Рішення № 78583085, 10.12.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5188/18 Провадження № 2-о/0274/167/18

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.18 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши цивільну справу за заявоюОСОБА_1, представником якої є ОСОБА_2,заінтересовані особи:1) Територіальна громада м. Житомира в особі Житомирської міської ради, 2) Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_3,провстановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 р. ОСОБА_1 звернулась з вказаною заявою, у якій просить встановити факт батьківства, а саме – що ОСОБА_4, який народився 28.07.1972 р., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, є батьком ОСОБА_5, яка народилась 04.02.2006 р., уродженка м. Житомира, посилаючись на те, що встановлення зазначеного факту необхідно для оформлення за ОСОБА_5, яка є її дочкою, спадщини після смерті ОСОБА_4.

Територіальна громада м. Житомира в особі Житомирської міської ради та Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_3 своїх позицій щодо заяви не повідомили.

Судом не прийнято до уваги заяву від 08.11.2018 р. ОСОБА_6 (а. с. 36), оскільки відсутні документи на підтвердження його повноважень як представника Житомирської міської ради (наявні документи, які підтверджують повноваження ОСОБА_6 як представника Виконавчого комітету Житомирської міської ради та Служби у справах дітей Житомирської міської ради, які не є учасниками справи (а. с. 28, 29)).

Судом з'ясовано, що ОСОБА_5 народилась 04.02.2006 р. у м. Житомирі (актовий запис № 365 від 15.02.2006 р. у Книзі реєстрації народжень складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції), її матір'ю є ОСОБА_1, запис про батька (ОСОБА_7) зроблено за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується витягом від 11.09.2018 р. з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, довідкою від 13.08.2008 р. Відділу реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, свідоцтвом про народження від 15.02.2006 р. (а. с. 9, 10, 46).

Свідок ОСОБА_8 дав показання про те, що ОСОБА_4 є його другом, вони знайомі з першого класу, разом росли, постійно спілкувались. У ОСОБА_4 з ОСОБА_1 є спільна дитина. По дитині видно, що вона дитина ОСОБА_4. Він з ОСОБА_4 були сусідами. Знайомі вони один з одним з 1980 р. ОСОБА_4 познайомився з ОСОБА_9 у 2004 р. Після знайомства ОСОБА_4 та ОСОБА_9 проживали разом у квартирі ОСОБА_4. Проживали так до 2009 р. З пологового будинку дитину забирав ОСОБА_4, це було у 2005 р. чи у 2006 р. Дитина проживала з ними разом. Після припинення відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перший постійно на свята та вихідні забирав дитину, займався забезпеченням дочки, часто спілкувався з нею. ОСОБА_4 мав намір визнати себе батьком дитини, подати відповідну заяву. У ОСОБА_4 немає інших спадкоємців, останнім часом він жив один, його батьки та брат померли, після 2009 р. ОСОБА_4 не одружувався.

Свідок ОСОБА_10 дав показання про те, що ОСОБА_1 він знає з 2004 р., вона була подругою його знайомого – ОСОБА_4. Останній є його другом дитинства, вони разом вчилися та виросли. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 познайомились у 2004 р., через два місяці почали жити разом у квартирі ОСОБА_4 у м. Житомирі, потім через рік чи два в них народилась дочка і жили вони років п'ять разом. ОСОБА_11 виховував дочку, коли проживав разом з ОСОБА_1. Вони перестали жити разом десь у 2010 р., після чого ОСОБА_4 приймав участь у вихованні дочки, кожну суботу, неділю він (свідок) бачив його з дочкою. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вінчались, коли в них ще не було дитини, мали намір одружитись, але це з якихось причин відкладалось. ОСОБА_4 мав намір подати заяву, що б його записали батьки дитини. У ОСОБА_4 помер брат, потім мати та батько, він остався один та планував забезпечувати дочку, проте помер.

Пологовим будинком м. Житомира 04.02.2006 р. було видано посвідчення, згідно з яким на честь народження дочки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 було надано почесне звання батьків (а. с. 12).

З наведеного випливає, що ОСОБА_4 є батьком дитини – ОСОБА_5.

ОСОБА_4 помер 08.08.2018 р., що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.08.2018 р. (а. с. 11).

Статтею 130 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 128 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Тобто заява ОСОБА_1, яка є матір'ю ОСОБА_5, подана з дотриманням вказаних норм Сімейного кодексу України.

15.08.2018 р. ОСОБА_1 як законний представник ОСОБА_5 звернулась до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_3 з заявою про прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті ОСОБА_4 (а. с. 41), на підставі цієї заяви було заведено спадкову справу № 38/2018 (а. с. 40 – 50), з матеріалів якої вбачається відсутність документів, які б підтверджували родинні відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Таким чином встановлення факту того, що ОСОБА_4, є батьком ОСОБА_5, необхідно для оформлення за ОСОБА_5 спадщини після смерті ОСОБА_4.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 258, 259, 263 – 265, 293, 315, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), заінтересовані особи: Територіальна громада м. Житомира в особі Житомирської міської ради (м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954), Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_3 (АДРЕСА_2), задовольнити.

2. Встановити факт батьківства, а саме – що ОСОБА_4, який народився 28.07.1972 р., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 08.08.2018 р., є батьком ОСОБА_5, яка народилась 04.02.2006 р., уродженка м. Житомира (актовий запис № 365 від 15.02.2006 р. у Книзі реєстрації народжень складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 17.12.2018 р.

Суддя В.В. Корбут