Ухвала суду № 78583744, 05.12.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

05.12.2018 м. ХарківСправа № 922/1592/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Оганян Л.А., дов. № 01-26/5808 від 18.10.2018;

відповідача - Журід А.Г., дов. № 01.01-14/7656-17 від 29.12.2017;

третьої особи - Смірнова О.В., дов. №386 від 27.12.2017,

розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків, Третя особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд Державного майна України, м. Київ. до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 454386,73 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків (позивач), звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2018, укладеного між сторонами даного спору, в розмірі 454386,73 грн., яка складається з: спожитої електричної енергія (технологічні втрати (платні) в розмірі 355274,96 грн. (тарифна складова - 296062,47 грн., ПДВ 20% - 59212,49 грн.), пені в розмірі 55786,02 грн., 3% річних в розмірі 9564,15 грн., інфляційних витрат в розмірі 33761,60 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 09.07.2018 о 10:30 год. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд Державного майна України, м. Київ.

Ухвалою господарського суду від 23.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 14 вересня 2018 року.

Ухвалою господарського суду від 12.09.2018 призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Провадження у справі 922/1592/18 зупинено.

24.09.2018 матеріали справи № 922/2592/18 направлено до Харківського апеляційного господарського суду, у зв'язку з поданням АК "Харківобленерго" апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 12.09.2018.

22.11.2018 матеріали справи № 922/1592/18 повернуто до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2018 призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05 грудня 2018 року о 10:30 год.

04.12.2018 представником відповідача, через канцелярію суду, надано клопотання про призначення у справі комплексної судової електротехнічної та економічної експертизи (вх. № 33915). Обґрунтовуючи подане клопотання, заявник посилається на наступне. AT "Харківобленерго", обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення заборгованості, посилається на пред'явлені до сплати відповідачу рахунки за травень 2017 та червень 2017 і як наслідок, на юридичний факт виникнення у КП "Харківводоканал" зобов'язання з їх оплати. Натомість, визначення розміру платних втрат електричної енергії є ключовим етапом для достовірного встановлення остаточної вартості спожитої електроенергії за договором № 1.01 від 01.03.2008 укладеного між позивачем та відповідачем, та у зв'язку з цим правильного вирахування сум пені, інфляційних втрат і 3% річних пред'явлених до стягнення. Саме ця розрахована в односторонньому порядку позивачем величина, щомісячно додається до показників приладів обліку та пред'являється до сплати підприємству. Як вказує заявник, позивач ухиляється від надання первинних розрахункових документів та вихідних даних, задля перевірки обґрунтованості даних відносно розрахунків технологічних платних втрат електричної енергії у КП "Харківводоканал", в зв'язку з цим у підприємства відповідача відсутня можливість перевірити та достовірно встановити, яка саме кількість платних втрат належить до сплати відповідачу, тобто зробити контр-розрахунок. До позовної заяви також не були надані первинні розрахункові документи, з яких можливо було б встановити остаточну величину платних втрат електроенергії яка має бути стягнута з КП "Харківводоканал".

У судовому засіданні 05.12.2018 представник відповідача підтримав подане клопотання та просив суд його задовольнити.

Представники позивача та третьої особи у судовому засіданні 05.12.2018 проти задоволення поданого клопотання заперечували, зазначивши про його необґрунтованість та недоцільність.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію учасників судового розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з ч. 4 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 99 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з п.п.2 ч.2 ст.73 ГПК України ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.

Відповідно до ч.2 ст.98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Як роз'яснено у п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідно до п.5 наведеної вище постанови питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід, зокрема: максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності; за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта); визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб.

Зупинення провадження у справі це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Суд зазначає, що призначення судової експертизи - це процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим.

Отже, призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, та вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до частини 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (див. серед інших "Фридлендер проти Франції" [GC], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VI).

Позивач, звертаючись до суду, просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2018 в розмірі 454386,73 грн., яка складається з: спожитої електричної енергії (технологічні втрати (платні) в розмірі 355274,96 грн. (тарифна складова - 296062,47 грн., ПДВ 20% - 59212,49 грн.), пені в розмірі 55786,02 грн., 3% річних в розмірі 9564,15 грн., інфляційних витрат в розмірі 33761,60 грн., посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати у відповідності до положень п.5 додатку №2 «Порядок розрахунків» до договору обсягу поставленої електричної енергії виконав не своєчасно та не у повному обсязі.

Як зазначив позивач, розрахунок втрат електричної енергії в електричних мережах КП "Харківводоканал" за спірний період виконувався ним, як постачальником електричної енергії, за регульованим тарифом на закріпленій території у відповідності до умов договору з урахуванням норм Правил та Методичних рекомендацій, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.06.2013 № 399, а також на підставі даних, визначених саме відповідачем у звітах щодо обсягів споживання ним електричної енергії за цей період.

Відповідач посилався на те, що вказана величина розраховується позивачем в односторонньому порядку з використанням даних щодо споживання електричної енергії іншими споживачами, а також з використанням численних коефіцієнтів, Методик (зокрема "Методики по визначенню втрат електричної енергії у трансформаторах і лініях електропередач" від 18.02.1998, Методичних рекомендацій визначення технологічних втрат електричної енергії у трансформаторах і лініях електропередач від 21.06.2013 №399), в зв'язку з чим, відповідач позбавлений можливості зробити будь-який розрахунок або перевірочний розрахунок, і дослідити та оцінити зазначені обставини справи неможливо без проведення експертного дослідження та застосування спеціальних знань у галузі електротехніки та економіки, з огляду на що відповідачем були подані до суду клопотання та запропоновані питання, які необхідно поставити перед судовими експертами для вирішення справи.

Суд вважає за необхідне наголосити, що заявником в клопотанні не було обґрунтовано та жодним чином вмотивовано для з'ясування яких саме обставин, які входять до предмету доказування в межах даної справи, з урахуванням предмету спору, потрібно призначення даної експертизи, а також не обґрунтовано, в чому полягає потреба у спеціальних знаннях та які саме наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Враховуючи викладене, клопотання представника відповідача про призначення у справі судової експертизи, є таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 73, 74, 98-100, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі № 922/1592/18 судової експертизи (вх. № 33915 від 04.12.2018) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 07.12.2018.

Суддя Р.М. Аюповасправа № 922/1592/18