Рішення № 78582830, 12.12.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3643/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

представника позивача Громова Р.С.,

представника відповідача Полегешко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростандарт-1» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростандарт-1» (далі - ТОВ «Агростандарт-1») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30.11.2018, просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Чернігівській області, викладене у протоколі від 27.09.2018 № 127, про визначення ТОВ «Агростандарт-1» таким, що відповідає підпункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку; зобов'язати ГУ ДФС у Чернігівській області виключити ТОВ «Агростандарт-1» із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платника з ознаками ризиковості.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем під час прийняття рішення про включення його до Реєстру платників з ознаками ризику порушено принципи рівності; всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин, а також рішення прийнято без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, у той час як ТОВ «Агростандарт-1» має позитивну історію платника податків і є сумлінним платником податків.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та надано відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що по ланцюгах постачання ТОВ «Агростандарт-1» не підтверджується придбання сільгосппродукції, яка в подальшому реалізується ТОВ «Кернел-Трейд», а тому, з метою недопущення формування схемного податкового кредиту з податку на додану вартість, ТОВ «Агростандарт-1» включено до реєстру ризикових суб'єктів господарської діяльності.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що наявність у відповідача податкової інформації щодо недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни не є беззаперечним доказом того факту, що ТОВ «Агростандарт-1» здійснюється формування схемного податкового кредиту з податку на додану вартість та не може на нього покладатись відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами. Крім того зазначив, що позивач 05.10.2018 звертався до відповідача із заявою про розгляд питання щодо виключення ТОВ «Агростандарт-1» зі списку ризикових підприємств, проте станом на 30.11.2018 відповіді не отримав.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Агростандарт-1» зареєстровано в якості юридичної особи 05.09.2016, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.10.2018 (а.с.10-12).

Як вбачається з Витягу з протоколу проведення засідання Комісії з прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.09.2018 № 127 (а.с.34-35), останньою встановлено, що по ланцюгах постачання ТОВ «Агростандарт-1» не підтверджується придбання сільгосппродукції, яка в подальшому реалізується ТОВ «Кернел-Трейд» (а.с.36-37), а тому, з метою недопущення формування схемного податкового кредиту з податку на додану вартість, запропоновано розглянути питання щодо включення ТОВ «Агростандарт-1» до Реєстру ризикових суб'єктів господарської діяльності.

За результатами обговорення Комісією, враховуючи матеріали оперативного управління щодо ризикових операцій ТОВ «Агростандарт-1» та формування підприємством фіктивного податкового кредиту для платників шляхом продажу продукції, придбаної у суб'єктів господарювання з ознаками реалізації товарів, відмінних від придбаних, з метою зупинення розповсюдження ймовірно фіктивного податкового кредиту, ухвалено прийняти рішення про включення ТОВ «Агростандарт-1» до Реєстру платників з ознаками ризиковості за ознакою «в органах ДФС наявна негативна податкова інформація» (а.с.34-35).

Листом від 12.10.2018 № 1914/ФОП/25-01-07-01-12 ГУ ДФС у Чернігівській області повідомило позивача про те, що ТОВ «Агростандарт-1», на підставі рішення Комісії ГУ ДФС у Чернігівській області з прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, включено до Реєстру платників з ознаками ризику за критерієм: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником або порушення порядку здійснення підприємницької діяльності (а.с.14).

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскаржуване рішення відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів визначає Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.

Відповідно до пунктів 2,3 вищевказаного Порядку комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання Порядку № 117 та з метою організації роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС), наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок № 523).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 523 Комісіями регіонального рівня здійснюється, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (пункт 7 Порядку № 523).

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС "Податковий блок".

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1-1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня.

Водночас механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок № 117).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Суд зазначає, що критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розміщені Державною фіскальною службою України на своєму офіційному веб-сайті за таким посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331616.html.

Так, у Критеріях ризиковості платника податку, зокрема, зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо (пункт 1.6): платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

При цьому суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані і не погоджені з Міністерством фінансів України.

Водночас належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 протокольне рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 27.09.2018 № 127 не містить.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не надано до суду матеріалів, на підставі яких ТОВ «Агростандарт-1» було віднесено до ризикових платників податків, та іншу інформацію, що розглядалась Комісією, які згідно Порядком № 523 обов'язково додаються до протоколу засідання Комісій.

Висновок щодо визначення ТОВ «Агростандарт-1» таким, що відповідає за ознакою «в органах наявна негативна податкова інформація» прийнято відповідачем на підставі матеріалів оперативного управління, відповідно до яких по ланцюгах постачання ТОВ «Агростандарт-1» не підтверджується придбання сільгосппродукції, яка в подальшому реалізується ТОВ «Кернел-Трейд».

Отже відповідач отримав оперативну інформацію щодо діяльності контрагентів позивача, а не самого ТОВ «Агростандарт-1». При цьому будь-яких доказів перевірки вказаної інформації у ТОВ «Агростандарт-1» відповідачем не надано до суду.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У разі недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни, правові наслідки повинні настати саме для них, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської діяльності.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що до ТОВ «Агростандарт-1» не може застосовуватись пункт 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання за ознакою «в органах наявна негативна податкова інформація».

За таких обставин рішення комісії ГУ ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі від 27.09.2018 № 127, про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростандарт-1» таким, що відповідає за ознакою «в органах наявна негативна податкова інформація», не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДФС у Чернігівській області, викладене у протоколі від 27.09.2018 № 127, про визначення ТОВ «Агростандарт-1» таким, що відповідає за ознакою «в органах наявна негативна податкова інформація» прийнято відповідачем з порушенням порядку, встановленого нормами чинного законодавства України, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «Агростандарт-1» у цій частині підлягають задоволенню.

При цьому підлягає задоволенню і позовна вимога ТОВ «Агростандарт-1» щодо зобов'язання ГУ ДФС у Чернігівській області виключити ТОВ «Агростандарт-1» із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платника з ознаками ризиковості, з огляду на наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11.01.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

При цьому дискреційними є повноваження відповідача - суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативними, кожна з яких є правомірною.

За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

У даному випадку суд вважає, що задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ГУ ДФС у Чернігівській області виключити ТОВ «Агростандарт-1» із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платника з ознаками ризиковості є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Крім того, судом при задоволенні вказаної вимоги у наведений спосіб було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в Постановах від 24.07.2018 у справі №806/2254/15, від 01.03.2018 у справі №826/22282/15, від 29.03.2018 у справі №816/303/16, від 03.04.2018 у справі №815/6881/16, від 13.06.2018 у справі №815/6768/15.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 3524,00 грн., що підтверджується квитанцією від 05.11.2018 № 38 на суму 1762,00 грн. та квитанцією від 30.11.2018 № 10 на суму 1762,00 грн. (а.с.7,44).

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Агростандарт-1» підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Чернігівській області на користь ТОВ «Агростандарт-1» судовий збір в сумі 3524,00 грн.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростандарт-1» до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Чернігівській області, викладене у протоколі від 27.09.2018 № 127, про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростандарт-1» таким, що відповідає за ознакою «в органах наявна негативна податкова інформація».

Зобов'язати Головне управління ДФС у Чернігівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростандарт-1» із переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» як платника з ознаками ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростандарт-1» судовий збір в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 17.12.2018.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агростандарт-1», вул. Шевченка, 5/216, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 40807729.

Відповідач: Головне управління ДФС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39392183.

Суддя В.В. Падій