Рішення № 78583660, 12.12.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.12.2018

Справа № 320/6066/18

Провадження № 2а/320/153/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Прозорової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №2 Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта Прокопчук Івана Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія НК №838315 від 08.07.2018р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського СРПП №2 Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта Прокопчук Івана Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія НК №838315 від 08.07.2018р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 08.07.2018р. поліцейським СРПП №2 Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом Прокопчуком І.І. була винесена постанова серії НК №838315 про накладення адміністративного стягнення, якою його визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00грн. Оскаржувану постанову ним отримано 19.07.2018р. Він зазначає, що 08.07.2018р. о 21 год. 20 хв. в смт. Кирилівка, вул. Кірова, керуючи автомобілем Шкода Октавія, номерний знак НОМЕР_1, під час руху він нібито користувався мобільним телефоном тримаючи його у руці чим порушив пункт 2.9 «д» ПДР. Проте, зазначену постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності вважає незаконною, оскільки вказаного правопорушення він не вчиняв, а постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства. 08 липня 2018 року близько 21 години 20 хвилин він рухався на своєму автомобілі та був зупинений відповідачем. Зі слів відповідача причиною зупинки стало те, що він нібито рухався занадто повільно та розмовляв по мобільному телефону. На вказаний аргумент він надав поліцейському свої заперечення та пояснив, що рухався повільно оскільки шукав поворот на базу відпочинку «Прибій», при цьому по мобільному телефону, тим більш тримаючи його в руці, він не розмовляв. При цьому відповідач надав заповнену постанову про накладення адміністративного стягнення та запропонував розписатися в ній за отримання копії. На що він зауважив, що дії відповідача в даному випадку є незаконними та попросив надати докази його правопорушення. Однак його вимоги були проігноровані, жодних доказів надано не було, з матеріалами справи про адміністративне правопорушення він ознайомлений не був. Також жодних прав відповідач йому як особі, що притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог ст.268 КУпАП не роз'яснював. Отже постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, є незаконною, а тому підлягає скасуванню. Постанова складалася поліцейським без врахування його зауважень, пояснень та конкретної дорожньої обстановки. Доказів правопорушення не надано, свідків не опитано, тобто факт порушення оснований на припущеннях, що є порушенням закону. Таким чином, в його діях не вбачається ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме порушення п. 2.9 «д» ПДР України. Тому він просить суд адміністративний позов задовольнити повністю та постанову серії НК №838315 від 08.07.2018р., складену поліцейським СРПП № 2 Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом Прокопчуком Іваном Івановичем про накладення адміністративного стягнення в розмірі 425 грн. на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, та надав пояснення, згідно яких 08.07.2018 року близько 21 години 20 хвилин він рухався на своєму автомобілі Шкода Октавія в смт. Кирилівка по вул. Кірова та був зупинений відповідачем. Причиною зупинки стало те, що він нібито рухався занадто повільно та розмовляв по мобільному телефону. Він пояснив, що рухався повільно оскільки шукав поворот на базу відпочинку «Прибій», при цьому по мобільному телефону він не розмовляв, а просто тримав його в правій руці. Його автомобіль оснащений системою AUX і він завжди в автомобілі розмовляє по телефону за допомогою вказаної системи.

В судовому засіданні відповідач Прокопчук І.І. суду пояснив, що з даною позовною заявою він повністю не згоден, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню судом, оскільки 08.07.2018 року на маршруті патрулювання в смт. Кирилівка було візуально виявлено транспортний засіб Шкода Октавія д.н. НОМЕР_1. Зупинивши транспортний засіб, за кермом якого знаходився Позивач, була наголошена причина зупинення, а саме те, що водій порушив вимоги п. 2.9«д» ПДР, а саме під час руху користувався мобільним телефоном тримаючи його у руці. Враховуючи вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відносно нього була винесена постанова у справі про таке правопорушення. З огляду на викладене вважає, що оскаржувана позивачем постанова винесена правомірно, на законних підставах та є такою, що скасуванню не підлягає.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, безсторонньо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ; своєчасно, тобто протягом розумного строку, тощо.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.2,3 ст. 242 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст.248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Згідно ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використанні як докази у справі.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні, 08.07.2018 року поліцейським СРПП №2 Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом Прокопчук І.І. було винесено постанову серії НК №838315 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП., та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. на користь держави (а.с.7).

Згідно ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту… Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру .

Підставою для складання вказаної постанови, як вбачається з матеріалів справи, вказано ті обставини, що позивач 08.07.2018 року об 21-20 годин керуючи автомобілем Шкода Октавія д.н. НОМЕР_1 в смт. Кирилівка по вул. Кірова під час руху користувався мобільним телефоном тримаючи його у руці, чим порушив п. 2.9«д» ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленим цим Кодексом.

Щодо посилань позивача на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, суд виходить з наступного.

Як вбачається з вимог ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з вимогами ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п.2.9 «д» ПДР України, водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Відповідно до вимог ч.2 ст.122 КУпАП, адміністративна відповідальність настає у разі користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Враховуючи вищевикладене, позивачем не було надано доказів того, що його автомобіль обладнано технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук, крім того в судовому засіданні позивач не заперечував, та під час надання пояснень підтвердив, що він їхав на автомобілі тримаючи мобільний телефон у правій руці.

Таким чином, доводи позивача щодо відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, суд вважає необґрунтованими, так як він не надав жодних доказів неправомірності винесення постанови, та вважає, що постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, винесена правомірно в частині притягнення до адміністративної відповідальності за порушення п.2.9«д» ПДР.

Згідно з п.4 ч.1 ст.293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Відповідно до ст.22 КпАП України, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

На підставі викладеного, судом встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не враховувалися обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, як того вимагають положення ст. 33 КУпАП.

Таким чином, враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, та те, що скоєне ОСОБА_1 правопорушення не потягло за собою настання будь-яких негативних наслідків, правопорушення вчинене неумисно, суд вважає можливим звільнити позивача від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, задовольнивши частково позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 241, 244, 257, 246, 288, 289, 371 КАС України, ст.ст. 22, 33, 126, 251-297 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №2 Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта Прокопчук Івана Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія НК №838315 від 08.07.2018р.- задовольнити частково.

Змінити постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК №838315 від 08.07.2018 року, винесену поліцейським СРПП №2 Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом Прокопчук Іваном Івановичем, звільнити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.н., мешкає: АДРЕСА_1, від адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень, обмежившись усним зауваженням.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко