Рішення № 78583475, 17.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 р. № 520/9735/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_2 до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Харківського приміського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Харківської області у здійсненні ОСОБА_2 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року з урахуванням стажу роботи, враховуючи навчання на денній формі юридичного закладу та суми матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 90% заробітної плати;

- скасувати повністю Розпорядження Харківського приміського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Харківської області від 15.08.2018 року про перерахунок ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018 року;

- зобов'язати Харківське приміське об'єднане Управління пенсійного фонду України Харківської області здійснити ОСОБА_2, судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% заробітної плати з 01 січня 2018 року, дати, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди працюючим суддям, з включенням стажу роботи з врахуванням навчання на денній формі юридичного закладу, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 32626 гривень 37 коп., на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №03-56/73 від 31.07.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з Харківського приміського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Харківської області на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань понесені судові витрати - сплачений судовий збір в сумі 1409 грн. 60 коп.;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання в місячний строк з дня отримання постанови подати звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказала на протиправність відмови Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 року з урахуванням стажу роботи враховуючи навчання на денній формі юридичного закладу та матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 90 % заробітної плати, оскільки відповідно до чинного законодавства матеріальна допомога на оздоровлення належить до компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці, а половина строку навчання за денною формою у вищих навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів зараховується до стажу трудової діяльності.

Ухвалою суду від 13.11.2018 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.75).

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву (а.с.133-135), в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що оскільки Закон України від 15.05.2018 № 2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності 21.07.2018 р., перерахунок щомісячного грошового утримання позивачу за результатами розгляду заяви було проведено з 01.08.2018 р., але без включення до розрахунку матеріальної допомоги. Рішення мотивовано тим, що нормами ст.133 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", згідно якої суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, матеріальна допомога на оздоровлення не передбачена. У зв'язку з вищевикладеним, відповідач вважає, що підстави для врахування її у заробіток для обчислення щомісячного довічного грошового утримання відсутні.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши доводи позовної заяви, відзиву на позов та відповіді на відзив по суті, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що згідно постанови Верховної Ради України №1515-VІІІ від 08.09.2016 року ОСОБА_2 була звільнена з посади судді Апеляційного суду Харківської області у зв'язку з поданням заяви про відставку та наказом голови Апеляційного суду Харківської області №04-03/80-ос від 19.09.2016 року відрахована зі штату суду.

З 23.09.2016 року позивач перебуває на обліку в Харківському приміському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує довічне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з врахуванням матеріальної допомоги та стажу роботи, враховуючи навчання у юридичному закладі. Вказані обставини не заперечуються сторонами та окрім іншого встановлені у постанові Харківського районного суду Харківської області від 03.08.2017 по справі 635/3244/17 (а.с. 31-40).

У зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму та зміною посадового окладу працюючих суддів, позивачем отримана довідка №03-56/73 від 31.07.2018 року Апеляційним судом Харківської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на січень 2018 року (а.с.85).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру заробітної плати, вказаної у довідці Апеляційним судом Харківської області №03-56/73 від 31.07.2018 року, з 01 січня 2018 року (а.с.86).

Листом Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №5452-02-01/44 від 28.09.2018 р. позивача повідомлено про прийняття рішення від 15.08.2018 про перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018 р., але без врахування в розрахунок заробітної плати матеріальної допомоги та стажу роботи з врахуванням навчання на денній формі юридичного закладу. Відмова відповідача вмотивована тим, що матеріальна допомога не передбачена ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-УІ від 07.07.2010, а тому підстави для врахування її в заробіток дія обчислення щомісячного довічного грошового утримання відсутні (а.с. 87).

Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи питання застосування до спірних правовідносин норм матеріального права та надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Щодо позовних вимог позивача в частині включення періоду навчання позивача у вищому навчальному закладі до розрахунку стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, слід зазначити наступне.

У відповідності до п. 25 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 02.06.2016 р. "Про судоустрій і статус суддів", який набрав чинності 30.09.2016 року, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Згідно ч. 1 ст. 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VII (в редакцій чинній на час виходу позивача у відставку), суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 142 вказаного Закону, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Статтею 137 Закону України № 1402-VII, визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 березня 1993 року позивач почала працювати суддею Гайсинського районного суду Вінницької області.

На той час діяв Закон України від 15.12.1992 р. № 2862-XII "Про статус суддів" (далі - Закон України № 2862-XII), положення ст. 43 якого передбачали, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді. До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до абз. 2 пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 545, до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Зазначена позиція висловлена у роз'ясненні Конституційного Суду України у Рішенні №8-рп/2005.

Згідно з Указами Президента України № 584/95 від 10.07.1995 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" та № 1061/2002 від 25.11.2002 року "Про внесення змін до Указу Президента України від 10.07.1995 року № 584", до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку і навчання у вищих юридичних навчальних закладах період проходження строкової військової служби.

У відповідності до абз. 4 п. 34 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VII, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Тобто, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності вказаного Закону України №1402-VII було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу.

Таким чином, суд доходить висновку, що Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області відмовляючи у включенні половини періоду навчання у вищому навчальному закладі до стажу, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2, діяло не на підставі та не в спосіб, що визначені законодавством України.

Щодо доводів обґрунтування позовних вимог про включення в розрахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці суми матеріальної допомоги на оздоровлення, слід зазначити наступне.

Статтею 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції, чинній на момент призначення позивачеві довічного грошового утримання) визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до статті 133 вказаного Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічні правові норми закріплені у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності 30 вересня 2016 року і діяв на час звернення позивачки до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного їй довічного грошового утримання.

Спеціальними нормами закону, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Суд вважає, що посилання позивача на пункт 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, згідно яких матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до складу суддівської винагороди є безпідставним, оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Закон України "Про судоустрій і статус суддів", визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Отже, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 27 лютого в справі № 738/1343/17, від 20 березня 2018 року в справі № 749/951/17, від 20 березня 2018 року в справі № 736/964/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що відповідачем перерахунок щомісячного грошового утримання позивачу за результатами розгляду її заяви було проведено з 01.08.2018 р., а не з 01.01.2018 р.

Правомірність такого перерахунку відповідач обґрунтовує тим, що оскільки Закон України від 15.05.2018 № 2415- VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності 21.07.2018, перерахунок щомісячного грошового утримання позивачці слід здійснювати з 01.08.2018.

Суд зазначає, що 21 липня 2018 року опубліковано Закон України від 15 травня 2018 року №2415-VIII "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Цим законом внесено зміни до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема в абзаці другому пункту 3 розділу ІІ слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Отже, дію цього Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме: починаючи з 01 січня 2017 року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762 гривні.

З огляду на зазначене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 гривні, а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем свавільно витлумачено норми Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" та протиправно відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, призначеного ОСОБА_2, на підставі довідки Апеляційного суду Харківській області від 31.07.2018 №03-56/73, за період з 01.01.2018 р. по 31.07.2018 р.

За встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 по 31.07.2018 р.

Щодо вимог позивача, заявлених в порядку ст. 382 КАС України, відносно встановлення судового контролю суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зазначене є правом суду, а не обов'язком, водночас, позивачем не наведено обставин, які б викликали у суду сумнів у тому, що відповідач може ухилятись від виконання судового рішення.

Таким чином, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Харківського приміського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Харківської області у здійсненні ОСОБА_2 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року.

Скасувати розпорядження Харківського приміського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Харківської області від 15.08.2018 року про перерахунок ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018 року.

Зобов'язати Харківське приміське об'єднане Управління пенсійного фонду України Харківської області здійснити ОСОБА_2, судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% заробітної плати з 01 січня 2018 року, дати, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди працюючим суддям, з включенням стажу роботи з врахуванням навчання на денній формі юридичного закладу, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді - 32626 гривень 37 коп., на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №03-56/73 від 31.07.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського приміського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Харківської області (вул. Євгена Котляра, буд.4, м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40386382) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 62459, РНОКПП НОМЕР_1) понесені судові витрати - сплачений судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко