні. Орган опіки та піклування Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, вважає доцільним позбавлення відповідачки батьківських прав. Тому суд, приймаючи до уваги встановлені сукупністю доказів обставини у ході повного, всебічного й об'єктивного їх з'ясування, характер ставлення відповідачки до дитини, усвідомлюючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов'язки, діючи в інтересах малолітньої дитини, вважає за необхідне позбавити відповідачку батьківських прав відносно її малолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вирішуючи питання про встановлення опіки над ОСОБА_2, у зв'язку з позбавленням останньої батьківського піклування та призначення опікуном позивачку ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" та ст.1 Закону України "Про охорону дитинства" дітьми, позбавленими батьківського піклування визнаються діти, зокрема, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав.

Частинами 1, 2 ст.243 Сімейного кодексу України та ч.1 ст.58 Цивільного кодексу України опіка встановлюється над дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно ч. 1 ст. 244 Сімейного кодексу України опікуном дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

А також, відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 63 Цивільного кодексу України опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з січня 2018 року займається вихованням ОСОБА_2, утримує, створює всі належні умови для нормального розвитку та виховання, піклується про стан здоров'я дитини, сприяє її інтелектуальному розвитку.

Окрім того, за висновком органу опіки та піклування та служби у справах дітей ОСОБА_1 може бути призначена опікуном та визнано доцільним призначити останню опікуном ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. Обставин, які б могли бути перешкодою в призначені позивачки опікуном дослідженими судом доказами встановлено не було.

Враховуючи зазначене, приймаючи до уваги, що судом вирішено питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, суд приходить до висновку, що встановлення опіки над дитиною, буде захистом її законних прав та інтересів передбачених законодавством, а тому вважає необхідним та доцільним встановити опіку над малолітньою ОСОБА_2 та призначити ОСОБА_1 опікуном останньої.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд виходить з наступного.

За змістом частин 2, 3 ст.166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Оскільки, відповідно до ч.1 ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі та за правилами ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст.183 Сімейного кодексу України, встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Крім того, частиною 1 ст.191 Сімейного кодексу України, передбачено, що аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав" одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

При визначенні розміру аліментів суд враховує положення ч.2 ст.182, ч.2 ст.183 Сімейного кодексу України, приймає до уваги майновий стан відповідачки, яка є працездатною особою, не має жодних перешкод для працевлаштування та отримання грошових коштів для утримання своїх малолітніх дітей, суд приходить до висновку про можливість стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання її малолітньої дочки ОСОБА_2 аліменти у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту подачі позову, а саме, з 28.03.2018 року, і до повноліття ОСОБА_2

Суд вважає необхідним роз'яснити ОСОБА_3, що у відповідності до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, вона має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.63, 150, 164, 166, 180-183, 191, 243, 244 Сімейного кодексу України, ст.ст.58, 60, 63 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", ст.1 Закону України "Про охорону дитинства", п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав", ст.ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, батьківських прав відносно малолітньої дочки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та призначити ОСОБА_1, опікуном ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 28 березня 2018 року і до повноліття дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду в 30-денний строк.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_2

Третя особа: служба у справах дітей Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, місце знаходження: 11500, Житомирська обл., м.Коростень, вул. Грушевського, 60/2, код ЄДРПОУ: 04053513.

Третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, місце знаходження: 11500, Житомирська обл., м.Коростень, вул. Грушевського, 22, код ЄДРПОУ: 35114862.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області В. П. Коренюк